Справа № 22ц-2125/11
Копія
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
_________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 червня 2011 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
Апеляційного суду Хмельницької області
в складі: головуючого –судді Корніюк А.П.,
суддів: П’єнти І.В., Талалай О.І.,
з участю секретаря: Лапко Ю.В.,
відповідача ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 22ц-2125 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 16 лютого 2011 року у справі за позовом комунального підприємства Нетішинської міської ради житлово-комунального об’єднання міста Нетішин до ОСОБА_1 про втрату права на житло.
Заслухавши доповідача, ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів
в с т а н о в и л а :
У грудні 2010 року позивач звернувся із вищевказаним позовом вказуючи, що гуртожиток АДРЕСА_1 перебуває у підпорядкуванні КП НМР ЖКО з 2001р. і ОСОБА_1 та ОСОБА_2 значаться зареєстрованими в даному гуртожитку в кім. НОМЕР_1. Позивач вказує, що при обстеженні житлових умов відповідача встановлено, що ОСОБА_1 в даній кімнаті фактично не проживає з 25.02.2010р., його дружина ОСОБА_2 не проживає в гуртожитку протягом декількох років, оплату за проживання та комунальні послуги не проводять, особистих речей в кімнаті не має.
Ухвалою Нетішинського міського суду від 16 лютого 2011 року справу за позовом КП Нетішинської міської ради ЖКО м. Нетішин до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про втрату права на житло в частині втрати права на житло ОСОБА_2 залишено без розгляду.
Рішенням Нетішинського міського суду від 16 лютого 2011 року визнано ОСОБА_1 таким, що втратив право на житло в кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку АДРЕСА_1 та з ОСОБА_1 стягнуто 8,50 грн. судового збору і 37 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з рішенням не погоджується, вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволені позову з тих підстав, що він не був належним чином повідомлений про день і час розгляду справи, в результаті
_______________________________________________________________________________
Головуючий у першій інстанції –Гаврищук Л.П. Справа № 22ц-2125
Доповідач –Корніюк А.П. Категорія № 41,57
чого був позбавлений можливості надати суду докази; з рішення не вбачається, на яку саме з двох кімнат НОМЕР_1 гуртожитку він втратив право на житло та судом першої інстанції неправомірно було застосовано ст. 71 ЖК України, оскільки Глава 2 ЖК України регламентує правила користування жилими приміщеннями в будинках державного і громадського житлового фонду, а користування гуртожитками регулюється Главою 4 ЖК України.
ОСОБА_1 апеляційну скаргу підтримав в повному обсязі та просить її задовольнити, скасувавши рішення суду першої інстанції.
Представник КП Нетішинської міської ради ЖКО м. Нетішин до суду не з»явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день і час слухання справи повідомлений належним чином.
Перевіривши законність і обгрунтованність судового рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 309 ч. 1 п.п.1,3,4 ЦПК України підставами для скасування рішення є неповне з»ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення або неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.
Згідно ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.
Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не проживає в кімнаті НОМЕР_1 гуртожитку АДРЕСА_1 більше шести місяців, а тому і втратив право на житло. Проте погодитися з даними висновками суду першої інстанції не можна, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ч.1та ч.2 ст.71 Житлового Кодексу Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім»ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім»ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору - судом.
Колегією суддів встановлено, що 01.11.1993р. ОСОБА_1 видано ордер на право зайняття жилого приміщення - кімнати в гуртожитку НОМЕР_1 ( 18 кв.м.) АДРЕСА_1 і ОСОБА_1 проживав за даною адресою, однак з лютого місяця 2010р. по теперішній час проживає за адресою АДРЕСА_2 та здійснює догляд за матір»ю ОСОБА_4, 1947р. народження, яка, згідно медичних документів потребує сторонньої допомоги. А тому, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_1 був відсутній за місцем проживання та реєстрації понад шість місяців з поважних причин. Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Колегія суддів вважає, що посилання апелянта на розгляд справи за його відсутності, який належним чином не був повідомлений про час і місце судового засідання заслуговують на увагу.
Так, виклик ОСОБА_1 в судове засідання на 25.01.2010 року був здійснений судовою повісткою відповідно до вимог ст.74 ЦПК України, однак в матеріалах справи відсутнє підтвердження щодо виклику ОСОБА_1 в суд на 25.01.2011р., також відповідача про судові засідання, що були призначені на 11.02.2011р. та на 16.02.2011р. не було повідомлено належним чином, адже згідно ч.4ст.74 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком , щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд …, але не пізніше ніж за три дні до судового засідання, а в матеріалах справи маються акти судового розпорядника від 11.02.2011р. та від 16.02.2011р., згідно яких вбачається, що судовий розпорядник саме 11.02.2011р. та 15.02.2011р. не мав можливості вручити судову повістку відповідачу через його відсутність ( а.с.25, 29).
Разом з тим, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги в частині невірного застосування судом першої інстанції закону, що не поширюється на відповідні правовідносини є безпідставними.
Згідно зі ст. 6 та ч. 1 ст. 127 ЖК жилі будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових жилих приміщень і гуртожитків. Гуртожитки можуть використовуватися для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання.
Постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 р. N 208 затверджене Примірне положення про гуртожитки, яким відповідно до ст. 131 ЖК визначається порядок користування останніми, передбачено, зокрема, можливість збереження права користування жилою площею у гуртожитку при тимчасовій відсутності деяких категорій громадян (п. 13 Примірного положення).
Тому, відповідно до ч. 8 ст. 8 ЦПК та з урахуванням подібності за змістом правовідносин саме щодо користування жилою площею у гуртожитку з правовідносинами, що регулюються загальними правилами статей 71, 72 ЖК щодо відсутності осіб, які мають право користування жилим приміщенням державного або громадського житлового фонду, положення цих правил про збереження за відсутньою особою права на жиле приміщення слід застосовувати і в разі тимчасової відсутності у гуртожитку особи, якій у ньому надавалася жила площа (за відсутності підстав для виселення).
Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Нетішинського міського суду Хмельницької області від 16 лютого 2011 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову комунального підприємства Нетішинської міської ради житлово-комунального об»єднання м. Нетішин до ОСОБА_1 про втрату права на житло відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий : підпис. Суддя: підпис. Суддя: підпис.
З оригіналом згідно.
Суддя апеляційного суду А.П. Корніюк