Справа № 2-128/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

(резолютивна частина)

15 червня 2011 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого Порох К.  Г

при секретарі  Лук"яненко О.В.,

за участю  представників позивача - ОСОБА_1, адвоката  ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Васильківка цивільну справу за позовом  ОСОБА_4 до ТОВ  "ЖИЛБУДКОМ"

                                     "Про  визнання договору оренди землі недійсним "

                                                              В С Т А Н О В И В:

Зважаючи на складність у викладенні повного тексту рішення, пов'язаного з обґрунтуванням доводів сторін, на що може бути витрачено значний час, суд вважає за необхідне проголосити його вступну та резолютивну частини.

Керуючись ст..209 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В

1.Позов ОСОБА_4  задовольнити.

2.Визнати недійсним Договір оренди землі(земельної ділянки) між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Жилбудком» від 07.04.2008року строком на 7 років, зареєстрованого у Дніпропетровській філії ДП "ЦДЗК" 17.11.2008року за № 040811802636.

3. Стягнути з ТОВ «Жилбудком»на користь ОСОБА_4 судові витрати по  справі: судовий збір-8грн.50коп. та витрати на ІТЗ-37гривень, вартість судово-почеркознавчої експертизи - 1095грн.25 коп., витрати на правову допомогу - 1000гривень.

          Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Васильківський районний суд протягом  10 днів з дня проголошення рішення.

          Суддя

                                                                      №2-128/11

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

15 червня 2011 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді - Порох К.Г.

при секретарі  Лук’яненко О.В.,

за участю  представників позивача - ОСОБА_1, адвоката  ОСОБА_2, представника відповідача ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Васильківка цивільну справу за позовом  ОСОБА_4 до ТОВ  "ЖИЛБУДКОМ"

                                     "Про  визнання договору оренди землі недійсним "

                                                              В С Т А Н О В И В:

Позивачка  звернулася до суду з указаною заявою, в обґрунтування позову вказує, що їй в силу обставин стало відомо про існування договору оренди землі (земельної ділянки), що нібито укладений між нею та ТОВ “Жилбудком” від 07.04.2008 року строком на 7 років, зареєстрованого  у Дніпропетровській філії ДП “ЦДЗК” 17.11.2008  року за №040811802636.

Оскільки вказаний договір вона не укладала і не підписувала, а майно - земельний пай загальною площею 5,1862га належить їй на праві приватної  власності на підставі Державного акту  серії ЯЕ №470780, виданого Добровільською сільською радою Васильківського району  Дніпропетровської області  від 29 травня   2007 року, вона звертається в суд за захистом  своїх прав та інтересів. Вказаний договір  порушує  її право приватної власності. Сторонній підпис  на оспорюваному правочині їй не належить і ідентифікувати особу, яка  його  зробила неможливо.     Просила суд  визнати  недійсним договір  оренди землі (земельної ділянки) укладений між ОСОБА_4 та ТОВ “ Жилбудком ” від 07.04.2008 року строком на 7 років, зареєстрованого  у Дніпропетровській філії ДП “ЦДЗК” 17.11.2008  року за №040811802636.

В судовому засіданні представник  позивача - ОСОБА_1 та адвокат ОСОБА_2  позовні вимоги підтримали і наполягали на їх задоволенні, оскільки, згідно висновків  почеркознавчої експертизи підпис на  спірному договорі  позивачці не належить, вона його не укладала.  Просили  визнати  договір недійсним, оскільки  при його укладанні не додержані вимоги ст. 203 ЦК України.

Просили також  стягнути з відповідача понесені судові витрати по  справі: судовий збір - 8грн.50коп. та витрати на ІТЗ - 37гривень, вартість судово-почеркознавчої експертизи –1095грн.25коп., витрати на  правову  допомогу –1000грн.

Представник відповідача, ОСОБА_3, вказала, що назва ТОВ «Жилбудком»змінена на  ТОВ «Сільськогосподарська  фірма «АгроСтар». Позовні вимоги  не визнала,  так як  оскаржуваний договір  є дійсним незалежно від  результатів почеркознавчої експертизи. Вказала, що відповідно до ст.241 ЦК України правочин, вчинений  представником з перевищенням повноважень, створює,змінює,припиняє цивільні права та обов’язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину  цією особою. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов’язки з моменту  вчинення цього правочину. Відповідач  згідно договору сплачував орендну плата, а позивачка її отримувала, що свідчить про схвалення нею( власником  земельної ділянки) спірного договору оренди від 07.04.2008 року та підтверджує його дійсність. Також оскаржуваний договір відповідає вимогам закону, а тому не має підстав для визнання його  недійсним.           Заперечуючи проти позову, представник відповідача посилалась на таке, що набрало чинності, рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 16грудня 2010року за позовом ТОВ ”Жилбудком” до ОСОБА_4 про визнання виключного права користування  земельною ділянкою та припинення дій, які порушують право землекористування та за позовом ОСОБА_4 до ТОВ ”Жилбудком” про розірвання договору оренди земельної ділянки, яким позовні вимоги ТОВ ”Жилбудком “ задоволені в повному обсязі. На думку представника відповідача звернення позивачки з  позовом про розірвання договору оренди землі  підтверджує дійсність договору оренди, оскільки розірвати можна лише дійсний договір.

Крім того, просила суд застосувати положення ч.4 ст.267 ЦК України щодо порушення  позивачкою строків позовної давності звернення до суду, який сплив, що є підставою для відмови у позові.  

           Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи приходить до наступного.

Вказані правовідносини є цивільно-правовими і регулюються Цивільним  кодексом України, Земельним Кодексом України, Законом  України “Про оренду землі” та ін.

З договору оренди землі від 07.04.2008 року вбачається, що він укладений  між ОСОБА_4, яка є власником  земельної ділянки на підставі  Державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЕ №470780,  виданого Добровільською сільською радою  Васильківського району Дніпропетровської області  29.05.2007року та ТОВ “Жилбудком” в особі директора ОСОБА_5

Об’єктом оренди є земельна ділянка (рілля) загальною площею  5,1862 га, вартістю 60248,00грн. Строк дії договору 7 років. За кожен рік оренди  орендар в період з 01 вересня по 31 грудня  поточного  року зобов’язався сплачувати  орендну плату  в розмірі 2% (2,656%) від вартості  земельної ділянки, що становить 1600,00грн. Договір зареєстрований  у Дніпропетровській філії ДП “ЦДЗК” 17.11.2008  року за №040811802636 (а.с.5).

Згідно державного акту на право приватної власності на землю серії ЯЕ №470780 виданого Добровільською сільською радою  Васильківського району Дніпропетровської області  29.05.2007 року ОСОБА_4 є  власником земельної ділянки  площею 5,1862га, призначеної для ведення  товарного сільськогосподарського виробництва (а.с.6).

За   висновками  почеркознавчої експертизи  №31/л від 25.03.2011 року  підпис, що розміщений в графі “Орендодавець” договору  оренди землі, укладеного 07.04.2008 року між ОСОБА_4 (орендодавець) і ТОВ “Жилбудком” (орендар), виконана не ОСОБА_4, а другою особою з використанням початкових літер прізвища ОСОБА_4 (а.с.28-31).

В параграфах 1-2 глави 16 Цивільного Кодексу України визначені загальні положення про правочини, зокрема про  поняття, види правочинів, форми правочину,загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину та передбачені правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.

Так, в ст.202 ЦК України  зазначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ч.2 ст.207, п.2ч.1 ст.208 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений  у письмовій формі, якщо він підписаний  його стороною (сторонами). У письмовій формі належить вчиняти правочини між фізичною і юридичною особою. Саме такими є сторони по справі:  позивач ОСОБА_4 та відповідач ТОВ ” Жилбудком”. Отже договори між ними щодо користування земельною ділянкою повинні укладатися в письмовій формі, адже завдяки підписанню тексту  правочину стороною (сторонами) здійснюється ідентифікація цих осіб, забезпечується  визначеність того, що певна  особа особисто приймала участь у вчиненні правочину, посвідчується намір сторони прийняти на себе зобов’язання відповідно до  вчиненого правочину.

Стаття 215 ЦК України передбачає, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення сторонами вимог п.п. 1-3 ст. 203 ЦК України, зокрема, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.  Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Сторони по справі не оспорювали висновок почеркознавчої експертизи та визнали, що договір підписано не позивачкою. а отже її справжнє волевиявлення щодо розпорядження належним їй майном - земельною ділянкою для ведення товарного сільськогосподарського виробництва на умовах, передбачених  договором, не засвідчене відповідно до закону.

Таким чином недодержання сторонами вимог  п.3 ст.203 ЦК України в момент вчинення правочину, зокрема, спірного договору оренди землі між сторонами по справі від 07.04.2008 року, тягне за собою визнання цього правочину недійсним.  

Заяву   представника відповідача  про схвалення правочину позивачкою ОСОБА_4, вчиненого її представником  з перевищенням повноважень, наданих особою, яку він представляє, позивачкою по справі, суд не може взяти до уваги при вирішенні справи, оскільки  відповідач не надав суду доказів такого представництва при оформленні оспорюваного договору оренди  землі.

              В п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009  N9” Про судову практику розгляду  цивільних справ про визнання  правочинів недійсними”  звернено увагу судів на ту обставину, що виконання  чи  невиконання сторонами зобов'язань,  які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків  його  недійсності,  а  не  для  визнання правочину недійсним, а тому суд не визнає доказом дійсності даного договору факт отримання позивачкою від  відповідача платежів за користування її земельною ділянкою протягом 2007-2009років та не погоджується з оцінкою цієї дії позивачка відповідачем як факту схвалення нею спірного договору оренди землі.

 Щодо посилання відповідача на рішення Васильківського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2010року за позовом ТОВ ” Жилбудком ” до ОСОБА_4 про визнання виключного права користування  земельною ділянкою та припинення дій, які порушують право землекористування та за позовом ОСОБА_4 до ТОВ ” Жилбудком” про розірвання договору оренди земельної ділянки, яким позовні вимоги ТОВ ” Жилбудком” задоволені в повному обсязі, суд виходить з наступного.

В силу п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду, ухвалені або постановлені  з приводу спору між тими самими сторонами,про той самий предмет і з тих самих підстав.

Рішення, на яке посилається  представник  відповідача, дійсно постановлене між тими самими сторонами, але предмет  та підстави цивільно - правового спору інші. Так, предметом даного судового розгляду є вимога про недійсність (дійсність) договору оренди землі, укладеного між позивачкою ОСОБА_4 та відповідачем ТОВ ” Жилбудком ”, а в рішенні, на які вказує представник відповідача, предметом спору були право користування земельною ділянкою на підставі договору оренди, усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та розірвання договору, умови якого в повній мірі  не виконуються орендарем (а.с. 45-47),  а тому наявність цього судового рішення не є підставою для закриття провадження у справі чи відмові у позові.

Відповідно до ст. 124, 125 Земельного  кодексу України - передача  в  оренду  земельних  ділянок,  що перебувають у власності громадян і юридичних  осіб,  здійснюється  за  договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.   Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

          Згідно ст. 6 Закону України “Про оренду землі” орендарі набувають   права   оренди   земельної   ділянки  на підставах і в порядку,  передбачених  Земельним  кодексом  України, Цивільним кодексом України, цим та  іншими  законами  України  і договором оренди землі.   В силу 18 Закону України “Про оренду землі” договір оренди  землі  набирає  чинності після його державної реєстрації.

З доданого до матеріалів справи  Договору оренди землі вбачається, що складений він 07 квітня 2008року, а зареєстрований 17 листопада 2008року за №040811802636. В п.13.1.Договору зазначено, що він набирає чинності  після підписання та його державної реєстрації, тобто 17 листопада 2008року.

З позовом до суду ОСОБА_4 звернулась 04 січня 2011року, тобто до закінчення загального строку позовної давності, передбаченого ст.257 ЦК України, а тому вимога представника відповідача  про відмову у позові за спливом строку позовної давності задоволенню не підлягає.

Оцінюючи  всі  обставини справи у їх сукупності, враховуючи при цьому положення ст. 6 ч.3, ст.203, ст.ст. 316, 317, 319, 321, 651 ЦК України щодо свободи договору, укладання його при наявності вільного волевиявлення особи, непорушності права власності на здійснення цього права власником відповідно до закону на власний розсуд, за своєю волею, незалежно від інших осіб, необхідності згоди обох сторін при укладанні, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, а договір оренди землі(земельної ділянки) між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Жилбудком” від 07.04.2008року, зареєстрований у Дніпропетровській філії ДП “ЦДЗК” 17.11.2008року за № 040811802636  визнати недійсним.

      Відповідно до ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

          Згідно ст. 79  ЦПК України до   витрат,   пов'язаних   з  розглядом  судової  справи, належать:

витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу;  витрати пов'язані проведенням судових експертиз та ін.

      Позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір 8,50 грн. (а.с.2),  витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120грн.(а.с.1), витрати на правову допомогу 1000грн. (а.с.66), за проведення судовопочеркознавчої експертизи 1095грн.25коп. (а.с.65), які необхідно стягнути  з відповідача  на користь позивача (а.с.1,2, )

На підставі викладеного та керуючись ст. 6 ч.3,  202, 203, 207, 208,  215, 257 ст.ст. 316, 317, 319, 321, 651 ЦК України,  ст.ст.124, 125 Земельного  кодексу України, Законом України “Про оренду землі”, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009  N9 “Про судову практику розгляду  цивільних справ про визнання  правочинів недійсними”, ст.10, 60, 79, 88, 212-215 ЦПК України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.Позов ОСОБА_4  задовольнити.

2.Визнати недійсним Договір оренди землі (земельної ділянки) між ОСОБА_4 та Товариством з обмеженою відповідальністю “Жилбудком” від 07.04.2008року, зареєстрованого у Дніпропетровській філії ДП “ЦДЗК” 17.11.2008року за №040811802636.

3. Стягнути з ТОВ “Жилбудком”  на користь ОСОБА_4 судові витрати по  справі: судовий збір - 8грн.50коп. та витрати на ІТЗ - 37гривень, вартість судово-почеркознавчої експертизи –1095грн.25коп., витрати на  правову  допомогу –1000грн.

          Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Васильківський районний суд протягом  10 днів з дня проголошення рішення.

          Суддя: