Справа №2-а-663/11

П О С Т А Н О В А

Іменем  України

          "02" березня 2011 р.                                                                                                         м. Вінниця                                                  

          Суддя Замостянського районного суду м. Вінниці  Шлапак Д. О., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі про визнання дій незаконними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити, як інваліду ІІ-ї групи ЧАЕС вісім мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 07.08.2010 р. по день ухвалення судового рішення та виплачувати її  в подальшому,-

ВСТАНОВИВ:

          В лютому 2011 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним адміністративним позовом, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що він є ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1-ої категорії, інвалід 2-ої групи, що підтверджується посвідченням серії А №НОМЕР_1, виданого 29.03.2007 року. На підставі цього позивачу призначена пенсія.

          22.05.2008 року Конституційний Суд України своїм рішенням № 10-рп визнав неконституційним положення Закону України „Про державний бюджет України та про внесення змін до деяких актів України„ якими були суттєво обмежені розміри пенсій особам, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС.

          Відповідач, у зв'язку з цим, повинен був виконати перерахунок пенсії позивача з урахуванням вимог ст. ст. 50, 54, 67 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , який був і залишається чинним до рішення Конституційного Суду 22.05.2008 р.

          Позивач звернувся з заявою до відповідача з вимогою перерахувати йому пенсію у відповідності з вимогами вказаного Закону, на що йому було відмовлено, що підтверджується листом від 07 лютого 2011 року.

          Свою відмову відповідач мотивує тим, що нарахування пенсії здійснювалося на підставі чинних на сьогодні постанов Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року та № 654 від 16.07.2008 року і наголошує, що підстав для перерахунку - немає.

          В зв’язку із викладеними обставинами позивач просить визнати відмову Управління Пенсійного Фонду України у Вінницькому районі щодо перерахунку йому пенсії у відповідності вимог ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  неправомірною.

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі провести перерахунок державної пенсії та її щомісячну виплату згідно із статей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та її щомісячну виплату згідно із ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком встановлених на момент виплати в розмірі прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, який встановлюється Законом України про Державний бюджет України, з 07.08.2010 р. по день ухвалення судового рішення, та виплатити йому різницю між нарахованою та отриманою раніше сумою пенсії.  

          Заперечення на адміністративний позов надійшли до суду 25.02.2011 року, в яких відповідач просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову позивача.   

          Відповідно до вимог ч.4 ст. 183-2 КАС України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.   

          Суддя, вивчивши письмові докази по справі, вважає позов таким, що підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.   

          22.05.2008 року Конституційний Суд України своїм рішенням № 10-рп визнав неконституційним положення Закону України„ Про державний бюджет України та про внесення змін до деяких актів України„ якими були суттєво обмежені розміри пенсій особам, постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС.

          Відповідач, у зв'язку з цим, повинен був виконати перерахунок пенсії позивача з урахуванням вимог ст. ст. 50, 54, 67 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" , який був і залишається чинним до рішення Конституційного Суду 22.05.2008 р.

          Статтею 49 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

          Відповідно до частини 4 статті 54  Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”(у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1 та у зв'язку з втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів 2 групи, щодо яких встановлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими 8-ми мінімальних пенсій за віком.

          Згідно зі статтею 50 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам 2 групи - у розмірі 75 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Як передбачено статтею 53 Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.

          Таким чином, вихідним критерієм розрахунку державної та додаткової пенсій виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

          Разом з тим, порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено чинною постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року N 523, положення якої стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”.

          В пункті 2 постанови № 1 Кабінет Міністрів України встановив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, всупереч положенням зазначених статей Закону, причому ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

          Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму, для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

          З огляду на це, суд вважає, що положення частини 3 статті 28  Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", не є перешкодою для застосування зазначеної величини (мінімального розміру пенсії за віком), для розрахунку інших пов'язаних із нею пенсій чи доплат, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого мінімального розміру пенсії за віком, крім передбаченого частиною  1 цієї статті.

          Таким чином, постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2002 року та № 654 від 16.07.2008 року, в частині встановлення обмежень щодо розмірів виплати пенсій та додаткової пенсії, не відповідає розмірам, встановленим іншими законами України.

          Також, необхідно врахувати те, що відповідно до ст. 19 Закону України “Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" - мінімальний розмір пенсії за віком визначається виключно законами України, а не постановами Кабінету Міністрів України.

          Оскільки, будь-яким іншим законом, крім Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування„ мінімальний розмір пенсії не встановлений і на сьогодні відсутня інша правова підстава для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим Законом, то відповідач зобов'язаний виконати перерахунок пенсії позивачу з врахуванням мінімальної пенсії за віком зазначених в ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, на умовах та на підставі ст. 28 Закону України  „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"

          Відповідно до вимог ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.   

          Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України суд при вирішенні справи може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод , інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

          На думку суду, порушене право позивача слід захистити таким чином, щоб запобігти виникненню умов, які становлять таке порушення та не допустити подальшого існування таких умов. Тобто, слід зобов`язати УПФ у Вінницькому районі нарахувати та виплатити, як інваліду ІІ-ї групи ЧАЕС вісім мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 07.08.2010 р. по день припинення права на таке пенсійне забезпечення.

          Також вважаю, що обчислення пенсій, виходячи з розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України, є порушенням засад пріоритету законів над підзаконними актами, а тому при розрахунку, як державної пенсії, так і додаткової пенсії, передбачених ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, з урахуванням якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.   

          Положення частини третьої ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, на думку суду, не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат, пов’язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.      

          Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються ст. ст. ст. ст. 50, 54, 67 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",, рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп-2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Держаний бюджет України), ст. 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини” від 23.02.2006 року.

          Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають частковому задоволенню.   

Судове рішення має бути наслідком чинного правового регулювання, а не обмежувати волю законодавчого органу в майбутньому змінювати правове регулювання суспільних відносин, в зв’язку з чим, вимога позивача про зобов’язання відповідача в подальшому здійснювати нарахування і виплату йому державної пенсії, як інваліду ІІ-ї групи ЧАЕС, задоволенню не підлягає.

          На підставі ст.19 Конституції України, ст. ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, рішення Конституційного Суду України від 22.05.08 р. № 10-рп, ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування “, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 14, 158-163, 256 КАС України, –

ПОСТАНОВИВ:

          Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі про визнання дій незаконними та зобов’язання суб’єкта владних повноважень нарахувати і виплатити, як інваліду ІІ-ї групи ЧАЕС вісім мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров`ю в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком з 07.08.2010 р. по день ухвалення судового рішення та виплачувати її  в подальшому - задоволити частково.   

          Визнати відмову Управління Пенсійного Фонду України у Вінницькому районі в перерахунку ОСОБА_1 пенсії у відповідності вимог ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"  неправомірною.

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі провести перерахунок державної пенсії та її щомісячну виплату ОСОБА_1 згідно з ч. 4 статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ”в розмірі 8-ми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та її щомісячну виплату згідно із ст. 50, 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 75% мінімальної пенсії за віком встановлених на момент виплати в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, застосувавши при нарахуванні та виплаті пенсії положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", за період з 07.08.2010 р.  і по день припинення права на таке пенсійне забезпечення, також виплатити йому різницю між нарахованою та отриманою раніше сумою пенсії з урахуванням вже проведених виплат.   

          В решті позовних вимог відмовити.

          Постанову суду допустити до негайного виконання.

          Копію постанови направити сторонам для відома.  

          Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Замостянський районний суд м. Вінниці шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.   

Постанова набирає законної сили у порядку, встановленому ст. 254 КАС України.  

          Суддя: