Справа №11а-424/2007 р.                                 Головуючий у І інстанції - Лойзик М.В.

Категорія - ст.ст.307 ч.2, 307 ч.3,                     Доповідач - Гаврилов В.М.

310 ч.2 КК України

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2007 року  колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Львівської області в складі головуючого: Яременка О.Д. судців: Гаврилова В.М., Голубицького С.С.

з участю прокурора: Свореня М.М.

адвоката: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові кримінальну справу за апеляцією адвоката ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_1 на вирок Старосамбірського районного суду Львівської області від 26 лютого 2007 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цим   вироком   ОСОБА_1,   ІНФОРМАЦІЯ_1   року народження, уродженку і жительку села Раково Старосамбірського району Львівської області, громадянку України, із неповною середньою освітою, вдову, пенсіонерку, не судиму, засуджено:

·  за ч.2 ст.310 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном З (три) роки;

·  за ч.3 ст.309 КК України до покарання у вигляді позбавлення волі терміном 5 (п'ять) років.

На підставі ст.70 КК України ОСОБА_1 остаточно визначено до відбуття шляхом часткового складання призначених покарань 6 (шість) років позбавлення волі.

За ч.2 і ч.3 ст.307 КК України ОСОБА_1 виправдано.

Запобіжний захід засудженій до вступу вироку в законну силу залишено підписку про невиїзд з місця проживання.

Початок відбуття покарання встановлено рахувати з часу звернення вироку до виконання.

Вирішено питання з речовими доказами та судовими витратами.

По справі винесено окрему ухвалу, якою про порушення, допущені в ході досудового слідства, проінформовано прокурора Старосамбірського району та начальника Старосамбірського РВ УМВСУ для належного реагування.

За вироком суду ОСОБА_1 на власній присадибній ділянці у селі Раково Старосамбірського району Львівської області весною 2006 року незаконно висіяла та виростила 3375 рослин снотворного маку.

Крім того, ОСОБА_1 у власному житловому будинку у селі Раково Старосамбірського району до 04.10.2006 року незаконно зберігала без мети збуту наркотичні засоби - суху макову солому в особливо великих розмірах - 8109,2 грами.

В апеляції адвокат ОСОБА_2 в інтересах засудженої ОСОБА_1 зазначає, що призначене його підзахисній покарання є занадто суворим, постановляючи вирок, суд не врахував, що підсудна є вдовою, на її утриманні перебуває син ОСОБА_3 - інвалід 2 групи, а це свідчить про неповне врахування даних про особу засудженої, які повинні бути визнані обставинами, що пом'якшують її покарання. Крім того, на думку апелянта, по справі не здобуто доказів, які б свідчили про реальну

вагу вилучених у ОСОБА_1 макових головок та достовірно не встановлено, чи макова соломка перебувала у висушеному стані, особливо великі розміри якої визначаються по іншій шкалі, ніж для даного наркотичного засобу у невисушеному стані, а тому дії засудженої слід перекваліфікувати з ч.3 на ч.2 ст.309 КК України. З огляду на викладене, адвокат просить вирок місцевого суду в частині визнання ОСОБА_1 винною у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.309 КК України, скасувати за відсутністю в її діях складу злочину та визнати її винною за ч.2 ст.309 КК України і призначити покарання за цією частиною статті у вигляді 2 років позбавлення волі, на підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання обрати у вигляді 3 років позбавлення волі і на підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання, встановивши їй іспитовий строк 1 рік та зобов'язавши не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи і повідомляти цим органам про зміну місця проживання.

Заслухавши доповідача, доводи засудженої ОСОБА_1 та в її інтересах адвоката ОСОБА_2 на підтримання поданої апеляції, міркування прокурора про законний та обґрунтований вирок, вивчивши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що апеляція підлягає частковому задоволенню.

Матеріалами справи, зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами вина ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих їй злочинів при вказаних у вироку обставинах доведена повністю.

Вина засудженої у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.310 КК України, не оспорюється, а апелянт не погоджується лише з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч.3 ст.309 КК України з підстав, викладених в апеляції.

З матеріалів справи вбачається, що вага та стан вилучених у ОСОБА_1 наркотичних засобів встановлена зібраними доказами. Так, з висновку експерта №1506 від 26.10.2006 р. слідує, що вага наданої на дослідження макової соломи без насіння становить 8109,2 г (а.с.55). В судовому засіданні експерт свій висновок підтримав і не спростував його в частині визначення маси макової соломи, а різницю між загальною масою вилучених у ОСОБА_1 макових коробочок та визначеною в ході проведення експертизи масою макової соломи пояснив тим, що при зважуванні насіння маку відділялось і визначалась вага самої макової соломи (а.с.122).

Доводи апелянта про те, що вилучена макова солома перебувала у невисушеному стані не знаходять свого підтвердження. Так, з висновків спеціаліста №1754 від 06.10.2006 р. та експерта №1506 від 26.10.2006 р. вбачається, що надана для проведення дослідження макова солома перебувала у висушеному стані (а.с.29, 30, 54, 55). Крім цього, будучи допитаною в судовому засіданні ОСОБА_1 дала покази про те, що вона у вересні позбирала головки вирощеного маку і принесла їх додому, а потім впродовж двох днів сушила на клейонці і після цього позбирала у мішки (а.с.104).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів підстав для перекваліфікації дій ОСОБА_1 з ч.3 на ч.2 ст.309 КК України не вбачає.

Покарання призначене ОСОБА_1 у відповідності до вимог ст.65 КК України в межах санкцій статей, що передбачають відповідальність за вчинене, з урахуванням ступеня тяжкості злочинів та особи винної.

Разом з тим, суд не в повній мірі врахував такі обставини, як похилий вік засудженої, відсутність судимості, її щире каяття, позитивну характеристику і взагалі не врахував перебування на її утриманні сина-інваліда 2 групи та без належного обгрунтування застосував принцип часткового складання призначених покарань і відбування його в місцях позбавлення волі.

З урахуванням пом'якшуючих обставин та відсутності тяжких наслідків, що суттєво зменшує суспільну небезпеку вчинених злочинів, колегія суддів приходить до висновку про можливість застосування принципу поглинення менш суворого покарання більш суворим і виправлення засудженої без ізоляції від суспільстві.

Керуючись ст.ст.366, 377 КПК України, колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляцію адвоката ОСОБА_2 задоволити частково - вирок Старосамбірського районного суду Львівської області від 26 лютого 2007 року відносно ОСОБА_1 змінити.

ОСОБА_1 на підставі ст.70 КК України остаточно визначити покарання за сукупністю злочинів, передбачених ч.3 ст.309 та ч.2 ст.310 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного місцевим судом, більш суворим у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.

Застосувати ст.75 КК України і звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного їй покарання, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки, якщо вона протягом цього строку не вчинить нового злочину і відповідно до ст.76 КК України не буде виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи та буде повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

В решті вирок місцевого суду залишити без змін, а апеляцію без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом шести місяців з моменту набрання нею законної сили.