ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 2-57-62

 

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 вересня 2006 р.

Справа № 9/151

за позовом  ДК "Газ України"  НАК "Нафтогаз України"  вул. Шолуденка, 1 м.Київ,04116

до відповідача  ВАТ"Тисменицягаз"  вул. Вісконта,3, м.Тисмениця,Тисменицький район, Івано-Франківська область,77400

про стягнення коштів в сумі 124539, 42 грн.

 Cуддя  Фанда Оксана Михайлівна   

При секретарі   Олейняш Еліна Михайлівна

Представники:

Від позивача:  Яковенко Павло Антонович, ( довіреність № 173/102   від 18.08.06 року), (довіреність № 147/102  від  03.07.06 року )

 

СУТЬ СПОРУ: Заявлено вимогу про стягнення    124539, 42 грн. в тому числі  91 230 , 34 грн. - заборгованості за поставлений газ , 17170 , 19 грн. - пені ,  12271, 27 грн. - збитків завданих інфляційними процесами, 3867,  62 грн. - 3 % річнх.

          Представник відповідача в судовому засіданні та у відзиві на позов його заперечив , посилаючись на  безпідставність нарахування пені з огляду на вимоги п. 6 ст. 232 ГК України , якою визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено договором , припиняється через шість місяців від дня , коли зобова"язання мало бути виконаним. Згідно із умовами договору остаточна проплата за поставлений газ здійснюється до 10 числа , наступного за звітним. Таким чином,  кінцевою  датою виконання зобов"язання , є як вказує позивач 10.01.2005р. З даним позовом ДК " Газ України " звернувся 22.06.2006р. , тому  на думку  відповідача вимоги в цій частині не підлягають до задоволення.

           Розглянувши матеріали справи , заслухавши пояснення представників  сторін   , суд

встановив , що на виконання умов договору  №  06/ 03 - 3062   від  24.12.2003 р. укладеного між сторонами в даній справі  позивач здійснювавав постачання природного газу відповідачу протягом  січня - грудня 2003р.  Згідно  поданих  в справу двостороніх актів передачі приймання природного газу   загальна кількість  поставленого газу становить  2636, 453

тис. куб. м.  на загальну суму  411274, 56  грн.

          Відповідно до умов договору остаточний розрахунок  за отриманий газ відповідачу належало здійснювати на підставі  акту приймання передачі газу до 10 числа наступного за звітним місяцем.    Згідно розрахунку  позивача , відповідачем здійснено часткову оплату в сумі  320044, 22   грн.  за отриманий газ  і заборгованість становить  91230, 34 грн.

          Статтями  525,  526  Цивільного кодесу України  передбачено, що зобов"язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог  цього Кодексу інших актів цивільного законодавства,  за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту , або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороня відмова від зобов"язання не допускається.

          Відповідачем не подано доказів сплати вищевказаної заборгованості як і не спростовано її наявність.  За таких обставин , позовна вимога в частині стягнення заборгованості є обгрунтована та підлягає задоволенню.

            Вищевказана  угода втановлює як строки оплати  так і відповідальність за їх порушення    В зв»язку із  цим   відповідачу нараховано пеню  за період з з  12.06.05 по 12.06.06. в сумі     17170, 19  грн.,   Однак,  вказана сума задоволенню не підлягає виходячи з наступного. Відповідно  до   частини другої статті 9 Цивільного кодексуУкраїни ,  якою  встановлено,  що  законом  можуть  бути передбачені  особливості  регулювання  майнових  відносин  у сфері господарювання.  Таким законом є,  зокрема,  Господарський  кодекс України ,  який набрав чинності одночасно з Цивільним  кодексом України,  та норми якого у регулюванні майнових  відносин суб'єктів  господарювання  є  спеціальними  по  відношенню до норм Цивільного кодексу України.     Це стосується і положень про позовну давність.

              Частиною першою статті  223  Господарського  кодексу  України  передбачено,  що  при  реалізації  у судовому порядку  відповідальності  за   правопорушення   у   сфері   господарювання застосовуються  загальний  та  скорочені строки позовної давності,

передбачені  Цивільним  кодексом  України  , якщо інші строки  не  встановлено  цим  Кодексом.  Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України , якою визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов"язання, якщо інше не встановлено договором , припиняється через шість місяців від дня , коли зобова"язання мало бути виконаним. Частина 2 ст. 258 ЦК України  встановлює  скорочений строк позовної давності в один рік , щодо стягнення пені . При цьому перебіг  позовної давності починається  від дня коли особа  довідалась або могла довідатись  про порушення свого права. ( ст. 261 ЦК України ) .

          Згідно із умовами договору остаточна проплата за поставлений газ здійснюється до 10 числа , наступного за звітним. Таким чином,  кінцевою  датою виконання зобов"язання , є як вказує позивач 10.01.2005р. З даним позовом ДК " Газ України " звернувся 22.06.2006р, тобто позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені.    Щодо посилання позивача  на те , що договором встановлено  нарахування пені  протягом одного року , що передує моменту звернення з вимогою , претензією позовом , то вказанні положення Договору   змінюють порядок обчислення  позовної давності , що недопускається відповідно до ч. 2 ст. 260 ЦК України. Позивачем не наведено інших поважних причин пропуску строку позовної давності  щодо стягнення пені .

      Відповідно до частини четвертої статті 267 Цивільного кодексу України  сплив позовної давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові.                            Одночасно , відповідно до ст.  625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення а також 3 % річних з простроченої суми. Отже, відповідачу належить сплатити   3867, 62    грн. відсотків річних та   12271, 27   грн.  втрат від інфляційних процесів.

          Судові витрати , відповідно до ст. 49 ГПК України слід   відшкодувати позивачу з відповідача.

          Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.  258,  260, 261,  267 , 525, 526, 625 ЦК України, ст. 223, 230, 231, 232  Господарського кодексу України,   ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити частково .

Стягнути з відповідача  комунального підприємства  Тисменицьке водоканалізаційне   підприємство ,  Тисменицький  район, Івано-Франківська область, р/р 26002300502 в  Ощадбанку № 7327 МФО 336655 , код ЄДРПОУ 25596420   на  користь позивача  ДК "Газ України"  НАК "Нафтогаз України"вул. Шолуденка, 1, м.Київ -    91230, 34  грн. - боргу за поставлений газ ,,   12271, 27   грн.  - втрат від інфляційних процісів,  3867, 62 грн.   відсотків річних,       1073 , 69   грн.  витрат по сплаті державного мита та 118 грн.  витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

           Наказ видати позивачу після  набрання рішенням законної сили.

            В решті позову відмовити.

            Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його  підписання.

Суддя                                                            Фанда Оксана Михайлівна

                                                            Рішення підписано 25.09.2006р.

                                                  Внесено в систему " Діловодство " 25.09.2006р. Г.Р. Кіндрат