Апеляційний суд Кіровоградської області
Справа № 22а5803\11 Головуючий у суді І-ї інстанції Ведющенко В.В.
Категорія 10.3.1. Доповідач Мурашко С. І.
ПОСТАНОВА
Іменем України
10.06.2011 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Головуючого - Бубличенко В.П.
суддів - Сукач Т.О.
Мурашка С.І.
розглянула в порядку письмового провадження в місті Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного Фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про визнання незаконною бездіяльність та зобов’язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою управління Пенсійного Фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області на постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11 лютого 2010 року і
в с т а н о в и л а :
2 лютого 2010 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області про перерахунок та виплату щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни. Зазначала, що є дитиною війни і відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на щомісячне підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком. Посилаючись на те, що таке підвищення до пенсії їй не нараховувалося та не виплачувалося, просила визнати таку бездіяльність відповідача неправомірною та зобов’язати його нарахувати та виплатити їй у повному обсязі підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а також з 22 травня 2008 року.
Постановою Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11 лютого 2010 року позов задоволено частково. Суд визнав протиправною бездіяльність відповідача та зобов’язав його здійснити перерахунок пенсії позивачу, згідно ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з підвищенням її на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком виходячи з розміру встановленого ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за періоди з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, керуючись законодавчо визначеним розміром мінімальної пенсії за віком, встановленим на час виплати у період липня-грудня 2007 року, травня-грудня 2008 року, січня-грудня 2009 року.
В решті позовних вимог відмовлено.
У апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить постанову суду скасувати і ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову.
Зазначає, що Державним бюджетом кошти на виплату підвищення до пенсії дітям війни не передбачені і проведення такого перерахунку законодавчо не врегульовано, мінімальний розмір пенсії, передбачений ст.28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», для перерахунків або підвищень пенсій не застосовується. Крім того, позивачем без поважних причин пропущено строк звернення до суду за захистом порушеного права.
Позивач постанову суду не оскаржує.
Перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у визначених статтею 195 КАС України межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач народилась ІНФОРМАЦІЯ_1 року і відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»набула статусу дитини війни (а.с.4) і має право на отримання підвищення до пенсії, у розмірах, які визначено статтею 6 зазначеного Закону та право на звернення до суду за захистом порушеного права.
В той же час, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду.
Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права, свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс та інш. проти Великобританії»рішення від 22.10.1996р., «Девеер проти Бельгії»рішення від 27.02.1980р.).
З матеріалів справи вбачається, що щодо заявлених позивачем вимог про проведення перерахунку і виплати підвищення до пенсії за період з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року до 2 лютого 2009 року, які були задоволені судом, строк звернення до суду пропущено.
Відповідно до частини 2 статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
На час перегляду справи апеляційним судом чинною є стаття 100 КАС України в редакції Закону України № 2453-V1 від 7 липня 2010 року, згідно з якою адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що вимоги позивачки про визнання протиправною бездіяльність управління Пенсійного фонду України щодо нездійснення перерахунку та виплати підвищення до пенсії і зобов'язання відповідача провести перерахунок пенсії з підвищенням її на 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виходячи з розміру, встановленого частиною 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та провести відповідні виплати за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 1 лютого 2009 року підлягають залишенню без розгляду відповідно до частини 1 статті 203 КАС України.
Згідно статті 99 КАС України в редакції, яка була чинною на час пред’явлення позову і розгляду судом першої інстанції справи, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
ОСОБА_3 звернулася з позовом 2 лютого 2010 року. Враховуючи річний строк звернення до суду, її право підлягає захисту з 2 лютого 2009 року і задоволенню підлягають позовні вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії в межах річного строку та в межах заявлених вимог, тобто за період з 2 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року.
У 2009 році управлінням Пенсійного фонду позивачу не нараховувалися кошти, передбачені статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у встановленому цією нормою розмірі.
Наявність у позивача права на призначення підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, гарантоване статтею 46 Конституції України, є визначальною для вирішення даного спору.
Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань на виплату підвищення до пенсії дітям війни не є підставою для відмови у позові, оскільки реалізація особою права, пов'язаного з отриманням бюджетних коштів, яке базується на чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може залежати від бюджетних асигнувань.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх обов'язків (справа «Кечко проти України», рішення від 8 листопада 2005 року).
Мінімальний розмір пенсії за віком згідно статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Положення частини 3 статті 28 зазначеного Закону щодо застосування мінімального розміру пенсії за віком, встановленого частиною 1 цієї статті, тільки стосовно визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, не є перешкодою для застосування даної величини для обрахування інших пенсій чи доплат, пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком.
Відповідно до Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007 року № 1261, та з урахуванням Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року № 8-2, управління Пенсійного фонду в районах, містах, районах у містах забезпечує своєчасне і у повному обсязі фінансування та виплату пенсій, безпосередньо призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії та інші виплати відповідно до чинного законодавства.
До спірних правовідносин не підлягає застосуванню постанова Кабінету Міністрів України від 28.05.2008р. № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою визначено розмір виплат підвищення до пенсії, оскільки, виходячи із загальних принципів пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку підвищення до пенсії слід керуватися Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а не підзаконним нормативно-правовим актом.
Враховуючи наведене, вимоги позивачки щодо проведення перерахунку та виплати підвищення до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за період з період з 20 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до пункту 4 частини1 статті 202 КАС України порушення норм матеріального або процесуального права, що привело до неправильного вирішення справи є підставою для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст. 195, 197, 198 ч.1 п.1,3,200, 202 ч.1 п.4, 203 ч.1, 205, 207, 212, 254 ч.5 КАС України, Законом України від 2 грудня 2010 року № 2748-У1 «Про внесення змін до розділу ХП «Прикінцеві положення»Закону України «Про судоустрій і статус суддів»щодо передачі справ, пов’язаних із соціальними виплатами», колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області
п о с т а н о в и л а :
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області задовольнити частково.
Постанову Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 11 лютого 2010 року в частині, в якій позов задоволено скасувати й в цій частині прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_3 задовольнити частково.
Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в Добровеличківському районі Кіровоградської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_3 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»та частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за період з 2 лютого 2009 року по 31 грудня 2009 року з урахуванням сум, які були виплачені у цей період.
Позовні вимоги в частині зобов’язання управління Пенсійного фонду в Добровеличківському районі Кіровоградської області обов’язку нарахувати і виплатити ОСОБА_3 підвищення до пенсії в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком згідно статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 1 лютого 2009 року - залишити без розгляду.
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий
Судді