ССправа № 2-4833/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

/заочне рішення/

          03 червня 2011 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді          -                                        Єлісєєвої Т.Ю.

при секретарі           -                                                  Худицькій Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в  м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом  ОСОБА_1 до ТОВ фірма «КОНСОЛЬ»ЛТД в особі представництва ТОВ фірми «КОНСОЛЬ»ЛТД в м. Дніпропетровську про визнання договору недійсним, стягнення збитків, повернення безпідставно отриманих коштів та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до ТОВ фірми «КОНСОЛЬ»ЛТД про визнання договору недійсним, стягнення збитків, повернення безпідставно отриманих коштів та відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка посилається на те, що у перших числах червня 2004 року вона звернулась в представництво відповідача з питанням придбання квартири в житловому комплексі багатоквартирних житлових будинків  за адресою м. Дніпропетровськ, в районі проспекту Карла Маркса, 34-38 та вул. Барикадної.

Співробітники представництва її запевнили, що технічна документація на будівництво цього житлового комплексу  належним чином погоджена та затверджена, що будівництво практично розпочалось і що бажаючих мати квартиру в престижному районі міста дуже і дуже багато, а не проданих квартир майже не залишилось, оскільки будівництво ведеться в елітній нагорній частині міста, тому треба поспішати. Її також запевнили  в тому, що ТОВ фірма «КОНСОЛЬ»ЛТД на ринку будівництва знатна та серйозна компанія, що умови договору на придбання житла в порівнянні з другими будівельними компаніями значно вигідніші.

4 червня  2004 року в  приміщенні представництва відповідача в м. Дніпропетровську по вул. Королено,8  між нею, дівоче прізвище ОСОБА_2, та ТОВ фірмою «Консоль ЛТД»був укладений договір №1823/374-3 про сумісну діяльність по дольовій участі в будівництві першої черги комплексу багатоквартирних житлових будинків в районі проспекту Карла Маркса, 34-38 та вул. Барикадної в м. Дніпропетровську. Текст договору був складений  та запропонований їй для підписання  співробітниками представництва відповідача, тобто ТОВ фірмою «Консоль ЛТД».

Відповідно п. 3.1. зазначеного договору вона, як пайщик, взяла на себе зобов’язання в якості свого вкладу в сумісну діяльність по дольовій участі в будівництві внести грошові кошти (пай) в розмірі еквівалентному 90 000 доларів США в гривнях по курсу НБУ на момент внесення.

Свої зобов’язання вона виконала і 4 червня 2004 року передала ТОВ фірмі «Консоль ЛТД» 479070 грн., що еквівалентно 90 000 доларам США, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру Серія 01 БМ  №071550 від 4 червня 2004 року.

Відповідно п.3.2. зазначеного договору ТОВ  «Консоль ЛТД»взяло на себе зобов’язання після закінчення будівництва житлового будинку передати їй на праві власності  4-х кімнатну квартиру будівельний № 49 на 11 поверсі загальною проектною площею 154,9 кв. м.

Відповідно п. 3.4. договору плановий строк закінчення будівництва і вводу в експлуатацію  комплексу багатоквартирних житлових будинків  за адресою м. Дніпропетровськ, в районі проспекту Карла Маркса, 34-38 та вул. Барикадної  -  третій квартал 2006 року.

Однак ТОВ  «Консоль ЛТД» свої зобов’язання не виконало та і не могло виконати, оскільки, як їй стало випадково відомо, на момент укладення зі нею зазначеного  договору земельна ділянка під будівництво  комплексу багатоквартирних житлових будинків  за вказаною адресою в установленому законом порядку відповідачу надана не була, рішення сесії Дніпропетровської міської ради з цього питання не приймалось, що свідчить про те, що ТОВ  «Консоль ЛТД» не мало ніякої правової підстави  укладати з нею зазначений договір та навмисно, з метою незаконного користування її коштами ввело її в оману.

Відповідно до ст. 230 ЦК України обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

В постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними » зазначено, що під обманом слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, які мають істотне значення для угоди, що укладається.

