Справа № 11а-511/07                   Головуючий у 1 інстанції: Гирич С.В.

Категорія: ч.2 ст.307 КК                             Доповідач:  Валько Н.М.

України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2007 року  червня 01 дня Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Леона О.І.

Суддів: Валько Н.М., Приколоти Ю.А.

з участю прокурора Сагатого О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією заступника прокурора Личаківського району м. Львова Сагатого О.О. на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 19 березня 2007 року

встановила:

Цією постановою кримінальну справу відносно ОСОБА_1 скеровано прокурору Личаківського району м. Львова для проведення додаткового розслідування. Приймаючи дане рішення, суд першої інстанції виходив із того, що усунути в судовому засіданні суттєву неповноту досудового слідства неможливо; крім цього, слід виконати вказівки попередньої постанови суду щодо скерування даної справи на додаткове розслідування; провести ряд відповідних процесуальних та слідчо - оперативних дій.

У поданій апеляційній скарзі державний обвинувач просить, оскаржувану ним постанову скасувати, а кримінальну справу повернути на новий судовий розгляд у Личаківський районний суд м. Львова в іншому складі суду. Вказує, що прийняте судом першої інстанції рішення є незаконним, оскільки по справі є наявними доказами вини ОСОБА_1 за ч.2 ст. 307 КК України.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав подану апеляцію та просить постанову скасувати з мотивів, викладених у ній, розглянувши матеріали справи та доводи поданої апеляції, Колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляція до задоволення не підлягає.

До даного висновку Колегія суддів приходить, виходячи із наступного.

По справі ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України.

Постановою суду від 06 грудня 2004 року дана справа скерована судом першої інстанції для проведення додаткового розслідування ( т.2 а.с. 69 - 70). При

цьому, судом було вказано, які слідчо - процесуальні дії необхідно виконати для усунення неповноти та неправильності досудового слідства.

Однак, вказівки суду не виконані, а постановою ст. слідчого Личаківського РВ ЛМУ УМВСУ у Львівській області ОСОБА_2 від 12 травня 2006 року ( т.2 а.с. 85) матеріали справи в частині виявлення та вилучення наркотичних засобів у АДРЕСА_1 виділено в окреме провадження.

Відповідно до настанов Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11 лютого 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування", вказівки суду є обов'язковими для органу дізнання, слідчого та прокурора; якщо останні не дослідили обставин, зазначених у постанові про повернення справи на додаткове розслідування, проведені дізнання чи досудове слідство можуть бути однобічними і неповними, що є підставою для повернення справи на додаткове розслідування.

Крім цього, щодо виділення матеріалів справи в частині вилучення наркотичних засобів в окреме провадження, колегія суддів вважає за необхідне вказати наступне.

Відповідно до вимог ч.2 ст.26 КПК України, виділення справи допускається тільки у випадках, які викликаються необхідністю і коли це не може негативно відбиватися на всебічності, повноті і об'єктивності дослідження, вирішення справи.

На переконання колегії суддів, дане виділення матеріалів відбулося із порушенням вимог ст.26 КПК України, оскільки виділений епізод є тісно взаємопов'язаним із епізодом пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення органами досудового слідства, ці епізоди є взаємопов'язаними, тому виділення матеріалів у зазначеній вище частині негативно відбиватиметься на всебічності , повноті і об'єктивності дослідження всіх матеріалів справи.

Тому, на думку колегії суддів районним судом вірно вказано у постанові щодо порушень вимог чинного КПК України органами досудового слідства при виділенні матеріалів справи у вказаній вище частині.

Як вбачається із матеріалів даної кримінальної справи, під час проведення досудового слідства та у суді, ОСОБА_1 було змінено процесуальну позицію щодо визнання вини в інкримінованих йому діях, зокрема, ним вказано, що така була ним первісно висловлена через незаконний вплив на нього та його близьких родичів працівниками міліції. Вказані обставини були викладені у скаргах його дружини - ОСОБА_3, позиції самого - ОСОБА_1, що знаходяться у справі, а також в окремих постановах суду, адресованих органам, які здійснюють передбачений законом нагляд за діяльністю органів внутрішніх справ.

П.11 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 11 лютого 2005 року „Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування" передбачено, що визнання обвинуваченим (підсудним чи засудженим) своєї вини має бути всебічно перевірене. У разі зміни показань, даних під час досудового слідства, слід з'ясувати причину цього, ретельно перевірити всі його показання і дати їм належну оцінку; вказані обставини підлягають виконанню органами досудового слідства.

Виходячи із вимог ч.1 ст. 281 КПК України повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

З уваги на викладене та на виконання вимог ст. 22 КПК України, судом першої інстанції вірно вказано на необхідність детального допиту свідка ОСОБА_4, а також вчинення інших процесуальних дій, які були висловлені судом у постановах як 06 грудня 2004 року, так і 19 березня 2007 року.

Не вирішуючи наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність чи недостовірність доказів, перевагу одних доказів над іншими, Колегія суддів вважає, що районний суд обґрунтовано прийшов до висновку про необхідність проведення по справі додаткового розслідування.

Доводи апеляції прокурора висновку суду 1 - ї інстанції не спростовують, тому Колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 362; 366 КПК України, Колегія суддів, -

ухвалила:

апеляцію заступника прокурора Личаківського району м. Львова Сагатого О.О. на постанову Личаківського районного суду м. Львова від 19 березня 2007 року по справі відносно ОСОБА_1, обвинуваченого за ч.2 ст. 307 КК України залишити без задоволення, а постанову Личаківського районного суду м. Львова від 19 березня 2007 року - без змін.

Ухвала виготовлена у нарадчій кімнаті у єдиному примірнику.