Справа № 2-198/11

        Р І Ш Е Н Н Я

       Іменем України

"10" березня 2011 р.           

Глобинський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Свістєльнік Ю.М.,

при секретарі Кобеляцькій О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Глобине цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини.

В С Т А Н О В И В:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з зазначеним позовом до ОСОБА_2, де прохала стягнути з нього на її користь аліменти на утримання неповнолітьої дитини –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ? його доходів, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Посилалась на те, що дочка знаходиться на її утриманні, відповідач матеріальної допомоги не надає, хоча має таку можливість.

В судове засідання позивачка не з’явилася, надала до суду заяву, відповідно до якої прохала справу розглядати без її участі, позовні вимоги підтримала.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав та прохав відмовити в його задоволенні.  

Відповідно до ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.   

Частиною 3 ст.10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.   

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Статтями 181, 183 СК України передбачено, що одним із способів виконання батьками обов’язку з утримання дитини є сплата аліментів, розмір яких визначається судом  у виді частки від заробітку (доходу) матері чи батька, яка буде стягуватися.  

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши та давши належну оцінку зібраним по справі доказам, приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьком ОСОБА_3 є ОСОБА_2 та матір’ю ОСОБА_1, згідно свідоцтва про народження дитини від 04.07.2009 року за актовим записом №70.

Згідно довідки виконавчого комітету Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області від 18.01.2011 року, ОСОБА_3 проживає зі своєю матір’ю ОСОБА_1 по вул.Котляревського,28 в м.Глобине Полтавської області.

Відповідно до ст.180 Сімейного Кодексу України, батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Згідно ч.3 ст.181 названого кодексу, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу батька і (або) у твердій грошовій сумі.      

Між сторонами угоди в добровільному порядку щодо утримання неповнолітньої дитини не досягнуто.

Позивачка в дійсний час перебуває у відпустці по догляду за донькою, до досягнення нею трирічного віку.   

Відповідно до ст.84 ч.2 СК України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка – батька дитини до досягнення дитиною трьох років, при цьому право на таке утримання, дружина має незалежно від її матеріального становища та незалежно від того чи працює вона.   

Судом встановлено, що відповідач працездатний, працює в ТОВ «Глобинський м’ясокомбінат»на посаді готувача фаршу 4 розряду, а тому спроможний та повинен надавати матеріальну допомогу позивачці, оскільки вона позбавлена можливості отримувати додаткові доходи, так як перебуває у відпустці по догляду за дитиною.    

Судом не встановлена наявність істотних обставин, які б унеможливлювали надання відповідачем матеріальної допомоги на утримання малолітньої дитини.  

За таких обставин суд приходить до висновку, що має місце порушення права малолітньої дитини на отримання належної матеріальної допомоги від батька.     

Таким чином, заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та правомірними і підлягають задоволенню.

Згідно ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються від дня пред’явлення позову.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає позовні вимоги правомірними, та такими, що підлягають задоволенню. В межах суми платежу за один місяць стягнення аліментів допускається до негайного виконання.

          Керуючись ст.ст.3, 10, 11, 60, 209, 213-215, 218 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини –задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_3 Красноярського краю, зареєстрованого: ІНФОРМАЦІЯ_4, працюючого, на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини –ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку для утримання малолітньої доньки до її повноліття, починаючи з дня подання заяви до суду –з 24.01.2011 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави державне мито в сумі 51 грн. та витрати на оплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 120 грн.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць підлягає до негайного виконання.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                   Ю.  М.  Свістєльнік