Головуючий у 1-ій інст.Красько В.Й. Рядок статзвіту №57
Дубровицький райсуд Рівненської обл.№2-197\05 Справа №22а-2272\08 Доповідач: Кушнерик М.П.
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 січня 2008р. колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого - судді: КУШНЕРИКА М.П.
суддів: ШАВЕЛЬ Р.М., ОЛЕНДЕР І.Я.
при секретарі: СЮТИК Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 03 червня 2005р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного казначейства України та управління Державного казначейства України в Рівненській області про поновлення на роботі,-
в с т а н о в и л а :
Рішенням Дубровицького райсуду Рівненської області від 03.06.2005р. ОСОБА_1 в задоволенні позову відмовлено, з підстав пропуску строку звернення до суду.
ОСОБА_1 оскаржила дане рішення посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та відсутності визначення підстав такого звільнення в резолютивній частині рішення. При цьому, суд керувався ст.233 КЗпП України, як пропуск місячного строку звернення до суду, хоча строк обчислюється з дня вручення працівникові трудової книжки чи копії наказу про звільнення і такий нею не пропущено. Просить оскаржуване рішення скасувати та постановити нове про задоволення її позовних вимог.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апелянта та представника в підтримку апеляційної скарги, заперечення представника відповідача про правомірність звільнення позивачки, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивачка працювала з 1996р. на посаді начальника відділення Державного казначейства України в Дубровицькому районі Рівненської області та наказом голови Державного казначейства України №712-к від 17.12.2004р. і наказом начальника управління Державного казначейства України в Дубровицькому районі Рівненської області №147-о від 29.12.2004р. звільнена з роботи за ст.40 п.2 КЗпП України через невідповідність працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, що перешкоджає продовженню даної роботи з 07.02.2005р. після закінчення її відпустки.
Відповідно до ст.40 ч.1п.2 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, може бути розірвано власником або уповноваженим ним органом у випадку виявлення невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації, яка перешкоджає продовженню даної роботи.
Підставою звільнення позивачки було рішення атестаційної комісії управління Державного казначейства України в Рівненській області від 02.11.2004р., зі змісту якого вбачається неодноразове притягнення позивачки до дисциплінарної відповідальності, попередження в лютому 2002р. про неповну службову відповідність та відсутність відповідей на поставлені членами атестаційної комісії конкретні питання.
Від запропонованої посади головного казначея управління Державного казначейства України в Рівненській області позивачка відмовилась.
Судом також вірно не прийнято до уваги твердження позивачки про упереджене до неї відношення з боку керівництва та голови райдержадміністрації, оскільки на недоліки в її роботі зверталась увага прокурора району та нового голови райдержадміністрації.
Разом з тим, суд першої інстанції прийшовши до вірного висновку щодо безпідставності позовних вимог, однак помилково зіслався у своєму рішенні на строк звернення до суду та норму матеріального права, що регулює цей строк.
Так, відповідно до ст.233 КЗпП України, у разі пропуску місячного строку зверненя до суду за вирішенням трудового спору, суд, відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховоного Суду України №9 від 06.11.1992р. «Про практику розгляду судами трудових спорів» з'ясовує не лише причини пропуску зазначеного строку, а й усі обставини справи, права та обов'язки сторін. При необгрунтованності вимог, суд відмовляє в позові, з цих підстав без посилання на строки звернення до суду, оскільки вони стосуються захисту порушеного права.
Виходячи з викладеного, колегія суддів вважає за можливе змінити рішення суду першої інстанції, а саме відмовити позивачці в задоволенні її позову у зв'язку з його безпідставністю.
Керуючись ст.160ч.3, 198 ч.1п.2,201ч.1п.1, 205ч.2, 207,254 КАС України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Змінити рішення Дубровицького районного суду Рівненської області від 03 червня 2005р. у справі за позовом ОСОБА_1 до Державного казначейства України та управління Державного казначейства України в Рівненській області про поновлення на роботі, відмовивши в задоволенні позову за безпідставністю з мотивів, наведених в мотивувальній частині даної постанови.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця.
Головуючий: М.П.КУШНЕРИК
Судді: Р.М.ШАВЕЛЬ
І.Я.ОЛЕНДЕР