Справа №11»а»-385   2007 р.                                                                             Категорія: крим.

Головуючий у суді 1-ї інстанції Воронюк В.А.

Доповідач Дудіков В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Паська Д.П.

Суддів: Дудікова В.І., Ващук В.П.

За участю прокурора Альчука М.П.

Розглянула у відкритому засіданні в м. Вінниці 23 травня 2007 р. кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1., апеляцією засудженого ОСОБА_2, прокурора, державного обвинувача по справі з внесеними змінами на вирок Козятинського міськрайонного суду від 16 лютого 2007 p., яким

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, не судимий, - засуджений: по ст. 289 ч. 2 КК України до 6 років позбавлення волі без конфіскації майна;

по ст. 185 ч. 1 КК України до 2 років позбавлення волі;

по ст. 152 ч. 1 КК України до 4 років позбавлення волі;

по ст. 186 ч. 1 КК України до 5 років позбавлення волі;

на підставі ст. 70 ч. 1 КК України остаточно призначено 6 років 6 місяців позбав­лення волі без конфіскації майна.

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, судимий 7 квітня 2005 року по ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України відстрочено виконання вироку з іспитовим строком 2 роки, - засуджений по ст. 289 ч. 2 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

Постановлено стягнути: з ОСОБА_1., ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_3. 1051 грн.; з ОСОБА_1. на користь ОСОБА_4 - 500 грн.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_1., в ніч на 11 грудня 2003 року, в АДРЕСА_1, проник у гараж ОСОБА_4, незаконно заволодів мотоциклом «Мінськ», державний номер НОМЕР_1, вартістю 500 грн.

ОСОБА_1., 19 січня 2004 року, перебуваючи у квартирі ОСОБА_5. таємно викрав чуже майно - 400 грн., які належали ОСОБА_5

ОСОБА_1. в ніч на 29 вересня 2004 року, в АДРЕСА_2, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, вчинив згвалтування ОСОБА_6, яка являється інвалідом дитинства 1 групи із застосуванням фізичного насильс­тва, погрожуючи розкладним туристичним ножем.

ОСОБА_1. після вчинення згвалтування ОСОБА_6, застосувавши фізичне насильство, відкрито заволодів чужим майном, золотою каблучкою, вартістю 220 грн., яка належала ОСОБА_6, яку зняв з пальця руки останньої.

2

ОСОБА_1. за попередньою змовою з ОСОБА_2., в ніч на 31 грудня 2004 року, проникли в гараж ОСОБА_3. у дворі будинку АДРЕСА_3 незаконно заволоділи транспортним засобом - автомобілем ВАЗ-21091, державний номер НОМЕР_2, пошкодивши його, причинили матеріальну шкоду в розмірі 1051 грн., на якому виїхали і їздили, поки не закінчилося пальне.

ОСОБА_1., 19 листопада 2005 року, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, в м. Козятині, на вулиці Вінниченка, неподалік будинку №25, відкрито заволо­дів чужим майном - мобільним телефоном «Сіменс СЕ-62» з сім-картою «Київстар» та 15 грн. на рахунку, а всього вартістю 458 грн., нанісши ОСОБА_7. декілька ударів кула­ком в обличчя та ногою в тулуб, грабіж, поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчинений повторно.

У апеляції державного обвинувача, з внесеними змінами, ставиться питання про змінення вироку відносно засудженого ОСОБА_2 із зазначенням вказівки, що при призначенні покарання останньому, на підставі статті 70 ч. 4 КК України, вирок Козятинського міськрайонного суду від 7 квітня 2005 року виконувати самостійно.

У апеляції засудженого ОСОБА_1. з доповненнями до апеляції ставиться пи­тання про скасування вироку, поскільки вважає, що вирок відносно нього сфабрикований. Стверджує, що згвалтування ОСОБА_6 він не вчиняв, не було у нього наміру відкрито заволодіти золотою каблучкою ОСОБА_6, яку він «тільки взяв і забув повернути».

ОСОБА_1. стверджує, що у ОСОБА_5. він викрав не 400 грн., а 300 грн. і не повинен нести за ці дії кримінальної відповідальності.

Мотоцикл «Мінськ», яким він заволодів, який був куплений ОСОБА_4. , був раніше викраденим і технічно несправним, тому вважає, що суд невірно і не об'єктивно оцінив обставини справи, вирок суду слід скасувати.

У апеляції засудженого ОСОБА_2 ставиться питання про пом'якшення при­значеного судом покарання, поскільки задоволодіння транспортним засобом вчинено у неповнолітньому віці, при обставинах, які склалися у сім'ї у стосунках з батьками.

Вислухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав внесені зміни до апеля­ції державного обвинувача, виступ засудженого ОСОБА_1., обговоривши доводи апеляцій, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів прийшла до виснов­ку, що апеляції засуджених задоволенню не підлягають, апеляція прокурора з внесеними змінами підлягає задоволенню.

Висновок суду про виновність ОСОБА_1. у вчиненні незаконного заволодіння транспортними засобами, відкритому заволодінні чужим майном, статевих зносинах із застосуванням фізичного насильства, таємному викраденні чужого майна, про виновність ОСОБА_2 у вчиненні незаконного заволодіння транспортними засобами, при обста­винах, викладених у вироку, відповідає матеріалам кримінальної справи і грунтується на доказах, перевірених в судовому засіданні.

Виновність ОСОБА_1. у вчиненні незаконного заволодіння транспортними засобами, за попередньою змовою групою осіб, з проникненням у; приміщення, повторно; відкритим заволодінням мобільним телефоном у ОСОБА_7., 400 грн., які ОСОБА_1 таємно викрав у ОСОБА_5. підтверджується особистими поясненнями ОСОБА_1. в судовому засіданні (а. с. 287 т. №3) та його ж показами в період досудового слідства (а. с. 34-37 т. №2), показами потерпілих ОСОБА_3., ОСОБА_7., ОСОБА_4, ОСОБА_5., протоколами огляду місця події, огляду речових дока­зів, висновком дактилоскопічної експертизи (а. с. 159-160 т. №1).

По епізоду згвалтування ОСОБА_1 ОСОБА_6 та відкритого викрадення у потерпілої золотої каблучки виновність ОСОБА_1. підтверджується детальними по­казами потерпілої, показами свідкаОСОБА_8, які він давав у судовому засіданні та в період досудового слідства (а. с. 18-20 т. №2); протоколами огляду місця події, виявлен­ня ножа, золотої каблучки (а. с. 88, 91 т. №1); огляду плавок, штанів потерпілої ОСОБА_6; висновком судово-медичної експертизи, згідно якого у ОСОБА_6 виявлено синці в правій величній ділянці, садна на кисті руки (а. с. 64 т. №2), що підтверджує правдивість показів потерпілої, їх послідовність та логічність.

ОСОБА_1. викрав у ОСОБА_5. 400 грн., 19 січня 2004 року.

В період з 1 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року включно, викрадення чужого майна на суму 184,5 грн. і більше, становило склад злочину, покарання за яке передбачено нормами КК України, що відповідає вимогам п. 22.5 статті 22 Закону України від 22 трав­ня 2003 року №889-ІV «Про податок з доходів фізичних осіб», який набрав чинності 1 січ­ня 2004 року, для кваліфікації злочинів або адміністративних правопорушень сума не­оподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визна­ченої підпунктом 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 цього Закону для відповідного року з урахуван­ням положень пункту 22.4 статті 22 Закону.

Виновність ОСОБА_2 у вчиненні незаконного заволодіння транспортним за­собом - автомобілем ВАЗ-21091 з проникненням в гараж ОСОБА_3., за попередньою змовою групою осіб, при обставинах, викладених у вироку суду, відповідає матеріалам кримінальної справи і підтверджується показами ОСОБА_2 в судовому засіданні (а. с 282-283 т. №3), показами ОСОБА_1., потерпілого ОСОБА_3., протоколами огляду місця події, речових доказів, заключениями судово-дактилоскопічної експертизи.

ОСОБА_2, 7 квітня 2005 року, судимий по статті 185 ч. 3 КК України (а. с. 12-13 т. №2), вирок Козятинського міськрайонного суду.

Об'єктивно оцінивши всі зібрані по справі докази, суд правильно прийшов до ви­сновку про виновність ОСОБА_1. та ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, які вірно кваліфікував і належно призначив за вчинені ними дії кримінальне покарання, врахувавши ступінь тяжкості вчинених ними злочинів, дані про особу кожного з них, їх молодий вік, як це передбачено Постановою Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 ро­ку №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання».

Призначаючи покарання ОСОБА_2., який до постановления вироку в першій справі, вчинив інший злочин, за який його засуджено до позбавлення волі; це покарання слід відбувати реально, а по першому вироку суду ОСОБА_2 Звільнено від відбу­вання покарання з випробуванням, суд у резолютивній частині вироку не зазначив, що за таких умов кожний вирок виконується самостійно, проігнорувавши таким чином вимоги п. 23 зазначеної вище Постанови Пленуму Верховного Суду України, тому вирок у цій частині слід змінити, задоволивши апеляцію державного обвинувача з внесеними змінами.

4

Апеляції ОСОБА_1. та ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.

Підстав для скасування вироку суду колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 373 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію державного обвинувача по справі з внесеними змінами - задоволити.

Апеляції засуджених ОСОБА_1., ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Козятнського міськрайонного суду від 16 лютого 2007 року, відносно ОСОБА_2 змінити, на підставі статті 70 ч. 4 КК України вважати його засудженим по ст. 289 ч. 2 КК України до призначеного судом покарання, вирок Козятинського міськрайонного суду від 7 квітня 2005 року відносно нього виконувати самостійно.

В решті частині вирок суду, відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - залишити без зміни.