Справа№1-208/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 березня 2011 року                                    Хмельницький міськрайонний суд

                                                                       Хмельницької області в складі:

                                                                        головуючого-судді Вознюк С.О.

                                                                        при секретарі  Підвальній Є.З.

                                                                        з участю прокурора  Комонюка С.М.

                                                                        захисника ОСОБА_1

                                                                        потерпілих ОСОБА_2, ОСОБА_3

                                                                        представника потерпілого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Хмельницькому справу по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, мешканця ІНФОРМАЦІЯ_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, неодруженого, не працюючого, не судимого в силу ст.89 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_7, неодруженого, не працюючого, судимого 1 квітня 2010 року Хмельницьким міськрайонним судом за ч.1 ст.122 КК України на 170 годин громадських робіт, невідбута частина покарання 170 годин,

ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України,

встановив:

21 травня 2010 року, близько 14 години ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 працюючи у корпорації «Клен», безпричинно звинуватили ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у крадіжці кабелів з території, які орендує корпорація «Клен», на ст.Богданівці Хмельницького району, за що побили останніх на даній території. Після побиття ОСОБА_5 почав вимагати в ОСОБА_2 гроші в сумі 500 грн., за те що він забруднив його кросівок кров’ю під час побиття. ОСОБА_2 погодився та повідомив, що гроші в нього є в с.Івашківці Хмельницького району. ОСОБА_3 відпустили, а ОСОБА_5 та ОСОБА_6 разом з ОСОБА_2 поїхали за грошима у с.Івашківці Хмельницького району, де останній зумів від них утекти.

Продовжуючи свої злочинні дії, 29 травня 2010 року, близько 9 години ОСОБА_6 та ОСОБА_5, автомобілем НОМЕР_1, який належить ТОВ «Клен-Транс», приїхали на територію паливного складу, що розташований в ст.Богданівці Хмельницького району, де зустріли ОСОБА_2, якого, проти його волі, із застосуванням фізичної сили, примусили залізти у багажне відділення автомобіля НОМЕР_1  та доставили на територію корпорації «Клен», що в ст. Богданівці Хмельницького району, де почали бити ногами, руками та підручними предметами по різним частинам тіла, вимагаючи гроші у сумі 500 грн., після чого зачинили у приміщенні складу.

Після цього, ОСОБА_6 на автомобілі НОМЕР_1 знову поїхав на паливний склад ст.Богданівці Хмельницького району, де знайшов ОСОБА_3, якого погрозами застосування фізичного насильства примусив сісти у салон автомобіля і також відвіз на територію корпорації «Клен»в ст. Богданівці Хмельницького району. Там, ОСОБА_3 зачинили у вищевказаному приміщенні складу, в якому був зачинений ОСОБА_2, де почали бити його ногами, руками та підручними предметами по різним частинам тіла, при цьому вимагаючи гроші у сумі 300 грн., а ОСОБА_2 на вулицю, де ОСОБА_6 разом з ОСОБА_5 почали наносити йому побої, вимагаючи написати розписку про наявність боргу та гроші у сумі 500 грн..

Однак злочинні дії ОСОБА_6 та ОСОБА_5 були припинені працівниками міліції, що прибули на місце події, яких зі свого мобільного телефону викликав ОСОБА_2, перебуваючи в багажному відділенні автомобіля НОМЕР_1.

Допитані в судовому засіданні ОСОБА_7 та ОСОБА_5 свою вину у вчиненому визнали частково. Вину в незаконному позбавленні волі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 визнали повністю. Вину у вчиненні вимагання грошей у ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не визнали.

ОСОБА_5 суду пояснив, що 21 травня 2010 року він працюючи охоронцем з ОСОБА_7 затримали на території охоронюваного об’єкту ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за підозрою у вчиненні крадіжки кабелю. ОСОБА_3 вони відпустили, а з ОСОБА_2 поїхали в с.Іванківці шукати особу, яка зі слів останнього була організатором крадіжки. По дорозі ОСОБА_2 втік.

27 травня 2010 року він з ОСОБА_7 зустрів ОСОБА_3, який зізнався, що викрав кабель і вироби з металу, зобов’язався відшкодувати завдану шкоду, про що написав їм розписку без будь-якого тиску.

29 травня 2010 року по телефону йому повідомили, що на підприємстві є ОСОБА_2. Приїхавши з ОСОБА_7 вони побачили ОСОБА_3 та ОСОБА_2, який втік та заховався. Знайшовши ОСОБА_2 він з ОСОБА_7 взяли його під руки підвели до машини. ОСОБА_2 сам сів у машину на заднє сидіння. ОСОБА_2 вказав, що розповість як він покаже де знаходиться ніж і як він ним різав метал. Вони приїхали за офісне приміщення і ОСОБА_2 вийшов з автомобіля через багажник бо задні двері були поламані. ОСОБА_7 поїхав та повернувся через 5 хвилин і з машини також вийшов ОСОБА_3. Тілесних ушкоджень нікому не завдавав.

ОСОБА_7 суду пояснив, що підтримує показання ОСОБА_5. Ударів потерпілим не завдавав. Грошей у потерпілих не вимагав.

Крім часткового визнання підсудними своєї вини, їх вина у вчиненому підтверджується сукупністю зібраних у справі та досліджених судом доказів.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2, який підтвердив, що 21 травня 2010 року він з ОСОБА_3 проходив через територію товариства «Клен»і разом зайшли в приміщення чотирьохповерхової будівлі де були затримані працівниками МНС. До них підійшли підсудні, які були охоронцями і наносили йому удари та вимагали у нього 500 гривень, начебто за те, що ОСОБА_6 забруднив взуття по його вині. Він повідомив їх, що гроші знаходяться в с.Іванківці. По дорозі в с.Іванківці він втік від підсудних.

29 травня 2010 року підсудні приїхали до нього на роботу і привезли його на склад де почали бити в обличчя, плече і тулуб. Потім привезли ОСОБА_3, якого теж били. Вимагали 300 гривень на бензин та 500 гривень за забруднені кросівки. Через 15 хвилин приїхали працівники міліції, яких він викликав по мобільному телефону, коли його в багажному відділенні везли підсудні.

Показаннями потерпілого ОСОБА_3, який підтвердив, що в травні, точної дати не пам’ятає, 2010 року він з ОСОБА_2 проходив через територію товариства «Клен» і разом зайшли в приміщення чотирьохповерхової будівлі де були затримані працівниками МНС. До них підійшли підсудні, які були охоронцями, з якими він і ОСОБА_2 поїхали на машині охоронців в с.Іванківці. По дорозі його відпустили, а ОСОБА_2 поїхав з ними далі. В той день його не били.

Через декілька днів ОСОБА_6 і ОСОБА_5 приїздили до нього на роботу і за їх вказівкою він написав розписку, що виносив кабель з території заводу, що він і зробив.

Через декілька днів ОСОБА_6 приїхав за ним на автомобілі і сказав поїхати з ним. Вони приїхали до складу, де вже був ОСОБА_2 та ОСОБА_5. Від чоловіків які були біля складу він довідався, що ОСОБА_2 привезли в багажнику машини. Йому нанесли удар у вухо та закрили на складі, щоб він не міг піти. Чим нанесли удар на бачив. У нього вимагала на бензин 300 гривень, а у ОСОБА_2 вимагали 500 гривень.

Через тиждень ОСОБА_2 розповів йому, що у нього вимагали гроші за забруднені кросівки і вимагали у нього 500 гривень.

Показаннями свідка ОСОБА_8, яка пояснила, що працює охоронцем у корпорації «Клен». 29 травня 2010 року до охоронюваної території на червоному автомобілі приїхали підсудні, яким вона відчинила ворота. Підсудні взяли у неї води, папір з ручкою та замок з ключем

Показаннями свідка ОСОБА_9, який пояснив, що працює директором у корпорації «Клен». В травні 2010 року працівники МНС затримали двох злодіїв, на території товариства «Клен», про що йому повідомили по телефону і він приїхав туди. Затриманими були підсудні. Їх відпустили. 29 травня 2010 року по телефону йому повідомили, що на завод приїхали працівники міліції.

Показаннями свідка ОСОБА_10, який пояснив, що працює охоронцем у корпорації «Клен».  В травні 2010 року до нього прийшов зв’язківець і повідомив, що пропав зв'язок. Через 3 години прибіг начальник військової частини та повідомив, що пропав зв'язок. Вони почали перевіряти коридори приміщення, де застали ОСОБА_3 та ОСОБА_2. Потім приїхали ОСОБА_9 з підсудними.

Показаннями свідка ОСОБА_11, який пояснив, пропав телефонний зв'язок і він з іншими працівниками обходили територію товариства «Клен»та застали підсудних.

Показаннями свідка ОСОБА_12, який пояснив, що працює у Хмельницькому МНС. Дату не пам’ятає, пропав телефонний зв'язок і він з іншими працівниками обходили територію товариства «Клен»та застали підсудних.

Показаннями свідка ОСОБА_13, який пояснив, що працював вантажником на території паливного складу ст.Богданівці. Бачив як приїхав автомобіль червоного кольору у ОСОБА_2 побачивши автомобіль почав ховатись. Підсудні знайшли ОСОБА_2, взяли того за руки та ноги і поклали в багажник автомобіля. ОСОБА_2 опирався та просив допомоги.

Показаннями свідка ОСОБА_14, який пояснив, що працював вагувальником на складі металобрухту. В травні бачив, як підсудні за руки садили в автомобіль кольору ОСОБА_2.

Відомостями з протоколу прийому усної заяви ОСОБА_2 від 29 травня 2010 року, згідно яких ОСОБА_2 звернувся до правоохоронних органів двоє невідомих осіб 29 травня 2010 року побили його, посадили в багажник автомобіля ОСОБА_13, після чого побили і вимагали гроші в сумі 800 гривень.

Відомостями з протоколу огляду місця події, згідно яких в салоні автомобіля НОМЕР_1 виявлено належний ОСОБА_2 мобільний телефон; навісний замок виявлений на дверях приміщення де утримували ОСОБА_3 на ст.Богданівці, на території заводу ЖБіК Хмельницького району; ключ виявлений в автомобілі НОМЕР_1, від навісного замка, який висів на дверях приміщення де утримувався ОСОБА_3.

Суд критично оцінює показання підсудних, що вони не вимагали у потерпілих кошти, і вважає, що вони дані з метою уникнення від відповідальності за вчинене та спростовуються об’єктивно дослідженими в судовому засіданнями доказами.

Дій підсудних по вимаганню, кваліфіковані органами досудового слідства за ознакою - поєднане з насильством, небезпечним для здоров'я особи, однак суд не може погодитись з даною кваліфікацією з наступних підстав.

Відповідно до чинного законодавства під насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, слід розуміти заподіяння їй легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я або незначну втрату працездатності, середньої тяжкості або тяжкого тілесного ушкодження, а також інші насильницькі дії, які не призвели до вказаних наслідків, але були небезпечними для життя чи здоров'я в момент заподіяння (насильство, що призвело до втрати свідомості чи мало характер мордування, здушення шиї, скидання з висоти, застосування електроструму, зброї, спеціальних знарядь тощо).

В пред’явленому підсудним обвинуваченні органи досудового слідства не навели обставин, які б свідчили, що вони застосували до потерпілих насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу.

Згідно ст.275 КПК України розгляд справи провадиться тільки відносно підсудних і тільки в межах пред'явленого їм обвинувачення.

Посилання обвинувача в судовому засіданні, як на доказ вини підсудних - висновки судово-медичних експертиз, згідно яких у потерпілого ОСОБА_3 виявлені легкі тілесні ушкодження, що мають незначні скороминучі наслідки; у потерпілого ОСОБА_2 виявлені легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров’я, суд відкидає, оскільки такі ушкодження в обвинуваченні підсудних не викладені.

Крім цього, тілесне ушкодження, що виявлене у ОСОБА_3 –крововилив м’яких тканин лівого плечового суглобу, не становить об’єктивну сторону цього злочину, а також в судовому засіданні не встановлено, час утворення виявлених у потерпілих тілесних ушкоджень.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що вказана кваліфікуюча ознака не знайшла свого підтвердження в судовому засіданні, а тому її слід виключити з обвинувачення підсудних.

Таким чином дії ОСОБА_5 та ОСОБА_6 слід кваліфікувати:

- за ч.2 ст.146 КК України, як незаконне позбавлення волі, вчинене за попередньою змовою групою осіб, щодо двох осіб, з корисливих мотивів з заподіянням фізичних страждань;

- за ч.2 ст.189 КК України, як вимагання передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене за попередньою змовою групою осіб.

Органами досудового слідства, обставиною обтяжуючою покарання ОСОБА_5 зазначено рецидив злочинів, однак в силу ст.89 КК України він є несудимий, а тому її слід виключити з обставин, що обтяжують його покарання.

Обставини, які відповідно до ст.66 КПК України, пом'якшують покарання підсудних судом не встановлено.

Обставиною, передбаченою ст.67 КК України, яка обтяжує покарання ОСОБА_6 є рецидив злочинів.

Обставин, передбачених ст.67 КК України, які обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.

Суд враховує, що підсудні не працюють, утриманців не мають, по місцю проживання характеризуються посередньо, і приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до покарання у виді позбавлення волі.

Суд переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення підсудних та запобігання вчинення ними нових злочинів.

Злочинними діями підсудних потерпілому, який переніс біль та нервові хвилювання, заподіяна моральна шкода. З урахуванням ступеню понесених моральних страждань на користь ОСОБА_2 слід стягнути таке відшкодування в розмірі по 2000 грн. з кожного підсудного.

Згідно ст.93 КПК України з підсудних підлягають стягненню витрати на проведення експертиз по справі.

Питання щодо речових доказів суд вирішує у відповідності до вимог ст.81 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.146 КК України –2 роки обмеження волі;

- за ч.2 ст.189 КК України - 3 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити його у вигляді 3 роки позбавлення волі.

ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.146, ч.2 ст.189 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.146 КК України –2 роки обмеження волі;

- за ч.2 ст.189 КК України - 3 роки позбавлення волі.

Відповідно до ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити його у вигляді 3 роки позбавлення волі.

В силу ст.71 КК України до даного покарання частково приєднати невідбуте покарання за вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 1 квітня 2010 року і остаточно визначити його у виді 3 роки 10 днів позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 та ОСОБА_6, до набрання вироком чинності, залишити попередню –утримання під вартою.

Строк відбування покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6 рахувати з 29 травня 2010 року.

Цивільний позов ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 відшкодування моральної шкоди в сумі по 2000 гривень з кожного.

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судові витрати по справі (одержувач платежу –НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області, р/р 35228001000040, МФО 815013, банк Управління Державного казначейства у Хмельницькій області, код № 25575309, призначення платежу: «за дослідження-2») в сумі по 1044 грн. 90 коп. з кожного (а.с.45,57,69).

Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 судові витрати по справі (одержувач платежу –НДЕКЦ при УМВСУ в Хмельницькій області, р/р 35228001000040, МФО 815013, банк Управління Державного казначейства у Хмельницькій області, код № 25575309, призначення платежу: «за дослідження-9») в сумі по 102 грн. 97 коп. з кожного (а.с.82).

Речові докази по справі:

-          металеву палицю, знищити;

-          автомобіль НОМЕР_1, залишити ТОВ «Клен-Транс»;

-          металевий замок з ключем, повернути ТОВ «Клен-Транс»;

-          мобільний телефон «Нокіа»1112 та стартовий пакет «Київстар», залишити ОСОБА_2.

- два мобільних телефони «Нокіа», що належать ОСОБА_5 та ОСОБА_6 звернути в рахунок відшкодування потерпілому моральної шкоди.

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Хмельницької області через Хмельницький міськрайонний суд протягом 15 діб з дня оголошення, а засудженими в той же самий строк, з дня отримання копій вироку.

Суддя: