Справа №  1-802/11

В И Р О К

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

30.05.2011 р.  м.  Київ

 Голосіївський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Рибака І. О.

 при секретарі -                               Герасименко І.В.

 з участю прокурора –                  Збаравська Н.В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, українця, освіта середня, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст. 89 КК україни;

 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 303 КК України, -

                                                 в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 з метою забезпечення заняття проституції в грудні 2010 року, домовився з повією ОСОБА_2 про забезпечення умов для зайняття нею проституцією на Кільцевій дорозі в м. Києві, шляхом надання охоронних послуг защо отримував від неї грошову винагороду.

Так, він 18.01.2011 року приблизно о 00.45 годині, знаходячись на Кільцевій дорозі поблизу АДРЕСА_2 спільно з повією ОСОБА_2, здійснював її охорону та отримав від останньої гроші в сумі 400 гривень на збереження, які ОСОБА_2 отримала від клієнта ОСОБА_3 за надання нею сексуальних послуг.

Після чого, ОСОБА_2 спільно з клієнтом ОСОБА_3 прибули до приміщення сауни по АДРЕСА_3, де ОСОБА_2 повинна була надати клієнту ОСОБА_3 сексуальні послуги за вищезазначену грошову винагороду, але не надала з причин, які не залежала від неї так як була затримана працівниками міліції.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що приблизно в грудні 2010 року до нього звернулась його співмешканка ОСОБА_2 та повідомила, що на Кільцевій дорозі стало дуже небезпечно займатися проституцією та вона боїться за свою особисту безпеку, після чого вони домовилися, що він буде забезпечувати їй умови для зайняття проституцією, а саме в той час, коли вона буде пропонувати та надавати сексуальні послуги, в його обов'язки буде входити організовувати охорону та зберігати, отримані від клієнтів гроші за надання нею сексуальних послуг. Оскільки на даний час у нього постійної роботи не має, то його влаштували дані умови і вони почали співпрацювати на вищевикладених умовах. 18.01.2011 року близько 00.30. годині він разом з ОСОБА_2, вийшли на Кільцеву дорогу в м. Києві, де на узбіччі дороги вона почала пропонувати сексуальні послуги, а він в цей час знаходився неподалік та слідкував, щоб все було добре. Приблизно о 00.45 годині до ОСОБА_2 підійшов молодий чоловік та вони почали спілкуватись, приблизно через 10 хвилин він пішов. Потім до нього підійшла ОСОБА_2 та повідомила, що незабаром повинен приїхати клієнт, який забере її до сауни та заплатить гроші за надання сексуальних послуг. Приблизно о 01.40 годині до мене підійшла ОСОБА_2 та передала мені гроші в сумі 400 гривень на зберігання, які вона отримала від клієнта за надання сексуальних послуг, які він поклав до карману своєї куртки, після чого ОСОБА_2  присіли до автомобіля, темного кольору з шашкою таксі та попрямували до сауни. Через 20 хвилин він був затриманий працівниками міліції.

Враховуючи повне визнання вини самим підсудним, суд вважає доцільним, відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України, не досліджувати докази стосовно фактичних обставин справи, обмежившись поясненнями підсудного та дослідженням даних, характеризуючих його особу.

Заслухавши підсудного, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що вина ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині доведена повністю. Його дії кваліфіковані за ч. 1 ст. 303 КК України як сутенерство.  

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує вимоги статті 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст. 303 КК України, обставину, що пом’якшує покарання –щире каяття та сприяння встановленню істини по справі, обставин, які обтяжують покарання –суд не знаходить.                    

Враховуючи вказані обставини, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_1 до покарання у виді позбавленя волі. Однак, враховуючи, особу винного –раніше не судимого в силу ст. 89 КК України, на обліку у лікаря психіатра, лікаря нарколога не перебуває, характеризується посередньо, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України та покласти на нього обов’язки згідно ст. 76 КК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд,-

                                               з а с у д и в:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 303 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.

На підставі ст.ст. 75 та 76 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного судом  покарання, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання і періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи. Іспитовий строк  ОСОБА_1 встановити 2 (два) роки.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін –підписка про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази:

-грошові кошти в сумі 400 грн., які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_3 - залишити власнику.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного  суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту його проголошення.                                   

Суддя   І. О. Рибак