Справа № 2-а-3506/11   

П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 30 травня 2011 року                                           м. Тульчин Вінницької області

Я, суддя Тульчинського районного суду Вінницької області Карнаух А.П., розглянувши в порядку скороченого провадження в приміщенні Тульчинського районного суду Вінницької області справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління ПФУ України у Тульчинському районі Вінницької області про визнання їх дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати додаткової пенсії та компенсації по втраті годувальника протиправними та зобов’язання здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії та компенсації по втраті годувальника,

                                                                     ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області про визнання їх дій щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплати додаткової пенсії та компенсації по втраті годувальника протиправними та зобов’язання здійснити  перерахунок та виплату додаткової пенсії та компенсації по втраті годувальника, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивач є пенсіонером, та постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4). Як особа, постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, вона має право на пільги встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року. Відповідно до ст. 51 даного Закону особам віднесеним до 4-ї категорії виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

       Крім того, позивач є вдовою померлого ОСОБА_2, який був потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії і був інвалідом другої групи, що викликана захворюванням, пов”язаним з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС. Статею 52 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” було встановлено, що розмір компенсації по втраті годувальника, незалежно від пенсії, мусить складати 50% від мінімальної пенсії.

В зв’язку з цим, позивач звернулася до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області з заявою про здійснення їй перерахунку та виплати вищезазначених додаткової пенсії та компенсації по втраті годувальника, передбаченої ст.. 52 даного Закону. Управління ПФУ у Тульчинському районі дало позивачу відповідь, що додаткова пенсія, передбачена ст.. 51, їй нараховується з 01.01.2010 року в розмірі 34,75 грн., з 01.04.2010 року –35,30 грн., з 01.07.2010 року –35,45 грн., з 01.10.2010 року –36,15 грн., з 01.12.2010 року –36,70 грн., з 01.01.2011 року –37,50 грн.. Починаючи з 20.01.2011 року позивача було переведено на пенсію по втраті годувальника. Розмір пенсії становить 750,00 грн., де: 375,00 грн. –розмір пенсії у разі втрати годувальника; 37,50 грн. –додаткова пенсія як потерпілій внаслідок Чорнобильської катастрофи (4  кат.); 75,00 грн. –підвищення подружжю померлих УБД, які були інвалідами; 262,50 грн. –держ. адр. допомога.

Позивач вважає, що вищезазначені додаткова пенсія та компенсація по втраті годувальника їй виплачується у розмірі, значно нижчому, ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року.

   Вказані обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

Просить суд визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови в перерахунку та виплаті додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю та компенсації по втраті годувальника, протиправними. Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області здійснити перерахунок та виплату додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю передбачену ст.. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, що становить 15% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, щомісячно, з урахуванням раніше виплачених сум, починаючи з 22.08.2010 року та компенсацію по втраті годувальника, передбачену ст.. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року в розмірі 50% від мінімальної пенсії, починаючи з 20.01.2011 року.

       Ознайомившись з позовною заявою, вивчивши додані до позовної заяви письмові докази, вважаю, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Позивач, згідно паспорту серії АА №НОМЕР_1, виданого Тульчинським РВ УМВС України у Вінницькій області 02.12.1998 року є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1. Пенсію отримувала за віком до 20.01.2011 року, а з 20.01.2011 року стала отримувати по втраті годувальника. Позивач також є постраждалою внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 4).     

 Крім того, позивач є вдовою ОСОБА_2, який був постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, та інвалідом другої групи захворювання, пов’язаного з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.

        Свідоцтво про одруження підтверджує те, що позивач дійсно була дружиною померлого ОСОБА_2.

Відповідно до ч. 1 статті 46 Конституції України позивач має право на соціальний захист, як особа, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, визначений та закріплений в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року.

Згідно ст.. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року №796-ХІІ, пенсії особам віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до ст. 51 даного Закону особам віднесеним до 4-ї категорії виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком.

