Справа № 2-а-6059/11   

                                                                                                                                                                                                    ПОСТАНОВА

                                                               ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

                                                  (  д  о  д  а  т  к  о  в  а )          

07червня 2011 року.                                                                      м.Тульчин

         Суддя  Тульчинського районного суду Вінницької області Карнаух А.П.,  розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України ( далі –ПФУ України ) у Тульчинському районі Вінницької області про визнання його дій неправомірними та зобов”язання здійснити перерахунок пенсії,

                                                                     ВСТАНОВИВ:

          ОСОБА_1 13.04.2011 року звернувся до суду з адміністративним позовом до управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області про визнання його дій протиправними, зобов”язання здійснити перерахунок пенсії, мотивуючи свої вимоги наступним. Позивач постраждалим від аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом підгрупи Б першої групи, перебуває на обліку в управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області. . Як потерпілий від аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід першої групи,отримує державну пенсію. Розмір пенсії не відповідає чинному законодавству.

          Позивач звертався до управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі з вимогою здійснити перерахунок пенсій і виплачувати їх відповідно до вимог Закону»Про статус…»,проте йому було відмовлено.

          В зв»язку з викладеним позивач просив суд визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі щодо відмови здійснити йому перерахунок державної та додаткової пенсій,підвищення до пенсії за проживання на території посиленого радіологічного контролю. Зобов»язати управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі здійснити перерахунок цих пенсій  та підвищення з 13 жовтня 2010 року по теперішній час, виплативши заборгованість з 13 жовтня 2010 року по теперішній час, та виплачувати їх щомісячно у розмірах, встановлених ст.ст.54 та 50,39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

30.05.2011 року постановою Тульчинського районного суду позов ОСОБА_1 був задоволений.

          Дії управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови здійснити перерахунок  пенсії ОСОБА_1  визнані протиправними.

Зобов»язано управління Пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області здійснити перерахунок державної пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»як особі, віднесеній до категорії 1 по 1 групі інвалідності,яка не може бути нижчою десяти мінімальних пенсій за віком, починаючи з 13 жовтня 2010 року по теперішній час, та виплачувати її щомісячно до втрати права на таку пенсію,виплативши заборгованість з 13.10.2010 року по теперішній час з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов»язано управління Пенсійного фонду України в Тульчинському районі Вінницької області провести перерахунок ОСОБА_1 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров»ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію відповідно до ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян,які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»як особі, віднесеній до категорії 1 по 1 групі інвалідності, яка складає 100 % мінімальної пенсії за віком, починаючи з 13 жовтня 2010 року по теперішній час, та виплачувати її щомісячно до втрати права на таку пенсію, виплативши заборгованість з 13.10.2010 року по теперішній час з урахуванням раніше виплачених сум.

Проте щодо позовної вимоги ОСОБА_1 про нарахування та виплату підвищення до пенсії за проживання на території посиленого радіологічного контролю відповідно до ст..39 Закону України «Про статус …» рішення не прийнято.

В зв»язку з цим позивач відповідно до ст..168 КАСУ 02.06.2011 року подав заяву про прийняття додаткової постанови у справі.

        Ознайомившись із заявою, вивчивши матеріали адміністративної справи вважаю, що заява позивача про ухвалення додаткового рішення підлягає  задоволенню.

        Позивач –ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, є громадянином України, про що свідчить його паспорт громадянина України серії АА №722618, виданий 18.03.1998 року Тульчинським РВ УМВС України  у Вінницькій області. Згідно пенсійного посвідчення № 142090, виданого 08.10.2003 року, позивач пенсію отримує за віком з 01.08.2003 року.

        Позивачка ОСОБА_1 .проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2.

Згідно постанови Кабінету Міністрів України № 106 від 23.07.1991 року м.Тульчин Тульчинського району Вінницької області віднесено до зони посиленого радіологічного контролю.

Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення п. 12 ст. 71 Закону України ”Про Державний бюджет України на 2007 рік” з урахуванням ст.111 цього Закону, визначено таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним).

           Відповідно до  Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та внесення змін до деяких законодавчих актів України ” внесено зміни до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», які рішенням  Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року Положення п. 41 розділу ІІ „Про Державний бюджет України на 2008 року ” та внесення змін до деяких законодавчих актів України ” були визнані такими, що не відповідають Конституції України.

         Вищезазначеним рішенням Конституційного Суду України, зокрема в п. 4.4. було встановлено, що законом про Державний бюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об”єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина. У разі необхідності зупинення дії законів, внесення до них змін і доповнень, визнання їх не чинними мають використовуватися окремі закони.

         Крім того, згідно ст. 22 Конституції України, права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними. Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Згідно ст. 64 конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією.

        Відповідно ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані не конституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

       Таким чином, з моменту ухвалення зазначених вище рішень Конституційним Судом України відмова відповідача у перерахунку та виплаті підвищення до пенсії є протиправною.

        Згідно ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” від 28.02.1991 року  пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю підвищуються на одну мінімальну заробітну плату.

        Позивач стверджує, що  підвищення до пенсії йому виплачувались в менших розмірах, ніж передбачено цією вимогою закону. В той час, відповідно до ст. 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” від 28.02.1991 року , дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

          Ці обставини відповідачем не спростовані.

         За таких обставин, виплата підвищення до пенсії позивачу в розмірах, менших, ніж визначено ст. 39 цього Закону, а також не виплата підвищення до пенсії передбачена ст. 39 даного Закону, на підставі постанов Кабінету Міністрів України, що обмежували пенсійні виплати, суперечить вимогам ст. ст. 39 та ст. 71 Закону України „Про статус та соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і її слід визнати протиправною.

           На підстав викладеного, керуючись ст. ст. 99, 159, 160, 161, 162, 163, 167,168, 183-2 КАС України, суд, -

                                                          ПОСТАНОВИВ:

           Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

          Постановити у адміністративній справі № 2а- 6059/11 за її позовом до управління пенсійного фонду України у Тульчинському районі Вінницької області  про визнання дій протиправними та зобов»язання здійснити перерахунок пенсії додаткову постанову.

                     Визнати дії управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 підвищення до пенсії в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»від 28.02.1991 року  протиправними.

           Зобов”язати управління ПФУ у Тульчинському районі Вінницької області нарахувати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, що проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, відповідно до ст. 39 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” від 28.02.1991 року  та виплачувати його щомісячно, починаючи з 13.10.2010 року до втрати права на отримання такого підвищення, виплативши заборгованість за період з 13.10..2010 року по теперішній час.

            У відповідності з  ч. 1 ст. 256 КАС України постанова суду підлягає  негайному виконанню.

            Судові витрати компенсувати за рахунок держави.

           Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Тульчинський районний суд Вінницької області протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя: