Справа №11а-401/2007                                                    Головуючий у І інстанції Тенета Р.В.

Категорія ст. 309 ч.2

КК України                                                                      Доповідач: Пайонкевич Т.Т.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2007 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Пайонкевича Т.Т.

Суддів: Перетятька В.О., Голубицького С.С.

з участю прокурора : Гнатіва Я.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2007 р. та

встановила:

Цим вироком: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця м. Львова, українця, громадянина України, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, непрацюючого, проживаючого уАДРЕСА_1, раніше судимого 04.04.2002 року Галицьким районним судом м. Львова за ст. 186 ч. 2, 71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі; постановою Миколаївського районного суду Львівської області від 14.06.2005 року звільнений умовно-достроково на 11 місяців 2 дні   -

засуджено за ст. 309 ч. 2 КК України на два роки шість місяців позбавлення волі у кримінально-виконавчій установі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено тримання під вартою.

Вирішено питання речових доказів.

ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 08.09.2006 р. у с Чижиків Путомитівського району Львівської області у невстановленої слідством особи незаконно   придбав для   власного   вживання   без мети збуту   одноразовий

медичний шприц із особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим із вмістом опію в перерахунку на суху речовину 0,12 грам, зберігав його при собі та був затриманий працівниками міліції неподалік місця вчинення злочину.

Крім цього, ОСОБА_1 15.11.2006 p., проходячи по вул. Личаківській у м. Львові, повторно незаконно придбав без мети збуту, знайшовши на землі одноразовий медичний шприц із наркотичним засобом - опієм ацетильованим, із вмістом опію в перерахунку на суху речовину 0,34 грам, який взяв для власного вживання. Того ж дня із вказаним наркотичним засобом був затриманий у приміщенні ПП «Брізада», що по вул. Римлянина у м.Львові.

Засуджений ОСОБА_1 в своїй апеляції, не оспорюючи під ставності його засудження та правильності кваліфікації його дій, просить пом'якшити призначене судом покарання, зменшити строк позбавлення волі. Покликається на те, що він визнав свою вину як на досудовому слідстві, так і в суді, не ухилявся від слідства, давав як на досудовому слідстві, так і в суді тільки правдиві покази, чим сприяв правоохоронним органам, у вчиненому щиро розкаявся, характеризується позитивно, не перебуває на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах, вживав наркотичні засоби з метою вгамування фізичного болю. Просить врахувати також те, що він має на утриманні малолітню дитину та після відбуття покарання не буде вживати наркотичні засоби, стане на шлях виправлення та перевиховання.

Державний обвинувач на апеляцію засудженого ОСОБА_1 подав заперечення, вважає, що така має бути залишена без задоволення, оскільки суд, обираючи йому покарання, врахував всі обставини, на які покликається засуджений, та в судовому засіданні не здобуто обставин, які б давали підстави для призначення більш м'якого покарання.

Вислухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає.

Матеріалами справи, зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами, вина засудженого ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому злочину при вказаних у вироку обставинах повністю доведена, не оспорюється в апеляції, як і правильність кваліфікації його дій.

Обираючи ОСОБА_1 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого ним, його особу, те, що він раніше притягався до кримінальної відповідальності, є особою молодого віку, на обліку у наркологічному та психоневрологічному диспансерах не перебуває, ніде не працює, по місцю проживання характеризується позитивно, хворобливий стан його здоров'я, наявність на утриманні малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., а також обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, сприяння розкриттю злочину.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку про те, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 можливе в умовах ізоляції від суспільства та реального відбування покарання, обрав йому таке у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 309 КК України як необхідне та достатнє для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

При наведених обставинах підстав для задоволення апеляції і зміни вироку суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 366, 377, 379 КПК України, колегія суддів,

ухвалила: 

Вирок Личаківського районного суду м. Львова від 14 лютого 2007 р. відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі 6 місяців з моменту набрання нею законної сили.