18.05.2011

Справа № 2а-2107/11  

П О С Т А Н О В А  

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

18 травня 2011 року                                                                                м. Комсомольськ

Суддя Комсомольського міського суду Полтавської області Крикливий В.В., розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України в м.Комсомольську про поновлення пропущеного строку та зобов’язання здійснити перерахунок і виплату пенсії, як дитині війни,

в с т а н о в и в:

          У вересні 2010 року позивач звернулась до суду із зазначеним позовом до Управління Пенсійного фонду України у м.Комсомольську /надалі УПФУ в м. Комсомольську/, в якому зазначаючи про порушення її прав, наданих ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», просить поновити пропущений строк для звернення до суду, визнати дії відповідача неправомірними та зобов’язати УПФ здійснити нарахування та виплату недоплаченої щомісячної соціальної державної допомоги до пенсії за період з 01.01.2006 р. по 30.06.2010 р.   

Відповідач у встановлений ст.1832  КАСУ строк направив до суду письмові заперечення, у яких позовні вимоги не визнав повністю, посилаючись на їх безпідставність.  

Дослідивши представлені у справі письмові докази, судом встановлено, що 15.02.2006 р. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, було надано статус «Дитина війни», що не заперечується стороною відповідача та підтверджується копією пенсійного посвідчення позивача з відповідною відміткою (а.с.8).

Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-IV (далі - Закон), що набрав чинності з 1 січня 2006 року, було встановлено підвищення дітям війни пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Відповідний статус позивача надавав їй право на щомісячне підвищення пенсії у зазначеному розмірі, проте всупереч вимог Закону, позивачу, як дитині війни, у 2008 році відповідачем було виплачено підвищення до пенсії лише в сумі 579 грн.,  у  2009 –2011 роках –по 49,80 грн. щомісячно.    

Розглянувши справу в порядку скороченого провадження, оцінивши повідомлені сторонами обставини та письмові докази, суд вважає їх достатніми для прийняття рішення і доходить висновку про часткове задоволення позову, з таких мотивів.

          Суд не находить підстав до задоволення позовних вимог ОСОБА_1 в частині, що стосується доплати до пенсії позивача за 2006 рік, оскільки до 02.04.2006 р. дію ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»було зупинено на підставі пункту 17 статті 77 Закону України від 20 грудня 2005 року № 3235-IV «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а в порядку, визначеному ст. 110 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»в редакції Закону України від 19.01.2006 р. № 3367-IV, пільги дітям війни, передбачені ст. 6 Закону, у 2006 році запроваджені не були. Виходячи з того, що закони є актами єдиного органу законодавчої влади –Верховної Ради України і мають однакову юридичну силу, суд надає перевагу останнім у часі актам законодавства –Законам України «Про державний бюджет України на 2006 рік від 20.12.2005 р. та «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік»від 19.01.2006 р., які є чинними на час виникнення спірних правовідносин, та приходить до висновку, що у відповідача не було правових підстав до нарахування та виплати позивачу щомісячної доплати до пенсії у 2006 році і дії органу Пенсійного фонду України в цій частині відповідають діючому на той час законодавству.

          Стосовно позовних вимог щодо здійснення позивачу доплати до пенсії за 2007-2010 роки, суд вважає їх такими, що підлягають до задоволення частково, виходячи з наступних підстав.

Рішеннями Конституційного Суду України від 09.07.2007 р. № 6-рп/2007 та від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008 було визнано неконституційними положення Законів України  щодо зупинення дії ст.6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»у 2007-2008 роках,  в зв’язку із чим дію ст. 6 в редакції Закону України від 18 листопада 2004 року № 2195-IV було відновлено.

Відповідно до ст.ст.1,68,124,152 Конституції України, ст.ст.73,74 Закону України «Про Конституційний Суд України»рішення Конституційного Суду України є обов’язковим до виконання на території України, остаточним і не може бути оскаржене. Закони та інші правові акти Верховної Ради України, що визнані такими, що не відповідають Конституції (неконституційними), втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення. Для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними, рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення.

Враховуючи, що протягом 2009-2011 років будь-яких змін до положень ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»не вносилось, питання щодо зупинення її дії не приймалось, виходячи із приписів частини 2 статті 152 Конституції України, дати ухвалення рішення Конституційним Судом України, та у відповідності до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 р. за № 121/2001 та Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 р. за № 8-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2002 р. за № 442/6730, Управління Пенсійного фонду України у м.Комсомольську Полтавської області повинно було нараховувати позивачу доплату до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18 листопада 2004 року № 2195-IV, протягом 2007 року –з 09.07.2007 р., протягом 2008 року –з 22.05.2008 р., а також за період 2009 –2011 років, що відповідачем здійснено не було. Бездіяльність відповідача в цій частині є протиправною.  Разом із тим, позовні вимоги про нарахування та виплату надбавки до пенсії за період з 01.01.2007 р. по 08.07.2007 р. та з 01.01.2008 р. по 21.05.2008 р. є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Відповідно до частини 1 статті 64 Конституції України конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується ч. 3 ст. 8 КАСУ. Суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 1 ст. 8 КАСУ).  За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначено лише абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якого мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Наявність норми про застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого абз. 1 ч. 1 ст. 28 Закону «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» виключно для визначення розмірів пенсії, призначених згідно з цим Законом (ч. 3 ст. 28), та відсутність іншого нормативно-правового акту, який визначав би розмір мінімальної пенсії за віком, є підставою для застосування судом при розгляді даного публічно-правового спору аналогії закону на підставі ч. 7 ст. 9 КАСУ.

Отже, виходячи із системного аналізу наведених норм законодавства, із змісту позову та з метою повного захисту прав позивача, про захист яких вона просить, на підставі ч. 2 ст. 11 КАСУ суд виходить за межі позовних вимог та зобов'язує УПФУ в м. Комсомольську здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року та з 01 січня 2009 р. по 30 квітня 2011 р. з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, з урахуванням виплаченого їй у цей період підвищення до пенсії.

При вирішенні справи суд враховує, що позивач звернулась до суду в порядку цивільного судочинства, у межах трирічного строку позовної давності, і зв’язку із зміною підвідомчості справ даної категорії, справа розглядається за правилами КАСУ, суд поновлює пропущений позивачем строк для звернення до суду.

Питання про судові витрати вирішено відповідно до положення  ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 64, 124, 152 Конституції України, ст.ст. 3, 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 2, 6, 17-20, 94, 183-2, 186, 254-256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

п о с т а н о в и в:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.

          Визнати протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області.

          Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в м. Комсомольську Полтавської області провести перерахунок та виплату  пенсії ОСОБА_1  за період з  09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з 01 січня по 31 грудня 2009 року, з 01 січня по 31 грудня 2010 року та з 01 січня 2011 року по 30 квітня 2011 року з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої абз.1 ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням виплаченого їй у 2008 –2011 роках  підвищення до пенсії.  

          Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати в розмірі 40 грн. 40 коп.

          В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

          Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження,  підлягає до негайного виконання.

          Постанова суду може бути оскаржена  до Харківського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії. Постанова суду, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

                              Суддя                               підпис                                           ОСОБА_2

          З оригіналом вірно.

          Суддя                                                              В.В. Крикливий