Справа № 2-301/11

З А О Ч Н Е      Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М       У К Р А Ї Н И

"05" липня 2011 р. Первомайський районний суд Автономної Республіки Крим  у складі: головуючого - судді  Михайлової Л.О.,

при секретарі   Жук А.І.,

розглянувши у   відкритому  судовому засіданні  в смт Первомайське

цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Яг`я Абдурашидовича про стягнення боргу за договором позики,  

встановив:

           Позивач, уточнивши у судовому засіданні розмір позовних вимог, просить стягнути з відповідача борг за договором позики, мотивуючи вимогу тим, що відповідач 06 травня 2008 року взяв у нього в борг 6500 грн. до 06 червня 2008 року, про що склав розписку, однак  у встановлений строк відповідач борг не повернув, мотивуючи тим, що у нього не має грошей. У зв’язку з наведеним позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь суму боргу за договором позики з урахуванням індексу інфляції - 7475 грн., 3% річних, що складає 562,86 гривень, судовий збір 92,10 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Повно і всебічно з’ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

          Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

         Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

          Відповідно до ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму доходів громадян. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

           Судом встановлено, що згідно розписки від 06 травня 2008 року Османов Яг`я Абдурашидович взяв в борг у ОСОБА_1 гроші в сумі 6500 грн. та до 06 червня 2008 року зобов’язалася віддати суму боргу.  

          Суд приходить до висновку, що згідно розписки від 06.05.2008 року ОСОБА_2 винен ОСОБА_1 6500 грн., в строк до 06.06.2008 року він борг не повернув. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу.

          Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.   

           Час прострочення відповідачем виконання грошового зобов’язання вказаний позивачем з 07 травня 2008 р. по 03 червня 2011 року, з яким суд погоджується.

Розрахунок 3% річних від прострочення суми складає: 6500 грн. х 3% = 195 грн.; тобто 0,53 грн. за одну добу (195 грн. : 365 діб); 1062 доби прострочення  = 562,86 грн.  Таким чином, три проценти річних від простроченої суми боргу 6500 грн. за  час прострочення з 07 травня 2008 року по 03 червня 2011 року (день подачі позовної заяви) складають 562,86 грн.

При розраховані заборгованості з урахуванням індексу інфляції позивач просить

індекс інфляції прийняти середній за період заборгованості – 1,15; та сума заборгованості з урахуванням індексу інфляції за його розрахунком складає 6500 грн. + 975 грн. = 7475 грн., з якою суд погоджується.

           Відповідно до ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Позивачем надано суду достатньо доказів на підтвердження своїх вимог, які відповідачем не спростовані.

В силу ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, тому з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір 92,10 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 грн.

           На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 10, 11, 57- 60, 88, 209, 212–215, 224-226 ЦПК України,  ст. ст. 625, 1046-1047, 1049 -1050 ЦК України,  суд   

вирішив:

           Позовну заяву  ОСОБА_1 задовольнити.          

          Стягнути з ОСОБА_2 Яг`я Абдурашидовича, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 6500 (шість тисяч п’ятсот) грн., 3% річних в сумі 562,86 грн., компенсацію за індексом інфляції в сумі 975 грн., судовий збір в сумі 92,10 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи  в сумі 120.00 грн., разом 8249 (вісім тисяч двісті сорок дев’ять) грн. 96 коп.

           Рішення може бути оскаржено до судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим через Первомайський районний суд АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні  у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.             

Відповідач може подати заяву про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії. Відповідно до ч. 4 ст. 231 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий: