Справа №11»а»-376

Головуючий у суді 1-ї інстанції Гриценко І.Г.

Доповідач Дудіков В.І.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Паська Д.П.

Суддів: Дудікова В.І.. Пікановського Б.В.

За участю прокурора Заброцької Л.О.

Розглянула у відкритому засіданні в м. Вінниці 17 травня 2007 р. кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1., апеляцією прокурора зі змінами на ви­рок Вінницького районного суду Вінницької області від.28 лютого 2007 p., яким

ОСОБА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1, судимий: 22 травня 2002 року по ст. ст. 15, 185 ч. 3 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст. ст. 75, 104 КК України відстрочено виконання вироку з іспитовим строком 2 роки; вересня 2002 року по ст. 185 ч. 3 КК України до 3 років місяців позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України, приєднано 2 місяці позбавлення волі за попереднім вироком від 22 травня 2002 року і загальний строк покарання за сукупністю вироків призначено 3 роки 8 місяців позбавлення волі; 21 грудня 2006 року по ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України відстрочено виконання вироку з іспитовим строком 2 роки,

- засуджений по ст. 185 ч. 3 КК України до 4 років 2 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 70 ч. 4 КК України призначено покарання за сукупністю злочинів, згідно вироку Роктнянського районного суду Рівненської області від 21 грудня 2006 року, чотири роки шість місяців позбавлення волі з відбуванням в кримінально-виконавчій установі.

ОСОБА_1., згідно з вироком суду, 14 вересня 2006 року, в смт. Стрижавка Він­ницького району Вінницької області, проник у житловий будинок АДРЕСА_1, де проживає ОСОБА_2.. звідки таємно викрав кольоровий телевізор «Samsung», вар­тістю 1098 грн. 85 коп., заподіявши потерпілій значну матеріальну шкоду.

ОСОБА_1., в період з 15 по 16 вересня 2006 року, в смт. Стрижавка Вінницького району, проник в житловий будинок АДРЕСА_2, в якому проживає ОСОБА_3., звідки таємно викрав чуже майно на суму 3300 грн., а саме: чоловічу дублянку, вартістю 2012 грн. 50 коп.; жіночу дублянку - 787 грн. 50 коп. та 500 грн.

ОСОБА_1.. в період з 15 по 20 вересня 2006 року, в селі Медвідка Вінницького району, проник в будинок АДРЕСА_4 в якому проживає ОСОБА_4, звідки таємно викрав 2000 грн.

У апеляції прокурора ставиться питання про змінення вироку, поскільки місцевий суд безпідставно не призначив засудженому покарання за попереднім вироком у відповід-

2

ності з вимогами п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 року.

У апеляції засудженого ОСОБА_1. йдеться про його молодий вік, бажання ста­ти на шлях виправлення. ОСОБА_1. (а. с 203) стверджує, що злочинів не вчиняв, до нього застосовувалися в період проведення досудового слідства недозволені методи, тому він оговорив себе.

Вислухавши доповідача, думку прокурора, яка підтримала апеляцію зі змінами прокурора, просить змінити вирок суду, виступ засудженого ОСОБА_1., який просить скасувати вирок суду, поскільки він злочинів не вчиняв, його засуджено безпідставно, об­говоривши доводи апеляцій, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляція прокурора зі змінами підлягає задоволенню, апеляція засудженого підлягає частковому задоволенню.

Висновок суду про виновність ОСОБА_1. у вчиненні злочинів, за які його засу­джено, при обставинах, викладених у вироку, відповідає матеріалам кримінальної справи і грунтується на доказах, перевірених у судовому засіданні.

ОСОБА_1. у судовому засіданні виновність свою у вчиненні злочинів визнав повністю, детально розповів про викрадення телевізора у ОСОБА_2. у вересні 2006 року, пояснив місце, де залишив крадене.

ОСОБА_1. в деталях пояснив суду, при яких саме обставинах, викрав чуже май­но з дому ОСОБА_3., продаж дублянок ОСОБА_5. та ОСОБА_6. (а. с. 183, 188), викрадення 2 тис. грн. у ОСОБА_6

ОСОБА_1. повністю визнав свою виновність у пред'явленому йому обвинува­ченні по всіх епізодах злочинів, тому суд у відповідності з вимогами статтей 299 ч. 3. 301-1 КПК України обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного.

ОСОБА_1. пояснив суду, що явки з повинною писав добровільно, його ніхто не заставляв.

При відтворенні обстановки і обставин події він добровільно показував, як прони­кав у житло, які дії вчиняв. Ніякого тиску з боку працівників міліції не було (а. с. 189).

Покази ОСОБА_1. в період досудового розслідування і судового слідства по­слідовні, логічні, узгоджуються з іншими доказами по справі, а саме: показами потерпілих ОСОБА_2., ОСОБА_3., ОСОБА_6., свідків по справі. ОСОБА_1. дає по­кази про обставини, які відомі були тільки йому, ці покази узгоджуються з іншими дока­зами, а саме: протоколами огляду місць подій, відтворення обстановки і обставин подій.

Зміна ОСОБА_1 своєї позиції, відносно вчинених злочинів, колегія суддів вважає, як форму захисту, тому не вважає можливим задоволити просьбу засудженого про скасування вироку.

Об'єктивно оцінивши зібрані у справі докази, місцевий суд прийшов до вірного ви­сновку про виновність ОСОБА_1., правильно кваліфікував його дії по статті 185 ч. З КК України, однак при призначенні покарання у відповідності зі статтею 70 ч. 4 КК Укра­їни допустився помилки, не виконавши вимоги п. 23 Постанови Пленуму Верховного Су­ду України від 24 жовтня 2003 року №7 «Про практику призначення судами кримінально-

3

го покарання», поскільки ОСОБА_1. 21 грудня 2006 року був засуджений Рокитнянським районним судом Рівненської області до 4 років позбавлення волі, на підставі статті 75 КК України відстрочено виконання вироку з 2-х річним іспитовим строком і таке звіль­нення мало місце до винесення останнього вироку місцевим судом за злочини, які ОСОБА_1. вчинив до постановления вироку в попередній справі. Вінницький районний суд засудив ОСОБА_1. до покарання, що належить відбувати реально, тому застосування принципів поглинення, часткового чи повного складання призначених покарань не допус­кається. За таких умов кожний вирок виконується самостійно.

При таких обставинах вирок суду слід змінити, привівши його у відповідність з вищевикладеними вимогами, задоволивши апеляцію прокурора з внесеними змінами, час­тково задоволивши апеляцію засудженого, якому в решті частині вимог слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 365. 366. 367 КПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляцію прокурора з внесеними змінами - задоволити.

Апеляцію засудженого ОСОБА_1. - задоволити частково.

Вирок Вінницького районного суду від 28 лютого 2007 року, відносно ОСОБА_1 - змінити, вважаючи його засудженим по статті 185 ч. 3 КК Украї­ни до 4 років двох місяців позбавлення волі з відбуванням покарання в кримінально-виконавчій установі, на підставі статті 70 ч. 4 КК України вирок Рокитнянського районно­го суду Рівненської області від 21 грудня 2006 року виконувати самостійно.

В решті частині вирок суду залишити без зміни.