         Відповідно до ст.. 52 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір компенсації по втраті годувальника, незалежно від пенсії, мусить складати 50% від мінімальної пенсії.

    В зв”язку з цим, позивач звернулася до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області з заявою про перерахунок та виплату їй додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров»ю, передбачену ст.. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року,  та компенсації по втраті годувальника, передбаченої ст.. 52 даного Закону. Управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області відмовило позивачу у перерахунку вищевказаних додаткової пенсії та компенсації по втраті годувальника.

Відповідач надав суду письмові заперечення, в яких вказав, що позов ОСОБА_1 не визнає, всі нарахування по пенсії їй проведено відповідно до чинного законодавства.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 зміни, внесені Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»від 28.12.2007 року, зокрема до ст.. 51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»були визнані неконституційними і втратили чинність. Аналогічна позиція з даного питання була висловлена і у Рішенні Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007.

Відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року №796-ХІІ особам віднесеним до 4-ї категорії виплачується додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров”ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком. У ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов»язкове державне пенсійне страхування»визначено, що мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

        22.05.2008 року Рішенням Конституційного Суду України у справі №10-рп/2008 було визнано неконституційними положення підпунктів 1-6 пункту 19 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України” Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік»та про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 28.12.2007 року №107-VI, якими з 01.01.2008 року були внесені зміни  до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року.

         Вищезазначеним рішенням Конституційного Суду України, зокрема в п. 4.4. було встановлено, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати  їх, оскільки з об”єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними, мають використовуватися окремі закони.

        Крім того, відповідно до ст. 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року, дія положень даного Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.  

        Згідно ст. 36 ч. 2 Закону України „Про загальнообов”язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-ІV, непрацездатними членами сім”ї вважаються чоловік (дружина), батько, мати, якщо вони є інвалідами або досягли пенсійного віку, передбаченого ст. 26 цього Закону.  

       Відповідно до ст.. 52 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір компенсації по втраті годувальника, незалежно від пенсії, мусить складати 50% від мінімальної пенсії.

       Позивач стверджує, що ці види пенсій їй виплачувалась в менших розмірах, ніж передбачено цією вимогою закону. В той час, відповідно до ст. 71 Закону України „Про статус...” дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.       

         Крім того, згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно ст. 64 конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.

         За таких обставин, виплата додаткової пенсії та компенсації по втраті годувальника, позивачу в розмірах, менших, ніж визначено ст. ст.. 51, 52 цього Закону, на підставі постанов Кабінету Міністрів України, що обмежували пенсійні виплати, суперечить вимогам ст. 71 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”  і є протиправною.

   Відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод  та  інтересів  особи  встановлюється  шестимісячний строк, який,  якщо  не  встановлено  інше, обчислюється з дня, коли особа  дізналася  або  повинна  була  дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

           На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 99, 159, 183-2 КАС України, суд, -

                                                ПОСТАНОВИВ:

           Позов задоволити повністю.

        Визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо  відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров”ю, відповідно до ст.. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, що становить 15 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, протиправними.

        Визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови в перерахунку та виплаті ОСОБА_1 компенсації по втраті годувальника, передбаченої ст.. 52 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в розмірі  50 % від мінімальної пенсії,  протиправними.

            Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров”ю, відповідно до ст.. 51 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року, в розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, що становить 15 % прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб, та виплачувати її щомісячно до втрати права на таку пенсію, починаючи з 22.08.2010 року, виплативши заборгованість з 22.08.2010 року по теперішній час.

            Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області перерахувати та виплачувати ОСОБА_1 компенсацію по втраті годувальника, передбачену ст.. 52 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 року, в розмірі 50 % від мінімальної пенсії, та виплачувати її щомісячно до втрати права на таку компенсацію, починаючи з 20.01.2011 року, виплативши заборгованість з 20.01.2011 року по теперішній час.

            Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

            Постанова суду підлягає негайному виконанню.

            Постанова суду може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня отримання її копії.

            Постанова суду є остаточною крім випадків її оскарження в апеляційному порядку.

Суддя: