Справа № 2-198/11

Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я

     І М Е Н Е М       У  К  Р  А  Ї Н И

10.01.2011                                                         Замостянський районний суд м.Вінниці

в складі: головуючого судді Воробйова В.В.,

                                               при секретарі Панчук О.В.,

                             за участю: позивача ОСОБА_1,

                                                відповідача СПД ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення коштів,-

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2010 року ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до  суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення коштів.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивувала тим, що 19.02.2008 року уклала договір про надання юридичних послуг з відповідачем ОСОБА_2 За умовами вказаного договору відповідач взяв на себе зобов’язання надати правову допомогу позивачу в оформленні документів для звернення до суду з приводу недоплати до військової пенсії її чоловіка, ОСОБА_3 Сторони обмінялися телефонними номерами та відповідач запевнив позивача про те, що буде інформувати її про хід справ. При укладенні договору позивачем було сплачену відповідачу 3 000 грн.

Через півроку після укладення договору позивач зателефонувала відповідачу, щоб дізнатися про результати її справ. На що отримала відповідь, що він працює в цьому напрямку і їй передзвонить.  Однак жодних дій на виконання умов договору відповідач не вчиняв. Після цього позивач запропонувала відповідачу або показати рішення суду, яким вирішено вимоги, з приводу яких укладався договір про надання юридичних послуг, або віддати сплачені нею кошти. Однак до цього часу відповідач не вжив жодних дій для вирішення спору, що виник між ними. Це змусило позивачку звернутися до суду з даним позовом, в якому вона просить стягнути з відповідача на її користь 3000 грн. сплачених нею  за договором про правову допомогу.

Крім того, позивач вважає, що діями відповідач їй спричинено і моральну шкоду, оскільки через стресові ситуації , яких вона зазнала, різко погіршився стан її здоров’я.  Моральну шкоду позивач оцінює в 2000 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримала у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Просила стягнути з відповідача на її користь 3000 грн. сплачених за умовами договору про надання юридичних послуг, 2 000 грн. моральної шкоди та понесені нею судові витрати в сумі 271 грн.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засідання позов визнав та не заперечив проти його задоволення.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, а також приймаючи до уваги, що визнання позову відповідачем не суперечить чинному законодавству, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом встановлено та сторонами не заперечено, що 19.02.2008 року між ними був укладений договір про надання юридичних послуг. Згідно п. 1.1 вказаного договору відповідач взяв на себе зобов’язання за завданням позивача надати правову допомогу, а остання зобов’язалася прийняти та оплатити зазначені послуги.

Також суд встановив, що в день підписання договору, позивач передала відповідачу 3000 грн. за надання послуг, визначених договором. (п. 3.1 договору –а.с. 7).

Разом з цим в порушення взятих на себе зобов’язань за договором відповідач  не вчинив жодних дій щодо виконання його умов, чого ним не заперечено в ході судового розгляду.

За змістом  ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 906 ЦК України передбачено, що збитки завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором.

Таким чином, суд вважає за можливе задовольнити вимогу позивача про стягнення на її користь 3000 грн., сплачених нею за надання юридичних послуг, оскільки умови договору не виконані з вини відповідача.

Крім того, обґрунтованою є вимога позивача про стягнення моральної шкоди, так як вона знайшла своє підтвердження в ході судового розгляду.   

Оскільки позовні вимоги позивача задоволені судом в повному обсязі, у відповідності до ст. 88 ЦПК України на її користь з відповідача підлягають стягненню понесені судові витрати, а саме 151 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 091, 906 ЦК України, ст.ст. 10, 57-60, 212-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

          Позов ОСОБА_1 до суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти, сплачені за правову допомогу згідно договору від 19 лютого 2008 року в сумі 3 000 грн.

Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Стягнути з суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 151 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

          Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області через Замостянський районний суд м. Вінниці шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

 Суддя:                                                                                          В.  В.   Воробйов