2-а-779/11 р.

ПОСТАНОВА

Іменем України

          09 березня 2011 року                                       Замостянський районний суд м. Вінниці

  в складі головуючого судді                                                     Шлапака  Д. О.,

          при секретарі                                                                       Панчук О.В.,

за участю позивача                                                                       ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вінниці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Слободиського Олега Івановича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

Встановив:

До суду із адміністративним позовом звернувся ОСОБА_1 до ІДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Слободиського Олега Івановича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення у якому просив суд визнати незаконною та скасувати постанову серії АВ № 180963 від 14 квітня 2010 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 430 грн. 00 коп.

Вимоги позову мотивовані тим, що відповідно до протоколу серії АВ № 189589, позивач, 14 квітня 2010 року о 17 год. 15 хв., керуючи автомобілем Део д/н НОМЕР_1 в м. Вінниці, на перехресті вулиць Коцюбинського –50-років Перемоги, здійснив рух прямо зі смуги призначеної для повороту праворуч, чим порушив п. 11.1 ПДР України.

З цих підстав, постановою серії АВ № 180963 від 14 квітня 2010 року позивача було визнано винним у чиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 430 грн.

Дану постанову позивач вважає незаконною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки під час притягнення останнього до адміністративної відповідальності, інспектором, в супереч вимогам ст. 280 КУпАП, не об’єктивно здійснено розгляд справи про адміністративне правопорушення, зокрема, в постанові не зазначено яким саме дорожніми знаками або дорожньою розміткою було позначено напрямки руху та не зазначено дію яких саме дорожніх знаків чи розмітки порушив.

В судове засідання позивач не з’явився, надав суду заяву в якій просить розглянути справу у його відсутність, свої позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить суд їх задоволити в повному обсязі.

До судового засідання відповідач не з'явився, хоча повідомлявся судом про час та місце розгляду справи у встановленому законом порядку, тому суд відповідно до вимог ст. 128 ч. 4 КАС України розглянув справу на підставі наявних в ній доказів.

Всебічно, повно, об’єктивно, дослідивши наявні у справі докази, з’ясувавши обставини, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, оцінивши їх в сукупності, суд приходить до висновку про задоволення вимог адміністративного позову з наступних підстав.

Як було встановлено в судовому засіданні та матеріалами цивільної справи, що відповідно до протоколу серії АВ 189589, позивач, 14 квітня 2010 року о 17 год. 15 хв., керуючи автомобілем Део д/н НОМЕР_1 в м. Вінниці, на перехресті вулиць Коцюбинського –50-років Перемоги, здійснив рух прямо зі смуги призначеної для повороту праворуч, чим порушив п. 11.1 ПДР України.

З цих підстав, постановою серії АВ № 180963 від 14 квітня 2010 року позивача було визнано винним у чиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 430 грн.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП, порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти п'яти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п. 11.1. Кількість смуг на проїзній частині для руху нерейкових транспортних засобів визначається дорожньою розміткою або дорожніми знаками 5.16, 5.17.1, 5.17.2, а за їх відсутності —самими водіями з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів і безпечних інтервалів між ними.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Зі змісту ст. 280 КУпАП випливає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов’язаний з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Зважаючи на те, що при притягненні ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122 ч. 2 КУпАП, Інспектором не було з’ясовано усі обставин, які мали істотне значення для правильного вирішення справи про адміністративне правопорушення, зокрема те, що притягнення позивача було здійснено в супереч вимогам ст. 256 КУпАП, а також те, що в постанові не зазначено яким саме дорожніми знаками або дорожньою розміткою було позначено напрямки руху та не зазначено дію яких саме дорожніх знаків чи розмітки порушив, суд приходить до висновку про незаконність прийнятого відносно позивача рішення по справі.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності дій суб’єкта владних повноважень, обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду жодного доказу, який би підтверджував правомірність винесеної ним постанови серії АВ № 180963 від 14 квітня 2010 року, а тому, твердження позивача про незаконність винесеного відповідачем рішення, заслуговує на увагу.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі як такі, що знайшли своє підтвердження під час судового розгляду справи.

На підставі вище викладеного, керуючись ст.ст. 247, 293 КУпАП, ст.ст. 158-163 КАС України, суд,-

Постановив:

Позов ОСОБА_1 до ІДПС роти ДПС ВДАІ м. Вінниці Слободиського Олега Івановича про визнання незаконною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення –задоволити.

Визнати незаконною та скасувати постанову серії АВ 180963 від 14 квітня 2010 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 430 грн. за вчинення ним правопорушення, передбаченого ст. 122 ч. 2 КУпАП.

Провадження в справі про адміністративне правопорушення за ст. 122 ч. 2 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

          Суддя: