Справа № 2-2402/11

Р І  Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2011 року                                                                                                   м.Рівне

Рівненський міський суд

в особі судді  Доля В.А.

при секретарі Добридник І.С.,

з участю

представника позивача - адвоката ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача - адвоката ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Рівному цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_4 по суті позову суду пояснила, що вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі з 15 лютого 1992 року по 16 грудня 1998 року. Від шлюбу мають сина –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Рівненського міського суду від 16 грудня 1998 року з ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_6 до досягнення ним повноліття. 03 квітня 2000 року ОСОБА_2 був позбавлений батьківських прав відносно сина ОСОБА_6. 09 грудня 2009 року ОСОБА_5 виповнилося 18 років, однак він продовжує навчання на другому курсі в Кримському державному медичному університеті в м. Сімферополі і потребує матеріальної допомоги. Відповідач ухиляється від утримання сина, матеріальної допомоги не надає, хоча стан його здоровя та матеріальне становище дозволяє це робити. Вона самостійно не в змозі його утримувати, оскільки пенсіонерка. Просить стягнути з відповідача аліменти на утримання ОСОБА_5 на час навчання до досягнення ним 23 років в 1000 грн. щомісячно.

Відповідач вважає позовні вимоги необґрунтованими, такими, що задоволенню не підлягають. Суду пояснив, що з 10 листопада 2000 року він не працює, підприємницькою діяльністю не займається, тому в нього не має змоги надавати матеріальної допомоги для позивачки на утримання сина. Крім того, вказав, що він доглядає за хворою матір’ю ОСОБА_7, та фактично вони вдвох живуть за рахунок її пенсії.   

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши докази, суд приходить до висновку, що позовна заява необґрунтована та задоволенню не підлягає.

Свій висновок суд обґрунтовує слідуючим:

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, 15 лютого 1992 року по 16 грудня 1998 року.

Від шлюбу сторони мають сина –ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, що стверджується свідоцтвом про народження серії ІІІ-ГЮ №330735 виданим Відділом ЗАГС м..Рівне (а.с.3).

Рішенням Рівненського міського суду від 16 грудня 1998 року з ОСОБА_2 було стягнуто аліменти на утримання сина ОСОБА_6 до досягнення ним повноліття (а.с.6).

03 квітня 2000 року ОСОБА_2 був позбавлений батьківських прав відносно сина ОСОБА_6 (а.с.7).

09 грудня 2009 року ОСОБА_5 виповнилося 18 років, однак він продовжує навчання на другому курсі в Кримському державному медичному університеті в м. Сімферополі, що стверджується довідкою № 121 від 20 вересня 2010 року (а.с.4).

Позивач звернулася до Рівненського міського суду з позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання сина ОСОБА_6, оскільки він продовжу навчання  і потребує матеріальної допомоги.

Із змісту частини 1 статті 199 Сімейного кодексу України вбачається, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття, виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів:

1) досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років;

2) продовження ними навчання;

3) потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі;

4) наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

Тобто батьки самі мають бути працездатними та мати такий заробіток, який дозволив би їм утримувати себе та свою повнолітню дитину.

Оскільки відповідач з 10 листопада 2000 року не працює, що стверджується відповідними записами в його трудовій книжці, підприємницькою діяльністю не займається, що стверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 17 лютого 2011 року, тому в нього не має змоги надавати матеріальної допомоги для позивачки на утримання їхнього сина - ОСОБА_5.

Крім того, відповідач доглядає за хворою матір’ю ОСОБА_7, що стверджується довідкою № 2117 від 14 лютого 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Отже, відповідач не довела суду, що матеріальне становище відповідача дозволяє йому надати матеріальну допомогу  на утримання сина, а тому її позов про стягнення аліментів з відповідача на утримання сина ОСОБА_6 - задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 215  ЦПК України, суд,    -

       ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_2  про стягнення аліментів - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст рішення виготовлено 28 лютого 2011 року.

Суддя Рівненського

міського суду                                                                                ОСОБА_8