09.06.2011
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-570/2011р. Головуючий в першій
Інстанції Луньова С.І.
Категорія 37 доповідач в апеляційній
інстанції В.В. Саліхов
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2011 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Колбіної Т.П.,
суддів - Саліхова В.В., Зотова В.С.,
за участю секретаря – Босенко Є.О.,
представника позивача – ОСОБА_4,
відповідача – ОСОБА_5,
представника відповідача – ОСОБА_6,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополя справу за позовом ОСОБА_7 до ОСОБА_5, третя особа – четверта Севастопольська нотаріальна контора про визнання свідоцтва про право на спадщину недійсним, визнання права власності на ? частку спадщини, встановлення факту родинних відносин, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_7 – ОСОБА_8 на рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 08 листопада 2010 року,
ВСТАНОВИЛА:
В червні 2006 року позивач ОСОБА_7 звернувся до суду з позовом до відповідача та, вточнивши вимоги, просив встановити факт родинних відносин між ним та батьком ОСОБА_9, визнати за ним (позивачем) право власності в порядку спадкування на ? частку квартири АДРЕСА_1 та визнати недійсним свідоцтво про право на спадщину, що видано на ім'я ОСОБА_15., мотивуючи вимоги тим, що позивач є сином ОСОБА_9, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. та після смерті якого залишився спадок у вигляді вказаної квартири. Позивач також вказує, що вони з батьком проживали не разом, проте підтримували стосунки шляхом листування та останній за життя визнавав його своїм сином.
Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 08.11.2010р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції, вказуючи на його незаконність, та просить ухвалити нове рішення в справі про задоволення вимог позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, позивач народився в д.Казангулово Давлекановського району Башкирської СРСР, в свідоцтві про його народження батьком записано ОСОБА_11.
Відповідно до ч.1 ст.130 СК України, в разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.
Ухвалюючи рішення в справі суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав достатніх належних доказів для підтвердження факту родинних відносин, а тому позов задоволенню не підлягає.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується судова колегія, оскільки вони відповідають фактичним обставинам справи та нормам процесуального права, відповідно до яких кожна сторона має довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Доводи апеляційної скарги, що суд першої інстанції незаконно не прийняв до уваги рішення суду Російської Федерації, яке, на думку апелянта, вказує на родинні відносини між ОСОБА_7 та ОСОБА_9 неспроможні, оскільки це рішення було предметом дослідження в ході судового слідства в суді першої інстанції та йому в повній мірі була дана належна оцінка.
Посилання на те, що суд також неправомірно не прийняв як доказ для задоволення вимог позову свідоцтво про народження позивача, по якому його батьком значиться ОСОБА_11, де прізвище вказано по матері, а ім'я та по-батькові відповідає ініціалам ОСОБА_9 судова колегія не може приймати до уваги, оскільки це є припущенням позивача, які не підтверджуються належними доказами.
Доводи апелянта про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права при ухваленні рішення колегія також вважає необґрунтованими, оскільки дані правовідносини є триваючими, позивач звернувся до суду вже після набрання чинності СК України, який значно поширює права осіб, які звертаються з відповідними заявами, положення старого та нового Кодексу, які регулюють такі правовідносини, не суперечать одні одному.
Крім того, не є підставою для скасування рішення наявність переписки ОСОБА_9 з матір’ю ОСОБА_7, оскільки кількість поштових відправлень (а.с. 26, 33, 57), дати їх надсилання (2003-2004р.р.) та їх зміст не свідчать про факт визнання ОСОБА_9 свого батьківства з позивачем, бажання або такий намір визнавати це.
Також безпідставні посилання на письмові свідчення свідків ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, оскільки судом першої інстанції їм також була дана належна оцінка.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно з'ясував обставини справи, перевірив доводи і заперечення зібраними в справі доказами, яким дав належну правову оцінку та ухвалив рішення з додержанням вимог закону, а тому таке скасуванню не підлягає.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.315, ст.317 ЦПК України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 – ОСОБА_8 відхилити.
Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 08 листопада 2010 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ Т.П. Колбіна
Судді: /підпис/ В.В. Саліхов
/підпис/ В.С. Зотов
Копія вірна:
Суддя Апеляційного суду
міста Севастополя В.В. Саліхов