1 інстанція

                                                                                               Код суду 2702

                                                                                               Справа № 2-1055/2011

                                                                                               Категорія № 26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 березня 2011 року Гагарінський районний суд   м. Севастополя в складі:

головуючого-судді Лугвіщик А.М.

при секретарі           Зикіній К.М.,

розглянувши в  відкритому судовому засіданні в м. Севастополі справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»  в особі Відділення «Севастопольська регіональна дирекція»Публічного акціонерного товариства ВТБ Банк до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

                В С Т А Н О В И В:

Позивач ПАТ «ВТБ Банк»звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості у розмірі 29 012,63 грн. у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 16783,51 грн., заборгованість за процентами, нарахованими за користування кредитом у розмірі 5986,57 грн., сума пені у розмірі 3768,02 грн., сума відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання (повернення кредиту та сплати процентів) - 3% річних від простроченої суми та інфляційних витрат (згідно зі ст. 625 ЦПК України) у розмірі 2474,53 грн., а також судові витрати, пов’язані з розглядом справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тими обставинами, що між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 укладений кредитний договір № 20.94/07-СК від 18.12.2007 року, згідно якого остання отримала від позивача кредит на особисті потреби у сумі 40 000 грн., строком користування по 17.12.2009 року, зі сплатою процентів у розмірі 23,5% річних. В забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором, між позивачем, ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки №  20.94/07-ДП03 від 18.12.2007 року, згідно умов якого відповідач ОСОБА_2 на добровільних началах прийняв на себе зобов’язання відповідати перед позивачем за виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з урахуванням уточнень до позову у зв’язку з реорганізаційними змінами у структурі позивача та збільшенням розміру позовних вимог, проти постановлення заочного рішення не заперечував та просив стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача суму заборгованості в розмірі 29 012,63 грн. та судові витрати.

Відповідачі у судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином рекомендованою кореспонденцією, поважних причин неявки суду не надали.

Суд вважає за можливе розглянути справу по суті та постановити заочне рішення відповідно до ст. 224 ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Як вбачається з наявних у справі матеріалів, 18.12.2007 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 20.94/07-СК, відповідно до якого відповідач отримала кредит на особисті потреби у сумі 40 000 грн., строком користування по 17.12.2009 року, зі сплатою процентів у розмірі 23,5% річних.

Факт отримання відповідачем кредиту в сумі 40 000 гривень готівкою через касу банка підтверджується заявою на видачу готівки № 28_33 від 18.02.2008 року.  

Згідно умов кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 зобов’язалась щомісячно повертати позивачу отриманий кредит та сплачувати проценти за користування кредитом, у розмірі та в строки згідно з Графіком повернення кредиту та сплати процентів, який є невід’ємною частиною кредитного договору (надалі –Графік).

В забезпечення виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором, між позивачем, ОСОБА_1 та відповідачем ОСОБА_2 був укладений договір поруки №  20.94/07-ДП03 від 18.12.2007 року, згідно умов якого ОСОБА_2 на добровільних началах прийняв на себе зобов’язання відповідати перед позивачем за виконання відповідачем ОСОБА_1 зобов’язань за кредитним договором в повному обсязі, включаючи сплату кредиту, процентів за користування кредитом, комісій, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків. Відповідно до п. 4 договору поруки, у разі невиконання відповідачем ОСОБА_1 зобов'язань за кредитним договором, відповідачі відповідають перед позивачем як солідарні боржники.

Однак, починаючи з 29.04.2009 року по цей час відповідач ОСОБА_1 прийняті на себе зобов’язання за кредитним договором по сплаті кредиту та процентів за користування кредитом не виконує. Станом на 25.11.2010 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед банком складає 29 012,63 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом у розмірі 16783,51 грн., заборгованість за процентами, нарахованими за користування кредитом у розмірі 5986,57 грн., сума пені у розмірі 3768,02 грн., сума відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання (повернення кредиту та сплати процентів) - 3% річних від простроченої суми - та інфляційних витрат (згідно зі ст. 625 ЦПК України) у розмірі 2474,53 грн.,

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки.

Відповідно до положень ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно п. 8.1. кредитного договору, у разі прострочення відповідачем зобов’язань з погашенню кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше 3 (трьох) банківських днів, відповідач зобов’язаний сплатити на користь банка пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов’язань.

Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.  

Згідно ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він  зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, яка передбачає, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

Умовами п. 5.5. кредитного договору передбачене зобов’язання відповідача повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов’язання, у випадку невиконання відповідачем своїх зобов’язань за кредитним договором та несплати відповідачем процентів за користування кредитом та кредиту згідно Графіку, якщо прострочення виконання цих зобов’язань більше 3 (трьох) банківських днів.

 Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що при належному виконанні позивачем своїх зобов’язань, за діями відповідачів, направленими на невиконання умов договору, позивачу спричинені збитки у розмірі заборгованості по договору. Тому вимоги  позивача обґрунтовані, засновані на законі і підлягають задоволенню в повному обсязі.  

  Також, в порядку приписів п.1 ст. 88 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню судові витрати: судовий збір у розмірі 222,38 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн., оскільки є їх документальне підтвердження.

  Загальна сума, яка підлягає стягненню з відповідачів на користь позивача, складає 29355,01 грн.   

На підставі зазначеного, керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 543, 554, 610-612, 615, 1048-1050, 1054 ЦК  України, ст.ст. 10,60,79,88,159, 212-215, 224,228,233 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»в особі Відділення «Севастопольська регіональна дирекція»ПАТ «ВТБ Банк»заборгованість за кредитним договором № 20.94/07-СК від 18.12.2007 року у розмірі 29 012 гривень 63 копійки та судові витрати: судовий збір у розмірі 222,38 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120,00 грн., - а всього 29355,01 грн. (двадцять дев’ять тисяч триста п’ятдесят п’ять) гривень 01 копійка.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Апеляційного суду м. Севастополя через Гагарінський районний суд м. Севастополя протягом десяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом що його ухвалив, за письмовими заявами відповідачів, поданими протягом десяти днів отримання його копії.  

Головуючий –Суддя:

З оригіналом згідно. Рішення не набуло чинності

Суддя Гагарінського районного суду

м. Севастополя                                                                                           А.М. Лугвіщик