Справа №2-2-2008р.
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
м. Селидове 18 січня 2008р.
Селидівський міський суд Донецької області у складі головуючого - судді Владимирської І.М., при секретарях Беспаловій Л.В., Конотопчик О.Г., Холстінкіній В.М., за участю позивача ОСОБА_1, представників відповідача Трефіловської М.В., Летуновського В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Селидівської виправної колонії №82 про визнання захворювання, отриманого в період проходження служби, пов”язаним з виконанням службових обов”язків, -
ВСТАНОВИВ :
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про спонукання надати акт розслідування причин захворювання, позовні вимоги мотивовані тим, що з 19.11.1997 року він працював майстром цеху в СВК №82, а з 21.09.1999 року був переведений на службу в відділ охорони. З 21.02.2005 року він захворів на туберкульоз легенів, згідно висновку МСЕК його було визнано інвалідом другої групи, він вважає, що його захворювання є професійним. Просить зобов”язати відповідача надати йому акт розслідування причин захворювання.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги, просив визнати захворювання, отримане в період проходження служби, пов”язаним з виконанням ним службових обов”язків, пояснив, що він дійсно з 19.11.1997 р. працював майстром цеху №1 в СВК №82 , з 21.09.1999 р. він проходив службу молодшим інспектором по обслуговуванню технічних засобів охорони в відділі охорони СВК №82. 21.02.2005 року він захворів, йому спочатку був встановлений діагноз запалення легенів, а потім - туберкульоз легенів. Після десяти місяців хвороби він пройшов МСЕК, 21.12.2005 року йому була встановлена друга група інвалідності за загальною хворобою.21.09.2006 року він пройшов Військово-лікарську комісію, де йому встановили, що захворювання пов”язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Зараз він наполягає, щоб було встановлено, що захворювання на туберкульоз він отримав при обставинах, пов”язаних з виконанням службових обов”язків; під час проходження служби йому приходилось спілкуватися з засудженими, і йому відомо, що серед них були хворі на туберкульоз.
Представник відповідача Трефіловська М.В в судовому засіданні позовні вимоги не визнала і пояснила, що позивач з 1997 по 1999 рік працював майстром цеху СВК №82, був вільнонайманим. При вступі на військову службу 15.09.1999 року він проходив медичну комісію і був визнаний придатним. Згідно функціональних обов”язків інспектора охорони ІТЗО він займався обслуговуванням та забезпеченням роботи технічних засобів охорони. Обслуговуванням засуджених, хворих на туберкульоз, він не займався, оскільки за своїми обов”язками він не повинен обслуговувати засуджених, а крім того, в Селидівський ВК №82 засуджених хворих на туберкульоз немає. Захворювання позивача не може бути визнано таким, що пов”язане з виконанням ним службових обов”язків. В задоволенні позову просить відмовити.
Представник відповідача Летуновський В.О. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі, просив в задоволенні позову відмовити.
В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 19.11.1997 року був прийнятий на роботу майстром цеха в УВП №82 , з 21.09.1999 року був прийнятий на службу в органи кримінально-виконавчої системи.
Згідно довідки №1582 від 15.09.1999 року ОСОБА_1 за станом здоров”я був придатний до служби у якості молодшого інспектора відділу охорони.
Згідно виписки із акту огляду МСЕК від 21.12.2005 року ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності за діагнозом специфічна пневмонія. Згідно витягу з історії хвороби №247 ОКТЛ ОСОБА_1 в 2005 році знаходився на лікуванні з діагнозом ВДТБ. Згідно виписки з медичної картки стаціонарного хворого ТБ 09 №132 ОКТЛ ОСОБА_1 з 06.02.2006 року до 10.03.2006 року лікувався в ОКТЛ з діагнозом ВДТБ.
Суд, вислухав пояснення сторін, вивчив матеріали справи, законодавство, що регулює дані правовідносини, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №1662 від 08.11.2000 року - туберкульоз вважається професійним захворюванням, якщо він був спричинений під час роботи обслуговуючого персоналу в місцях ув”язнення, де знаходяться хворі на туберкульоз.
Згідно довідки СВК -82 робочим місцем старшого сержанта внутрішньої служби ОСОБА_1 молодшого інспектора-техніка з обслуговування ІТЗО Селидівської виправної колонії №82 було зовнішній периметр охороняємої зони. За своїми службовими обов”язками він здійснював контроль за технічним станом ІТЗО зовнішньої зони. Враховуючи характер несення служби, контакт із засудженими не здійснювався, необхідності спілкування із засудженими в процесі виконання ним службових обов”язків не було.
Згідно листа УДДУПВП у Донецькій області за №12-13174 від 20.12.2006 року ОСОБА_1 працював в Селидівській ВК №82 на посаді молодшого інспектора- техніка ІТЗО. Функціональні обов”язки для цієї посади не передбачають контакти з засудженими.
Згідно довідки від 17.10.2006 року в Селидівській ВК №82 хворі засуджені з активними формами туберкульозу при виявленні ізолюються в ізолятор медчастині та в наступному негайно направляються в спеціалізовану протитуберкульозну лікарню.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести у судовому засіданні ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
На думку суду позивач не довів факт отримання захворювання в зв”язку з виконанням ним службових обов”язків. Доводи позивача про те, що він під час виконання службових обов”язків контактував з засудженими, хворими на туберкульоз, спростовуються вищевказаними доказами.
Згідно постанови №53 ВЛК УМВС України в Донецькій області ОСОБА_1 пройшов медичний огляд в військово-лікарській комісії УМВС України в Донецькій області 21 вересня 2006 року і йому було встановлено ВДТХ нижньої частки лівого легеня (інфільтративний)- захворювання, пов”язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.
Згідно висновку службового розслідування за фактом захворювання на туберкульоз молодшого інспектора охорони Селидівської виправної колонії №82 ОСОБА_1 від 04.04.2006 року захворювання настало в період проходження служби при обставинах, не пов”язаних з виконанням службових обов”язків.
Згідно висновку експерта №692 у ОСОБА_1 має місце остаточні зміни вилікуваного деструктивного туберкульозу легенів, причинного зв”язку між захворюванням на туберкульоз легенів та виконанням службових обов”язків ОСОБА_1 під час проходження служби в СВК №82 не вбачається.
Таким чином, суд дійшов до висновку, що немає правових підстав для визнання захворювання, отриманого ОСОБА_1 в період проходження служби, пов”язаним з виконанням ним службових обов”язків.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 213-214 ЦПК України суд,-
ВИРІШИВ:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Селидівської виправної колонії №82 про визнання захворювання, отриманого в період проходження служби, пов”язаним з виконанням службових обов”язків - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано до місцевого суду протягом десяти днів з дня його винесення.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області через місцевий суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя