Справа №1-331

ВИРОК

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

13 червня 2007 року

Корольовський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого-судді    Галасюка Р.А.,

при секретарі               Кузнєцовій А.В.,

з участю прокурора Кузьменко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі кримінальну справу по обвину­ваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Новоград-Волинський, Житомирської області, українця, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_1, зареєстрованого у АДРЕСА_2, раніш не судимого,

в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 04.05.2007 року о 04 годині, знаходячись в кімнаті АДРЕСА_3, шляхом вільного доступу, таємно заволодів майном гр. ОСОБА_2, а саме його мобільним телефоном, після чого залишив місце злочину. Таким чином, таємно викравши мобільний телефон «Nokia 6230i», з карткою оператора «Djuice» та карткою пам'яті на 512 Мб, ОСОБА_1 спричинив потерпілому ОСОБА_2, матеріаль­ної шкоди на загальну суму 1200 гривень.

Підсудний у судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочи­ну визнав повністю і підтвердив, що дійсно 04.05.2007 року в нічний час близько 04 години він зайшов до кімнати АДРЕСА_3, бажаючи позичити цигарки, але побачивши, що всі мешканці кімнати сплять, почав оглядатись і помі­тив на холодильнику мобільний телефон, гр. ОСОБА_2, «Nokia 62301». Розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає, він забрав телефон останнього і в подальшому продав його на Житньому ринку разом з карткою пам'яті, a «sim» картку залишив собі. У скоєному щиро розкаюється.

Окрім повного визнання підсудним своє вини у скоєному, його вина в цьому також знайшла своє повне підтвердження в наступних, досліджених у судовому засіданні доказах.

Допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 повідомив, що 04 травня 2007 року о 02 годині, лягаючи спати у кімнаті АДРЕСА_3, він поклав свій мобільний телефон «Nokia 6230i» на холодильник, а вранці прокинувшись виявив його відсутність. На даний час підсудний ОСОБА_1 повністю відшкодував йому завдані викраденням збитки.

Зі змісту протоколу огляду місця події (а.с.8) видно, як в ході даної слідчої дії у підсудного ОСОБА_1 було виявлено та вилучено «sim» картку оператора «Djuice», що була ним залишена собі при продажу мобільного телефону гр. ОСОБА_2 та залишок гро­шей, в сумі 225 гривень, одержаних за продаж телефону.

У довідках ПП ОСОБА_3 (а.с.14,15) міститься зазначення вартості викрадених у потерпілого телефону та картки пам'яті, чим підтверджується розмір заподіяної йому шкоди.

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності суд приходить до висновку про доведе­ність вини підсудного в скоєнні інкримінованого йому злочину.

Умисні дії підсудного ОСОБА_1, які виразились у таємному викраденні чу­жого майна, судом кваліфікуються за ч.1 ст.185 КК України.

Обираючи підсудному вид та міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчи­неного ним злочину, особу самого підсудного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Підсудний скоїв злочин середнього ступеню класифікації тяжкості, посередньо ха­рактеризується по справі.

Обставинами, що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_1 є щире ка­яття у скоєному та добровільне відшкодування завданого збитку.

Обставин, обтяжуючих покарання підсудного судом не встановлено.

Також суд враховує, що підсудний є особою, що вперше притягується до криміна­льної відповідальності, тяжких наслідків по справі від його дій не настало, потерпілий про­сить суворо його не карати. Таким чином, приймаючи до уваги, що призначене покарання повинно бути не тільки карою за вчинений злочин, але й мати мету виховного характеру, суд, вважає, що виправлення та перевиховання підсудного можливе без ізоляції від суспільс­тва, а тому, призначає йому міру покарання в межах санкції передбаченої ч.1 ст.185 КК України із застосуванням правил ст.ст.75,76 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Судові витрати відсутні.

Вирішуючи питання про речі, вилучені під час проведення огляду місця події в справі, суд приходить до висновку про необхідність застосування у даному випадку вимог ст. 81 КПК України і відповідно: «sim» картку оператора «Djuice» та гроші в сумі 225 гривень (а.с.8), на підставі ст.ст.79,273 КПК підлягають визнанню їх речовими доказами по даній справі та поверненню потерпілому.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передба­ченого ч.1 ст.185 КК України та призначити йому за цим Законом покарання у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Відповідно до ст.ст.75,76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування обраної йому міри покарання, якщо він на протязі 1 (одно­го) року іспитового строку не вчинить нового злочину, не буде без дозволу органу криміна­льно-виконавчої системи виїжджати за межі України на постійне проживання, буде повідом­ляти зазначений орган про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Речові докази по справі (а.с.8): «sim» картку оператора «Djuice» та гроші в сумі 225 гривень - повернути потерпілому ОСОБА_2.

До набрання вироком законної сили обрати засудженому ОСОБА_1 запобі­жний захід у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.Житомира протягом п'ятнадцяти діб з моменту його прого­лошення.