Справа №2-624/2007 року
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 травня 2007 року Місцевий Конотопський міськрайонний суд Сумської
області в складі:
головуючого судді - Терещенко О.І.
при секретарі Чобітько Н. О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Конотопі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення матеріальної шкоди в сумі 544 грн., -,
встановив:
Позивач - ОСОБА_1 просить ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь 544 грн. - матеріальної шкоди. Вимоги мотивує тим, що вироком Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 10 липня 2006 року відлровідач - ОСОБА_2 був засуджений за ст. 286 ч. 1 КК України до 1-го року обмеження волі із застосуванням ст. 75 КК України , із звільненням від відбування покарання з іспитовим строком на один рік, за те, що він 28 квітня 2006 року , перебуваючи у стані алкогольного сп"яніння та керуючи автомобілем ВАЗ 2108, по вул. Г. Тхора в м. Конотоп, не застосувавши своєчасне гальмування, здійснив наїзд на позивача, в результаті чого йому були заподіяні легкі тілесні ушкодження та тілесні ушкодження середньої тяжкості. Вказаним вироком суду з відповідача на користь позивача стягнуто 272 грн - матеріальної шкоди та 600 грн. -моральної шкоди. Після закінчення розгляду вказаної кримінальної справи позивач був направлений лікарем-невропатологом до Сумської обласної кліничної лікарні для проведення томографічного обстеження головного мозку, у зв"язку з чим він поніс додаткові матеріальні витрати всього в сумі 544 грн., куди входять : 163 грн - послуги комп"ютерної томографи та 381 грн - транспортні витрати , яку просить стягнути з відповідача примусово, вирішивши вказане в судовому порядку.
В судовому засіданні заявлені вимоги підтримані позивачем ОСОБА_1 та його представником за усною заявою, наданою в суді - ОСОБА_3
Відповідач ОСОБА_2 та його представник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення заявлених вимог заперечили, посилаючись на недоведеність вимог позивача щодо необхідності проходження ним томографічного обстеження та використання транспортних послуг, у зв'язку з наслідками вказаної ДТП, а також не підтвердженістю належним чином суми заявленого позову, просять відмовити у задоволенні заявлених вимог.
Заслухавши пояснення позивача, його представника, відповідача, його представника, свідків, дослідивши матеріали справи, яких достатньо, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із слідуючих підстав:
Згідно ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Із матеріалів кримінальної справи № 1-263 / 2006 року, оглянутої в судовому засіданні, вбачається, що ОСОБА_2 був засуджений 10 липня 2006 року вироком місцевого Конотопського міськрайонного суду Сумської області за ст. 286 ч. 1 КК України до одного року обмеження волі із звільненням від відбування покарання, згідно ст. 75 КК України з іспитовим строком на один рік , за те, що він 28 квітня 2006 року , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, за довіреністю керував автомобілем ВАЗ 2108, державний номер НОМЕР_1, який
належить ОСОБА_5, по вул. Г .Тхора в м. Конотоп, не застосувавши при цьому своєчасне гальмування та здійснив наїзд на позивача, в результаті чого йому були заподіяні легкі тілесні ушкодження та тілесні ушкодження середньої тяжкості. Таким чином, вказаним вироком суду зазначені дії відповідача були визнані неправомірними , окрім того, з відповідача на користь позивача було стягнуто 272 грн - матеріальної шкоди та 600 грн. - моральної шкоди. Копія вироку мається в справі на а.с. 11- 13, питання про стягнення витрат в сумі 544 грн на той час не виникало, оскільки фактично вказані витрати були понесені позивачем після розгляду кримінальної справи..
За змістом ст. 1177 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи внаслідок злочину , відшкодовується державою, якщо не встановлено особу, яка вчинила злочин, або якщо вона є неплатоспроможною.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.
Докази, що надані позивачем, а саме : копія чеку від 12 липня 2006 року на суму 13 грн., як оплата за КТ- плівку аптечному пункту №3 ВКФ "Силмет ", м. Суми , квитанція № 701081 на суму 150 грн від 12 липня 2006 року, як внесок за дослідження у фонді "Медицина майбутнього" Сумського міського об"єднання громадян, товарний чек № 70 від 12 липня 2006 року на суму 381 грн, як оплата за послуги таксі підприємцю - ОСОБА_6 , рахунок до товарного чеку, протокол дослідження головного мозку № 1865 від 12 липня 2006 року, які маються в справі на а.с. З -8 стверджують ті обставини, з приводу яких позивач звернувся з позовом до суду.
Суд критично відноситься до пояснень, наданих в суді відповідачем ОСОБА_2 та його представником - адвокатом ОСОБА_4 стосовно недоведеності вимог позивача щодо необхідності проходження ним томографічного обстеження та використання транспортних послуг, у зв'язку з наслідками вказаної ДТП, а також не підтвердженістю належним чином суми заявленого позову,
Із змісту консультативних висновків консультативної поліклініки КЗ "Сумської обласної кліничної лікарні" за 12 липня 2006 року, які маються в справі на а. с. 9, 10 випливає, що діагнози, встановлені лікарями - окулістом та невропатологом пов'язані з перенесеними ОСОБА_1 : ЗЧМТ, забоєм головного мозку, субарахноїдальним крововиливом та іншими тілесними ушкодженнями, заподіяними потерпілому під час ДТП, яка мала місце 28 квітня 2006 року та була вчинена з вини відповідача .
Вказані обставини перевірялись в судовому засіданні та підтверджуються також листом за підписом лікаря - рентгенолога кабінету КТ Сумської обласної кліничної лікарні -Скульбеди А.Є., ( а.с. 50, 51 ) , підстав недовіряти якому у суда немає.
Окрім того, в судовому засіданні допитувалась свідок ОСОБА_7, яка підтвердила факт поїздки ОСОБА_1 в Сумську обласну кліничну лікарню, який мав місце 12 липня 2006 року (а.с. 40, 41 ) .
Також, в судовому засіданні свідки : ОСОБА_6 та ОСОБА_8 кожен окремо засвідчили, що дійсно 12 липня 2006 року позивачу були надані послуги таксі для поїздки в м. Суми, для проходження медичного обстеження. (а.с. 41, 42 )
Сумніватись у правдивості пояснень зазначених свідків не має підстав, оскільки їхні покази не суперечать між собою та не протирічать матеріалам справи в їх сукупності.
На а.с. 26- 28 містяться дані, отримані від Конотопської МДПІ про реєстрацію ОСОБА_6 як суб"єкта підприємницької діяльності за видом діяльності - перевезення пасажирів таксі.
Відповідно до змісту пункту 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1989 року № 3 із послідуючими змінами" Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди , заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна", при розгляді в порядку цивільного судочинства позову, що випливає з кримінальної справи, суд згідно з роз'ясненнями, даними у п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 29 грудня 1976 р. № 11 " Про судове рішення", визначає суми, що підлягають стягненню на відшкодування шкоди , з урахуванням доказів - як наявних у кримінальній справі, так і додатково представлених сторонами і зібраних з ініціативи суду.
У пункті 3 вказаної постанови Пленуму Верховного суду України зазначено на те, що при розгляді справи про цивільно- правові наслідки дій особи, відносно якої є вирок, котрий набрав законної сили, даний вирок є для них обов'язковим лише в питаннях, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони даною особою, тому, розглядаючи позов про стягнення збитків, який випливає з кримінальної справи, суд не вправі обговорювати вину відповідача.
Беручи до уваги наведене, з урахуванням доказів, на які є посилання вище, наявних як у кримінальній справі так і додатково представлених позивачем та його представником; тих обставин, що в ході розслідування та розгляду кримінальної справи матеріальна шкода
відшкодовувалась винним - відповідачем по даній справі як без врахування ступеню вини потерпілого, так і відповідно до встановленої вироком суду його вини ( 20 %), а також виходячи із змісту ст 1166 ЦК України, згідно якої шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала та те, що особа, яка завдала зазначену шкоду за матеріалами як кримінальної так і даної справи не є неплатоспроможною , суд вважає, що зменшувати розмір відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок злочину на даний час немає підстав, а отже, слід позов задовольнити, поклавши на відповідача судові витрати по справі, в тому числі держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 15, 30, 62, 79, 88, 202, 203 ЦПК України, ст. ст. 1166, 1177, 1187 ЦК У країни, -
вирішив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 544 (п'ятьсот сорок чотири ) грн - матеріальної шкоди; 51 ( пятьдесят одну) гривню - держмита в держбюджет ; 30 ( тридцять ) гривень- витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подана до апеляційного суду Сумської області через місцевий Конотопський міськрайонний суд Сумської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення; апеляційна скарга на рішення суду -протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження.
Рішення виготовлено на комп"ютері та має силу оригіналу