Справа №2-84/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "07" червня 2011 р.                                                             м. Носівка         

Носівський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого-судді Кучерявця О.М.,

за участю секретаря Недолуги Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Дочірнього підприємства "Аграрій" про витребування земельної ділянки,  

ВСТАНОВИВ:

В уточненій позовній заяві позивач просить витребувати у відповідача належну йому земельну ділянку площею 5,47 га і повернути цю земельну ділянку йому, вказуючи, що на праві власності йому належить земельна ділянка площею 5,47 га, яка знаходиться на території Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області. 08.06.2005 року він уклав з відповідачем договір оренди вказаної земельної ділянки, за яким передав земельну ділянку відповідачу для ведення сільськогосподарського виробництва. Однак, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» договір оренди земельної ділянки від 08.06.2005 року не може вважатися укладеним, оскільки він не містить необхідних даних про об’єкт оренди як одну з істотних умов договору оренди землі. Таким чином, оскільки відповідач користується належною йому земельною ділянкою без законних на те підстав, він просить про витребування у відповідача цієї земельної ділянки.

В підтвердження законності позову позивач приклав до позовної заяви докази, а саме, копії: державного акту на право власності на земельну ділянку від 01.03.2004 року, згідно якого позивач є власником земельної ділянки площею 5,47 га на території Носівської міської ради, цільове призначення якої ведення товарного сільськогосподарського виробництва, договору оренди землі від 08.06.2005 р., зареєстрованого 10.06.2005 року в державному реєстрі земель у Носівському районному відділі Чернігівської регіональної філії ДЗК.

Позивач в судове засідання не з’явився, але до суду надійшла його заява, в якій він позов підтримує і просить розглядати справу за його відсутності.

Відповідач про місце і час розгляду справи був неодноразово повідомлений належним чином, але незважаючи на це представник відповідача в судове засідання жодного разу не з’явився і про причини неявки, чи перешкоду своєї явки до суду, суд не повідомив.

У відповідності з ч. 2 ст. 197 ЦПК України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Проаналізувавши пояснення позивача в позовній заяві до суду, дослідивши докази прикладені ним до позовної заяви в підтвердження позову, суд приходить до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору та умови, що визначені законом як істотні.   

Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є:   об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.   

Невід’ємною частиною договору оренди землі на підставі ч. 4 ст. 15 Закону України «Про оренду землі» є план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Законом.   

На порушення цієї норми Закону до підписаного сторонами документу не долучено плану або схеми земельної ділянки, яка передається в оренду, її кадастрового плану та акту визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що унеможливлює її ідентифікацію на місцевості.

Разом з тим інформація про об’єкт оренди (місце розташування земельної ділянки), як зазначено вище, є однією з істотних умов договору оренди земельної ділянки.   

Отже, підписаний сторонами документ не містить необхідних даних про об’єкт оренди як одну з істотних умов договору оренди землі, тобто договір не є укладеним. Не укладений договір не породжує для його сторін прав та обов’язків, на досягнення яких було спрямоване їх волевиявлення при його документальному оформленні.     

В разі передчасної передачі на виконання юридично ще не укладеного договору майна право на це майно у набувача не виникає і власник може витребувати його в порядку, встановленому главою 83 ЦК України. На зазначене звернув увагу Пленум Верховного Суду України у п. 8 постанови «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 6 листопада 2009 року.

Положення ч. 2 ст. 15 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якого недосягнення сторонами згоди з усіх істотних умов договору оренди землі є підставою для визнання його недійсним, застосуванню не підлягає, оскільки суперечить змісту ч. 1 ст. 215 прийнятого пізніше ЦК України, згідно з якою недійсним може бути визнано лише укладений договір.

Отже, договір оренди земельної ділянки не є укладеним, відтак, відповідач користується нею без достатньої правової підстави, а позивач вимагає повернення від відповідача безпідставно набутого майна.

Таким чином позов позивача підлягає задоволенню.

При зверненні до суду позивач сплатив 8 грн. 50 коп. судового збору та 37 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Згідно ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним при зверненні до суду, судові витрати.

Однак, в подальшому подаючи до суду уточнену позовну заяву, ставлячи питання про витребування у відповідача належної йому земельної ділянки позивач не доплатив судовий збір відповідно до п.п. «а» п. 1 ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", у розмірі 1 % ціни позову, тобто вартості земельної ділянки відповідно до нормативної грошової оцінки, зазначеної в договорі від 08.06.2005 року, а саме 29943 грн. 24 коп. Тобто, недоплачена сума судового збору становить 299 грн. 43 коп. – 8 грн. 50 коп. = 290 грн. 93 коп., яка підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

На підставі вищевикладеного та керуючись ч. 1 ст. 638, ст. ст. 1212, 1213 ЦК України, ст.15 Закону України «Про оренду землі», ст. 88, ч. 2 ст. 158, ч. 4 ст. 169, ст. ст. 212-215 ЦПК України,

РІШИВ:

Позов задовольнити.

Витребувати від Дочірнього підприємства "Аграрій" земельну ділянку площею 5,47 га, яка знаходиться на території Носівської міської ради Носівського району Чернігівської області, та повернути її ОСОБА_1.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Аграрій" на користь ОСОБА_1 8 (вісім) грн. 50 коп. судового збору та 37 (тридцять сім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Аграрій" на користь держави 290 (двісті дев’яносто) гривень 93 коп. судового збору

Рішення може бути оскарженим до апеляційного суду Чернігівської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                           О.М. Кучерявець