Справа № 2-145/11

Р І Ш Е Н Н Я

   І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

"12" березня 2011 р.

Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області

в складі:

головуючого Сільченко В.  Є.

при секретарі Алісова Т. С.,  за участю  позивачки                                        ОСОБА_1   

за участю відповідача                                       ОСОБА_2

за участю представника відповідача               ОСОБА_3

       розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за  позовом

                    ОСОБА_1  до ОСОБА_4     про  стягнення боргу  та процентів  за договором позики, суд, -   

ВСТАНОВИВ:

  01 липня 2010 року позивачка звернулася до суду з позовом про стягнення боргу та процентів за договором позики.  Свої вимоги позивачка   обґрунтовує тим, що 14 травня 2009 року о 13 годині 00 хвилин в кафе «Берізка» , розташованого по вул. Якіра будинок № 5 у Дзержинському районі м. Кривого Рогу  позивачка  - ОСОБА_1, у присутності свідків передала грошову суму -15000,00 грн.  (п'ятьнадцять тисяч гривен 00 коп) ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. При цьому відповідач  написав особисто розписку про отримання від позивачки зазначеної суми грошей з датою оформлення договору купівлі продажу приналежної йому квартиру-яку він як продавець продавав, а ОСОБА_1 як покупець купувала-до 21.05.2009 року. Зазначену суму грошей  відповідач  отримав у якості забезпечення виконання замочити договір купівлі-продажу нерухомості з продавцем.

Окрім розписки яку відповідач писав власноруч був також складений договір задатку від 14.05.2009 року в якому зазначалось також у п 1.1. про те, що він отримав від позивачки , як покупця грошові кошти сумі -15000,00 грн. (п'ятьнадцять тисяч гривен 00 коп) , які на той час у перерахунку на долари США дорівнювали двом тисячам.

Від ОСОБА_4, позивачка отримала розписку, договір задатку та копію його паспорта - громадянина України, і копію технічного паспорта на квартиру № 79, будику № 22 по вул. Кириленка у м. Кривому Розі власником якої зазначений ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.

До 21.05.2009 року між ними  повинна була відбутися угода купівля продажу квартири №79, будику № 22 по вул. Кириленка у м. Кривому Розі.

Однак у вказаний строк 21.05.2009 року угода купівлі-продажу квартири № 79, будику № 22 по вул. Кириленка у м. Кривому Розі між позивачкою покупцем - ОСОБА_1, та продавцем - ОСОБА_4 не відбулася, оскільки вказану квартиру він продав іншим людям, тобто фактично 21.05.2009 року ОСОБА_4 зобов’язаний був позивачці  повернути отримані від мене грошові кошти, однак він цього не зробив скориставшись її грошами на свій розсуд.

  Відповідач  гроші не повернув пояснивши все це тим, що у нього скрутне становище, на дзвінки не відповідав.

Позивачка також пояснила те , що  з боку ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, почалися обіцянки, про повернення грошових коштів, на протязі 2009-2010 років, але не виконує, тому позивачка змушена  звернутися  до суду за захистом своїх прав.

     В даний час позивачка  бажає повернути свої кошти у встановленому законом порядку. Згідно ст.1047ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі і в її випадку зазначена форма закону  дотримана, що підтверджується  розпискою відповідача від 14.05.2009 року. На  момент  подачі   позову відповідачем сума боргу не повернута. Відповідно  до ст. 526 ЦК України, зобов'язання   має   виконуватися  належним чином   відповідно до  умов договору та вимог законодавства.

У   встановлений  договором  строк     21.05.2009 року  ОСОБА_4,   ІНФОРМАЦІЯ_1  отримані від неї грошові кошти не повернув, то позивачка вважає, що , якщо  позичальник своєчасно не повернув суму позики він у відповідності з ч. 2 ст. 625, ч. 1 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми. З урахуванням зазначених норм і рекомендацій Верховного Суду України N 62-97р від 03.04.97 р. відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ сума боргу з урахуванням індексу інфляції, яку ОСОБА_4. зобов'язаний сплатити на користь  позивачки на 01 квітня 2010 року складає 16501гр. 05 коп. (15000 гр. х 1,011 (індекс інфляції за червень 2009 р.) х 0,999 (індекс інфляції за липень2009 р.) х 0,998 (індекс інфляції за серпень 2009 р.) х 1,008 (індекс інфляції за вересень 2009 р.) х 1,009 (індекс інфляції за жовтень 2009 р.) х 1,011 (індекс інфляції за листопад 2009 р.) х 1,009 (індекс інфляції за грудень 2009 р) х 1,018 (індекс інфляції за січень 2010 р.) х 1,019 (індекс інфляції за лютий 2010 р.) х 1,009 (індекс інфляції за березень 2010 р.), а три процента річних від простроченої суми за 329 днів (на 15.04.201 Ороку) прострочення 405 гр. 61 коп. (15000 гр. :365: 100%хЗ%х329).

Також крім    майнової    шкоди    відповідачем     у сумі 16906 грн. 66 коп., позивачці  також відповідачем заподіяно  моральну шкоду, яка виявилася в тому, що позивачка  не може в повній мірі вести нормальне життя, у неї сталося погане самопочуття, розлад психіки й нервові переживання, викликані несправедливістю стосовно неї,  як людини так і громадянки України. Довелося купувати іншу квартиру набагато меншою житловою площею. Оскільки їй довелося звертатися до міліції, до юридичних консультацій за правовою допомогою для консультацій та складання позовної заяви. Заподіяну моральну шкоду позивачка  оцінює  в - 5000,00 грн.

 На підставі викладеного  позивачка  позов підтримала в повному обсязі та просила  суд стягнути з відповідача не її користь суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції  за весь час прострочення  в сумі – 16501 грн. 05 коп., і три процента річних від простроченої суми за весь час прострочення в сумі – 405 грн. 61 коп., а всього разом  - 16906 грн. 66 коп., також просить стягнути  з відповідача  на її користь  відшкодування  причиненої моральної шкоди  у сумі – 5000 грн. 00 коп., та стягнути на її користь судові витрати по справі.

          Присутній у судовому засіданні  представник позивача проти позову заперечував у повному обсязі, та пояснив, відповідно до підпункту 6 пункту 2 статті 119 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення доказів, якими позивачка  обґрунтовує свої вимоги.

ОСОБА_1 вказуючи в позовній заяві що, нібито 14.05.2009 року відповідач, ОСОБА_4 отримав від неї грошові кошти у розмірі 15000 грн., які на той час у перерахунку на долари США дорівнювали двом тисячам, ніяких доказів офіційного курсу долара США до гривні не надала.

Відсутні також данні про індекси інфляції з червня 2009 року по березень 2010 року, на які посилається позивач вимагаючи застосування при розгляді справи, індексу інфляції. Не додано до позовної заяви і відповідного розрахунку трьох процентів річних від простроченої суми з урахуванням грошових коштів зазначених в догові позики та часу подачі заяви.

В розписці від 14.05.2009 року та в договорі завдатку вказана 15600 грн., тоді як в позовній заяві 15000 грн. Свої вимоги в цьому зв'язку позивачем ніяким чином не обґрунтовані.

Звертає на себе увагу і той факт, що в матеріалах справи фігурує розписка громадянина ОСОБА_5 від 14.05.2010р. про отримання ОСОБА_6 завдатку у розмірі двух тисяч доларів США.

При чому вказана розписка аналогічна моїй розписці, яку також надав останній, за порадою ОСОБА_5 і ОСОБА_7.

Однак, в позовній заяві ОСОБА_5 в якості сторони у справі не вказаний, що також унеможливлює розгляд справи по суті.

          Також представник відповідача пояснив, що в травні 2009 року ОСОБА_4, та його сестра – ОСОБА_8, брат – ОСОБА_9, вирішили продати квартиру їхніх батьків за адресою : м. Кривий Ріг, вул. Криленко ,22/79, де були зареєстровані відповідач, його сестра та неповнолітній син сестри. Коли їхні наміри стосовно квартири були відомі всім, то їм  запропонували у допомогу ріелтора з продажу квартир – ОСОБА_7, що мешкає за адресою : м. Кривий Ріг, вул.. Ногіна,14/46  ОСОБА_7 в свою чергу познайомила його з ОСОБА_10 і ОСОБА_5, які зі слів ОСОБА_7 допоможуть швидко продати квартиру.

          14 травня 2009 р. познайомила відповідача з ОСОБА_1, представивши її як потенційного покупця. Присутній на зустрічі  ОСОБА_5  запропонував отримати  задаток і написав розписку. Гроші у сумі  2 тисячі доларів забрали ОСОБА_7 та ОСОБА_5, нібито для оформлення документів, що  підтверджуються розпискою ОСОБА_5 у справі.

          Як пізніше виявилося, що відповідач зі своєю родиною стали жертвами групи шахраїв, які   продали  іншій людині,  гроші  відповідач не отримав за свою квартиру.

          В даний період часу , відповідачем  надіслана заява з цього приводу в Долгінцевський  РВ КГУ УМВС України і позовна заява відносно  шахрайства ОСОБА_10, ОСОБА_7, ОСОБА_5 розглядається у Довгинцівському районному  суді  м. Кривого Рогу.

          Відповідачу  відомо,  що ОСОБА_1 в червні – липні 2009 року  проживала разом з ОСОБА_7 в її квартирі.

          Крім  цього  позивачка в вересні 2009 року приїздила  до відповідача з кількома чоловіками у камуфляжній формі, які  погрожували відповідачу та вимагали гроші, які фактично  відповідач не отримував.

          Тому представник відповідача  просить суд, у позові відмовити у повному обсязі.

          Відповідач підтвердив обставини, які були викладені його представником, проти позову заперечував, та просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

          Відповідно до матеріалів справи, 14.05.2009 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 було укладено договір задатку ( а.с.7, копія відповідає оригіналу), згідно з п.1.1 якого  ОСОБА_4 (продавець за договором) отримав від ОСОБА_1 (покупець) грошові кошти в сумі, еквівалентній 15600грн у якості засобу забезпечення виконання зобов'язання купівлі-продажу нерухомого майна (зазначеного у п.1.4 договору) – квартири, розташованої за адресою: м.Кривий Ріг, вул.Кириленко, 22/79.

Цим же договором встановлено строки та порядок виконання вказаного зобов'язання купівлі–продажу ( п.п.1.12-2.1 договору ), розмір та строки сплати повних сум зобов'язання та інші суттєві умови.

При цьому, як встановлено в ході судового засідання, договір виконаний не був, вищевказана квартира позивачу продана не була, грошові кошти не повернуті.

Договір задатку підписано позивачем та відповідачем у присутності свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, підписи свідків маються на договорі.

На звороті договору у графі «Получил» відповідачем зроблено напис «дветысячи доларов» (мова та орфографія оригіналу) та проставлено його підпис.

У той же день, 14.05.2009 року, відповідачем власноруч складено розписку про отримання грошової суми у розмірі 15600 грн, еквівалентної 2000 доларам США в рахунок майбутнього продажу зазначеної квартири позивачу (а.с.5, копія відповідає оригіналу).

Розписку засвідчено підписами свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12, підписом позивача у справі.

Грошові кошти були передані позивачем відповідачу безпосередньо в руки на місці укладення договору та складання розписки у присутності тих же свідків, що підтверджується і їх свідченнями, які вони дали при допиті в ході судового засідання.

Факт отримання грошей не заперечує також і відповідач у справі, при цьому пояснюючи, що у подальшому він передав вказану грошову суму  ОСОБА_5, який, за словами відповідача, ввів його в оману стосовно купівлі-продажу даної квартири, заволодів вказаними грошовими коштами та його квартирою, яку продав іншим особам, та зник.

За таких обставин у діях ОСОБА_5 може вбачатися склад злочину, передбаченого ст.190 КК України, проте з 14.05.2009 року до даного часу кримінальну справу у його відношенні або за фактом шахрайства не порушено (встановлено з пояснень сторін у судовому засіданні), що не дозволяє суду достовірно робити висновки про факт протиправних дій у відношенні відповідача.

Будучи неодноразово викликаним у судове засідання ( у т.ч. – з оголошенням приводу ) ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився. Згідно матеріалів виконання приводів, за зазначеною адресою не проживає, місце проживання невідоме.

ОСОБА_5 також написав розписку про отримання цієї ж суми грошей від ОСОБА_1 (а.с.6, відповідає оригіналу), проте, як встановлено в судовому засіданні, грошові кошти від позивача отримав безпосередньо ОСОБА_4, а вже в подальшому, через певний проміжок часу, передав їх ОСОБА_5

Вказане дозволяє суду критично оцінити розписку, складену ОСОБА_5 в частині отримання ним грошових коштів саме від ОСОБА_1

Крім того, згідно договору задатку від 14.05.2009 року зобов'язання перед позивачем мав саме ОСОБА_4, квартира, що була предметом продажу, також належала ОСОБА_4

Ніяких договорів чи інших документів, що свідчили б про наявність будь-яких угод чи зобов'язань між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 суду не надано.

Таким чином, суд вважає, що стороною у зобов'язанні, що виникло внаслідок укладення зазначеного договору завдатку є саме ОСОБА_4 і на нього повинно бути покладено відповідальність за його невиконання.

Наведене не позбавляє ОСОБА_4 права звертатися до суду з позовом до ОСОБА_5 чи інших осіб чи вжиття заходів щодо їх кримінального переслідування у встановленому законом порядку за наявності для того підстав.

Відповідно до ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,   визначених  змістом  зобов'язання.

Згідно ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - відшкодування збитків та моральної шкоди (п.4 ст.611 ЦК України).

Згідно ст.625 ЦК України, боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого  індексу інфляції за весь час прострочення,  а також три проценти річних  від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_4 в частині відшкодування заподіяних матеріальних збитків підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про відшкодування завданої позивачці моральної шкоди, суд виходить з наступного:

Згідно  ст. 1167 ЦК України та роз,ясненнями постанови Пленуму Верховного суду України від 31 березня 1995 року № 4 , з наступними змінами,  « Про судову практику по справах про відшкодування моральної \ немайнової шкоди»  п,5 -  « відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності,  обов'язковому з'ясуванню при вирішенні суперечки про відшкодування моральної шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння його причинителя і наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправними діяннями причинителя і провини останнього в його заподіянні.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.95 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» ( ОСОБА_8 змінами, внесеними згідно з Постановами  Пленуму Верховного суду № 5  від 25.05.2001року, № 1 від 27.02.2009 року ), під моральною  шкодою  слід  розуміти  втрати  немайнового характеру  внаслідок  моральних  чи фізичних страждань,  або інших негативних  явищ,   заподіяних   фізичній   чи   юридичній   особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до п.4 вказаної  Постанови Пленуму Верховного суду України,у позовній заяві  про відшкодування  моральної  (немайнової) шкоди має бути зазначено, зокрема, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Відповідно до п.9 вказаної  Постанови Пленуму Верховного суду України, розмір  відшкодування  моральної  (немайнової)  шкоди  суд визначає  залежно  від  характеру  та  обсягу страждань (фізичних, душевних,  психічних  тощо),  яких   зазнав   позивач,   характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин.

          Вирішуючи питання щодо суми моральної шкоди яка підлягає стягненню, суд приймає до уваги ті обставини, що в  наслідок неотриманням позивачкою своїх коштів  вона  перенесла моральні страждання, так як їй довелося купувати квартиру значно меншою житловою  площею, також довелося звертатися до органів міліції, що  було основною причиною її хвилювань, які потягли за собою стрес, нервову напругу, порушено нормальний спосіб життя.

Тому суд вважає, що  з відповідача на користь позивачки  повинна бути стягнена моральна шкода в сумі 500 грн \ п’ятсот гривень \.

Крім того, на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_4 на користь позивачки ОСОБА_13 підлягають стягненню судові витрати: судовий збір в сумі 220.00 грн. а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120,00 грн.

         На підставі вищенаведеного та керуючись ст. 3,  ст. 611, ст. 625, ст. 1046, ст. 1049, ст. 1050 ЦК України, керуючись ч. 1 ст. 88, п. 7 ч. 6 ст. 130,  ч. 1, 3 ст. 151, п. 1 ч. 1 ст. 152  ЦПК України  суд  

                                        В И Р І Ш И В:

                 Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_4 про стягнення  боргу та процентів за договором позики  - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 суму боргу з урахуванням  встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі – 16501 грн. 05  коп. і три процента річних від простроченої суми за весь час  прострочення в сумі – 405 грн. 61 коп., а всього разом – 16906 грн. 66 коп. ( шістнадцять тисяч девятьсот шість  гривень, 66 коп.)

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 відшкодування  причиненої моральної шкоди в сумі – 500 грн. 00 коп. (п’ятсот гривень  00 коп.)

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 судові витрати ,  а саме: держмито у сумі – 220 грн. 00 коп.,  та ІТЗ – у сумі 120 грн. 00 коп.

В іншій частині позову відмовити.

           Апеляційна  скарга   на рішення суду   може  бути подана   протягом  десяти днів  з дня  проголошення   рішення  до Апеляційного суду   Дніпропетровської області  через Дзержинський районний  суд м. Кривого Рогу .  

Суддя:ОСОБА_14