При підписанні  договору №1823/374-3 від 4 червня 2004 року відповідач не повідомив її про те, що земельна ділянка під будівництво йому в установленому законодавством порядку не надавалась, а звідси він не мав та і не міг мати відповідного дозволу на будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків в районі проспекту Карла Маркса, 34-38 та вул. Барикадної в м. Дніпропетровську.

Більше того в п. 9.11. договору  складеного відповідачем та запропонованого їй для підписання  було зазначено, що підписуючи цей договір учасники підтверджують відсутність у них до і в момент підписання договору вкрай тяжких обставин, маючих суттєве значення  для підписання договору, та учасники підтверджують вигідність умов договору для учасників.

Діючи добросовісно та правомірно при підписанні договору вона не знала та і не могла знати про те, що відповідач, підписуючи договір діє підступно та вводить її в оману з метою заволодіти її коштами без достатньої правової підстави.

Ці обставини дають їй право просити суд про визнання договору №1823/374-3 від 4 червня 2004 року укладеному між нею та відповідачем недійсним.

В постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними » зазначено, що при задоволенні позову суд в одному рішенні постановляє про визнання угоди недійсною і про застосування передбачених законом наслідків.

Відповідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми.

4 червня 2004 року вона передала відповідачу 479070 грн. яку просить сягнути на її користь з урахуванням індексу інфляції за період з 5 липня 2004 року по 1 березня 2011року в сумі 1130605 грн.  (479070 х 2,36 сукупний індекс інфляції = 1130605 грн. 20 коп.) та 3% річних за безпідставне користування її коштами  479070 х 3 х 2461(дні прострочки з 05.06.04 року по 01.03.11 року) : 365:100 = 96903грн. , оскільки вона вважає, що з 5 червня 2004 року у відповідача виникло зобов’язання повернути їй безпідставно отримані від неї кошти.

Відповідно ст. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

Відповідно ч.3 ст.230 ЦК України сторона, яка застосувала обман, зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки в подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв’язку з вчиненням цього правочину.

В розумінні ст. 230 ЦК України збитки сторони введеної в оману  полягають у витратах, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Для відновлення свого порушеного права мати квартиру в новобудові в елітній нагорній частині міста Дніпропетровська їй   майже через 7 років з моменту укладення договору потрібно вже не 479070 грн. а значно більше коштів -   1 855 977 грн.  виходячи з наступного.

Компанія нерухомості МАГІСТР(м.Дніпропетровськ, пр. К. Маркса 76) повідомила їй що:

в новобудові в районі пам’ятника Слави вартість 1 кв. м. становить 14726 грн., що еквівалентно1850 доларів США;

в новобудові по вул. Гусенко –12338 грн., що еквівалентно1550 доларів США;

в новобудові по вул. Погрібняка - 11940 грн., що еквівалентно 1500 доларів США;

в новобудові по бульвару Кучеревського –14726 грн., що еквівалентно 1850 доларів США.

в новобудові по вул. 22 партз’їзду –10746 грн., що еквівалентно 1350 доларів США;

в новобудові по вул.. Херсонській –12736 грн. що еквівалентно 1600 доларів США;          

в новобудові по вул. Херсонській –11940 грн. що еквівалентно 1500 доларів США.

Середня вартість 1 кв. м. по цим новобудовам складає 11 995 грн. 72 коп. що еквівалентно 1507 доларів США.

Позивач вважає, що діями відповідача їй спричинені збитки в сумі 1379067 грн. (11995 грн. 72 коп. Х 154.9 кв. м. –479070 = 1379067 грн.)

На підставі ч.3 ст.230 ЦК України  позивач просить суд стягнути з відповідача на її користь  спричинені їй збитки в подвійному розмірі  в сумі 2758134 грн. (1379067 грн. Х 2 = 2758134 грн.)

З урахуванням наведеного позивач просить стягнути з відповідача на її користь:

          -  передану відповідачеві суму коштів з урахуванням індексу інфляції за період з 5 липня 2004 року по 1 березня 2011року 479070 х 2,36( сукупний індекс інфляції) = 1130605 грн.

          - збитки в подвійному розмірі –2758134 грн. відповідно до ч. 3 ст. 230 ЦК України;

          - 3%  річних за безпідставне користування її коштами  за період з 5 червня 2004 року по 1 березня 2011року  в сумі 96903грн.

А всього позивач просить стягнути з відповідача на її користь 3985642 грн.

Окрім того,  позивач вважає, що протиправними діями відповідача щодо введення її в оману та заволодіння її коштами їй була завдана значна моральна шкода.          

Вона, як молода особа, готувалася до створення своєї сім’ї, для чого їй потрібно було вирішити питання проживання після укладення шлюбу, оскільки на той час вона проживала в однокімнатній квартирі зі своїм батьком і другого житла не мала. Це і спонукало її звернутись до відповідача з питанням придбання житла.

У березні 2005 року вона зареєструвала шлюб з ОСОБА_3 Після реєстрації шлюбу вони стали втрьох проживати в однокімнатній квартирі,          оскільки у ОСОБА_3 взагалі ніякого житла не було.

Проживання в таких умовах вимагало від неї неймовірних зусиль для облаштування свого побуту. Після народження сина у жовтні 2006 року її життя в однокімнатній квартирі  стало взагалі нестерпним. Надії на переселення в нову квартиру стали примарними, оскільки будівництво ще не розпочиналось. В сім’ї стали виникати постійні побутові сварки, що при звело до того, що  чоловік покинув її з немовлям, а батько став страждати психічними розладами здоров’я. Задля облаштування свого побуту вона була позбавлена можливості придбати побутову техніку( пральну машину, пилосос, сушильний шаф і таке інше), оскільки їх не було де розмістити.          Вона вимушена була із року в рік ночувати з дитиною на кухні. Такі умови проживання негативно впливали на її самопочуття,  стан здоров’я та стан здоров’я дитини, викликали пригніченість, невпевненість, безвихідність.

Таким чином з вини ТОВ  «Консоль ЛТД»вона залишилась і без квартири і без коштів в зв’язку з чим їй  ТОВ  «Консоль ЛТД»були заподіяні значні матеріальні збитки та  моральна шкода. Тому вона просить суд, окрім відшкодування  матеріальної шкоди, стягнути з відповідача на її користь  в відшкодування завданої моральної шкоди 75 тис. грн.

Відповідно п. 7 ст.110 ЦПК України позови, що виникають з діяльності філії або представництва юридичної особи, можуть пред’являтися за їх місцезнаходженням.

Представництво відповідача знаходиться  на території Бабушкінського району по вул. Короленко,8. Саме працівниками  представництва відповідача вона була введена в оману, тому  вважає, що справа підсудна Бабушкінському суду м. Дніпропетровська.

На підставі викладеного позивачка просить суд її позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Договір №1823/374-3 від 4 червня 2004 року про сумісну діяльність по дольовій участі в будівництві першої черги комплексу багатоквартирних житлових будинків в районі проспекту Карла Маркса, 34-38 та вул.. Барикадної в м. Дніпропетровську укладений між нею та відповідачем визнати недійсним.Стягнути з відповідача на її користь  3985642 грн.  матеріальної шкоди  та збитків та 75 тис. грн. моральної шкоди.                                                  

Представник позивача в судове засідання не з’явився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, не заперечував проти розгляду справи заочно, позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з’явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу відповідно правил ст.ст.  169,224,225 ЦПК України –заочно.

В судове засідання сторони не з’явилися, тому відповідно правил ч.2 ст.197 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд вважає, що відповідно  п.7 ст.110 ЦПК України ця цивільна справа підсудна Бабушкінському районному суду.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому  задоволенню.

Як встановлено в судовому засіданні 4 червня  2004 року  між позивачем ОСОБА_1, дівоче прізвище ОСОБА_2, та ТОВ фірмою «Консоль ЛТД»був укладений договір №1823/374-3 про сумісну діяльність по дольовій участі в будівництві першої черги комплексу багатоквартирних житлових будинків в районі проспекту Карла Маркса, 34-38 та вул. Барикадної в м. Дніпропетровську.

Відповідно п. 3.1. зазначеного договору позивачка, як пайщик, взяла на себе зобов’язання в якості свого вкладу в сумісну діяльність по дольовій участі в будівництві внести грошові кошти (пай) в розмірі еквівалентному 90 000 доларів США в гривнях по курсу НБУ на момент внесення.

Свої зобов’язання вона виконала і 4 червня 2004 року передала ТОВ фірмі «Консоль ЛТД» 479070 грн., що еквівалентно 90 000 доларам США, що підтверджується квитанцією до прибуткового касового ордеру Серія 01 БМ  №071550 від 4 червня 2004 року.

Відповідно п.3.2. зазначеного договору ТОВ  «Консоль ЛТД»взяло на себе зобов’язання після закінчення будівництва житлового будинку передати позивачці на праві власності  4-х кімнатну квартиру будівельний № 49 на 11 поверсі загальною проектною площею 154,9 кв. м.

Відповідно п. 3.4. договору плановий строк закінчення будівництва і вводу в експлуатацію  комплексу багатоквартирних житлових будинків  за адресою м. Дніпропетровськ, в районі проспекту Карла Маркса, 34-38 та вул. Барикадної  -  третій квартал 2006 року.

Однак ТОВ  «Консоль ЛТД» свої зобов’язання не виконало та і не могло виконати, оскільки, на момент укладення  зазначеного  договору земельна ділянка під будівництво  комплексу багатоквартирних житлових будинків  за вказаною адресою в установленому законом порядку відповідачу надана не була, рішення сесії Дніпропетровської міської ради з цього питання не приймалось, що підтверджується листом департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради від 8 квітня 2011 року за вих. 12/3-109.

Відповідно ст.. 230 ЦК України якщо одна із сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення, такий правочин визнається судом недійсним.

Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування.

В постанові Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними » зазначено, що під обманом слід розуміти умисне введення в оману учасника угоди шляхом повідомлення відомостей, що не відповідають дійсності, або замовчування обставин, які мають істотне значення для угоди, що укладається.

При підписанні  договору №1823/374-3 від 4 червня 2004 року відповідач не повідомив позивачку про те, що земельна ділянка під будівництво йому в установленому законодавством порядку не надавалась, а звідси він не мав та і не міг мати відповідного дозволу на будівництво комплексу багатоквартирних житлових будинків в районі проспекту Карла Маркса, 34-38 та вул. Барикадної в м. Дніпропетровську.

Більше того в п. 9.11. договору  складеного відповідачем та запропонованого позивачці для підписання  було зазначено, що підписуючи цей договір учасники підтверджують відсутність у них до і в момент підписання договору вкрай тяжких обставин, маючих суттєве значення  для підписання договору, та учасники підтверджують вигідність умов договору для учасників.

Ці обставини свідчать про те, що відповідач  не мав ніякої правової підстави  укладати з позивачкою зазначений договір та навмисно, з метою незаконного користування її коштами ввів її в оману, не повідомивши її про те, що земельна ділянка під будівництво житлового комплексу йому не надавалась, що має істотне значення для угоди, що укладається, тому цей договір має бути визнаний недійсним.

Відповідно ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов’язані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов’язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 3% річних від простроченої суми.

Судом встановлено, що 4 червня 2004 року позивачка передала відповідачу 479070 грн. тому цю суму належить сягнути з відповідача на її користь з урахуванням індексу інфляції за період з 5 липня 2004 року по 1 березня 2011року в сумі 1130605 грн.  (479070 х 2,36 сукупний індекс інфляції = 1130605 грн.) та 3% річних за безпідставне користування її коштами  479070 х 3 х 2461(дні прострочки з 05.06.04 року по 01.03.11 року) : 365:100 = 96903грн.

Суд вважає, що ці позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі. На думку суду з 5 червня 2004 року у відповідача виникло зобов’язання повернути позивачці безпідставно отримані від неї кошти. Розрахунок позовних вимог  сумнівів у суду не викликає.

Відповідно ч.3 ст.230 ЦК України сторона, яка застосувала обман, зобов’язана відшкодувати другій стороні збитки в подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв’язку з вчиненням цього правочину.

В розумінні ст. 230 ЦК України збитки сторони введеної в оману  полягають у витратах, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

Для відновлення свого порушеного права мати квартиру в новобудові в елітній нагорній частині міста Дніпропетровська позивачу через 7 років з моменту укладення договору потрібно вже не 479070 грн. а значно більше .   

Із повідомлення компанії з  нерухомості «МАГІСТР»вбачається, що середня вартість 1 кв. м. в  новобудовах нагорної частини міста складає 12776 грн. що еквівалентно 1605 доларів США, тому суд погоджується з обрахунком позивачки суми спричинених збитків виходячи з вартості 1 кв. м.- 11995 грн., що еквівалентно 1507 доларі США.

Відповідно п.3.2. зазначеного договору ТОВ  «Консоль ЛТД»взяло на себе зобов’язання після закінчення будівництва житлового будинку передати позивачці на праві власності  4-х кімнатну квартиру будівельний № 49 на 11 поверсі загальною проектною площею 154,9 кв. м.

Щоб позивач мала змогу придбати квартиру такої ж площі у новобудові в нагорній частині м. Дніпропетровська   їй необхідно витратити  не 479070 грн., а 1858137 грн.

Таким чином  діями відповідача позивачу спричинені збитки в сумі 1379067 грн. (11995 грн. 72 коп. Х 154.9 кв. м. –479070 = 1379067 грн.)

На підставі ч.3 ст.230 ЦК України  суд має  стягнути з відповідача на  користь позивача спричинені їй збитки в подвійному розмірі  в сумі 2758134 грн. (1379067 грн. Х 2 = 2758134 грн.)

Розглядаючи позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди суд приймає до уваги що з вини відповідача, яким вона була введена в оману позивачка   проживала в край несприятливих побутових умовах, залишилась без коштів і без обіцяної відповідачем квартири, втратила надію на поліпшення своїх побутових умов та повернення переданої відповідачеві суми що не могло не відбитись на її моральному стані, настрої. Ці обставини постійно протягом великого відрізку часу вимагали від позивача неймовірних зусиль для облаштування свого побуту утриманню та вихованню дитини. Тому суд вважає що діями відповідача позивачу завдана значна моральна шкода в відшкодування якої суд знаходить за необхідне стягнути з відповідача на її користь 10000 грн.

Всього підлягає стягненню з відповідача на користь позивачки:

          - сума передана відповідачеві урахуванням індексу інфляції за період з 5 липня 2004 року по 1 березня 2011року в розмірі 1130605 грн.;

          -  3% річних за безпідставне користування  коштами позивачки 96903грн.;

          -  спричинені їй збитки в подвійному розмірі  в сумі 2758134 грн.;

          -   моральна шкода 10000 грн.

Задовольняючи позов суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та на користь держави судовий збір 1700 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 11,81,209, 212,214,215, 224-226 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1  задовольнити частково.

Договір №1823/374-3  від 4 червня 2004 року про сумісну діяльність по дольовій участі в будівництві першої черги комплексу багатоквартирних житлових будинків в районі проспекту Карла Маркса, 34-38 та вул. Барикадної в м. Дніпропетровську укладений між ТОВ фірмою «Консоль ЛТД»та ОСОБА_2 визнати недійсним.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю  фірми «КОНСОЛЬ»ЛТД на користь ОСОБА_1 3985642 грн. та моральної шкоди 10000 грн.

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю  фірми «КОНСОЛЬ»ЛТД на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та на користь держави судовий збір 1700 грн.

Відповідечем рішення може бути оскаржено  протягом десяти днів з дня отримання його копії, шляхом подачі заяви про його перегляд до Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська.   

Позивачем рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги  до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд міста Дніпропетровська.

Суддя                                                             Єлисєєва Т.Ю.