Справа №11а-399/2007                                      Головуючий у І інстанції Шеремета Г.І.

Категорія ст. 309 ч.2

КК України                                                         Доповідач: Пайонкевич Т.Т.

УХВАЛА

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24  квітня 2007  року Колегія  суддів  судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Львівської області в складі:

Головуючого: Пайонкевича Т.Т.

Суддів: Перетятька В.О., Голубицького С.С.

з участю прокурора: Гнатіва Я.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на вирок Личаківського районного суду м. Львова від 13 лютого 2007 р. та

встановила:

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженку м. Львова, українку, громадянку України, одружену, із середньо-технічною освітою, непрацюючу, проживаючу у АДРЕСА_1 раніше судиму: 31.07.2006 року Сихівським районним судом м. Львова за ст.309 ч.1 КК України на 1рік 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнену від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, судимість непогашена,-

засуджено за ст. 309 ч. 2 КК України на два роки позбавлення волі. Відповідно до ст. 71 КК України частково приєднано невідбуте покарання за вироком Сихівського районного суду від 31.07.2006 року у вигляді 6 місяців позбавлення волі, остаточно визначено до відбування 2 роки 6 місяців позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженій ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишено тримання під вартою.

Вирішено питання речових доказів.

ОСОБА_1 визнана винною в тому, що вона, будучи раніше судимою, останній раз 31.07.2006 року до позбавлення волі строком на 1 рік 6 місяців з випробуванням, в період іспитового строку знову вчинила злочин - 18.09.2006 року у невстановленої слідством особи незаконно повторно придбала баночку, частково наповнену особливо небезпечним наркотичним засобом - опієм ацетильованим, із вмістом опію в перерахунку на суху речовину в кількості 0, 24 гр., яку незаконно зберігала для власного вживання без мети збуту. Того ж дня була затримана працівниками міліції по вул. Таджицькій в м. Львові, наркотична речовина вилучена.

Засуджена ОСОБА_1 в своїй апеляції, не оспорюючи підставності її засудження та правильності кваліфікації її дій, просить вирок суду змінити, пом'якшити призначене судом покарання через його невідповідність, зменшити строк позбавлення волі, надавши можливість для реабілітації. Покликається на те, що суд при призначенні покарання не врахував, що вона не є суспільно-небезпечною особою, не представляє жодної загрози для суспільства, а отримавши відповідне лікування, зможе виправитись без відбування покарання в місцях позбавлення волі.

Державний обвинувач на апеляцію засудженої ОСОБА_1 подав заперечення, вважає, що така має бути залишена без задоволення, оскільки суд, обираючи їй покарання, врахував всі обставини, які пом'якшують покарання, а також тяжкість вчиненого злочину і обрав мінімальну міру покарання, що відповідає особі засудженої та скоєному злочину. В судовому засіданні не здобуто обставин, які б давали підстави для призначення більш м'якого покарання.

Вислухавши доповідача, міркування прокурора про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона до задоволення не підлягає.

Матеріалами справи, зібраними та перевіреними в судовому засіданні доказами, вина засудженої ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого їй злочину при вказаних у вироку обставинах повністю доведена, не оспорюється в апеляції, як і правильність кваліфікації її дій.

Обираючи ОСОБА_1 покарання, суд врахував ступінь тяжкості вчиненого нею, її особу, те, що вона раніше притягалася до кримінальної відповідальності, вчинила злочин під час випробувального терміну за попередній злочин, а також щире каяття, сприяння слідству та вважав за необхідне призначити їй покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.2 ст. 309 КК України як необхідне та достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

При наведених обставинах підстав для задоволення апеляції і зміни вироку суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 366, 377, 379 КПК України, колегія суддів,

ухвалила: 

Вирок Личаківського районного суду м. Львова від 13 лютого 2007 р. відносно ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляцію засудженої ОСОБА_1 - без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі 6 місяців з моменту набрання нею законної сили.