09.06.2011
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-687/2011р. Головуючий в першій
інстанції Котешко Л.Л.
Категорія 5 доповідач в апеляційній
інстанції Саліхов В.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 червня 2011 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Колбіної Т.П.,
суддів - Саліхова В.В., Зотова В.С.,
за участю секретаря – Босенко Є.О.,
позивачів – ОСОБА_4, ОСОБА_5,
представника відповідача – ОСОБА_6,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 до ОСОБА_8 про захист порушеного права власності, за апеляційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 на рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 17 березня 2011 року,
ВСТАНОВИЛА:
В лютому 2010 року позивачі звернулися до суду з позовом до відповідача про захист порушеного права власності шляхом зобов’язання останнього знести побудовані ним двоповерхову прибудову, бесідку з шиферу, припинити будівництво кам’яного гаражу, відвести стік для води на прибудинковій території по АДРЕСА_2, мотивуючи вимоги тим, що внаслідок самовільного будівництва вказаних об’єктів порушено право позивачів на користування їх власністю – квартирою АДРЕСА_1 по вказаній адресі.
Рішенням Нахімовського районного суду м. Севастополя від 17.03.2011р. в задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачі вказують на незаконність рішення суду першої інстанції, ставлять питання про його скасування через невідповідність висновків суду обставинам справи та просять ухвалити нове рішення в справі по суті вимог позову.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, з'ясувавши обставини справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з таких підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, позивачі є власниками (по ? частки за кожним) квартири АДРЕСА_1. Власником квартири АДРЕСА_3 за цією ж адресою є відповідач, який на прибудинковій території збудував двоповерхову прибудову, кам’яний гараж та бесідку з шиферу, що на думку позивачів не відповідає проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельним нормам та правилам та порушує їх права як власників.
Ухвалюючи рішення в справі суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 не є належними позивачами в справі, а тому позов задоволенню не підлягає.
З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується.
Відповідно до ст.391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Статтею 376 ЦК України передбачена можливість знесення самочинного будівництва за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування, у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил, та в разі неможливості проведення відповідної перебудови або відмови особи, яка здійснила (здійснює) будівництво від її проведення.
Судом першої інстанції також встановлено, що державного акту на право власності на земельну ділянку по вказаній адресі сторони не мають.
За позовом громадянина таке рішення може бути ухвалено на підставі ст.391 ЦК України в разі доведеності ним відповідно до вимог ч.3 ст.10 ЦПК України факту створення йому перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном при неможливості усунення цих перешкод в інший спосіб.
Під самочинним будівництвом слід розуміти як нове будівництво, так і реконструкцію, реставрацію або капітальний ремонт вже існуючих об’єктів нерухомості (ст.9 ЗУ „Про архітектурну діяльність” від 20.05.1999р.), в тому числі спорудження без дозволу органу місцевого самоврядування нового житлового будинку замість зруйнованого на раніше відведеній особі земельній ділянці, переобладнання нежилої будівлі в житлову.
Будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об’єкта нерухомості здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному ст.24 ЗУ „Про планування і забудову територій” (ст.9 ЗУ „Про архітектурну діяльність”).
Будівництво без належного дозволу має місце як при відсутності дозволу на будівництво, так і при відсутності дозволу на виконання будівельних робіт.
Доводи апеляційної скарги, що ОСОБА_8 здійснював будівництво незаконно не спростовують висновків суду першої інстанції по яким відмовлено в задоволенні позову та судова колегія не приймає їх як підставу для скасування рішення. Крім того, схематичний план приміщень, розташованих за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 10), складений 24.09.2004р. вказує на те, що на місці новозбудованого гаража знаходилась інша будівля.
Лист ТВО начальника районного відділу служби цивільного захисту (а.с. 74), на якій також посилаються апелянти, не заслуговує на увагу судової колегії для задоволення їх вимог в судовому порядку, оскільки в ньому їм роз’яснено, що для вирішення питань, пов’язаних з самовільним будівництвом ОСОБА_8, їм необхідно звернутися до власника земельної ділянки.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги та залишення рішення суду першої інстанції, як такого, що ухвалене з додержанням вимог закону, без змін.
Керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.308, ст.313, п.1 ч.1 ст.314, ст.315, ст.317 ЦПК України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Нахімовського районного суду м. Севастополя від 17 березня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ Т.П. Колбіна
Судді: /підпис/ В.В. Саліхов
/підпис/ В.С. Зотов
Копія вірна:
Суддя Апеляційного суду
міста Севастополя В.В. Саліхов