27.04.2011

Справа № 2-2014/11

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

27 квітня 2011 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області

У складі головуючого судді Бойко О.М.,

При секретарі Карпенко І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МСК-Сервіс», товариства з обмеженою відповідальністю «Міжнародна будівельна компанія Україна-Канада»про неправомірні дії посадових осіб та стягнення моральної та матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач в судовому засіданні підтримав уточнений позов та просив задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідачів ТОВ «МСК-Сервіс»та ТОВ «Міжнародна будівельна компанія Україна-Канада»в судовому засіданні позов не визнала та надала письмові заперечення в яких просить у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, з урахуванням обставин, які згідно з ч. 1 ст.61 ЦПК не підлягають доказуванню, оскільки визнані сторонами, суд дійшов наступного.

Встановлено, що 04 лютого 2005 року між позивачем та ТОВ «МБК»Україна –Канада»був укладений договір №24-ДУ про дольову участь в житловому будівництві. На підставі цього договору ним була придбана квартира №66 в ЖК «Олімпік-1», розташованого по вул. 8-го Марта, буд. №11 в смт. Ювілейне для проживання в ній. Йому було надано свідоцтво про право власності на не рухоме майно №135776 від 25.10.2005 року.

Згідно п.1.1 договору №24-ДУ від 04.02.05 року ОСОБА_1 зобов'язався прийняти участь в інвестуванні будівництва багатоповерхового житлового будинку та внести свою долю в будівництво, а ТОВ «МБК Україна –Канада»брало зобов'язання організувати його будівництво та передати йому 1-но кімнатну квартиру, при умові внесення ним 100% від загальної суми дольового внеску. Позивачем були виконані умови договору для одержання квартири у власність.

Згідно п.1 ст.15 Закону України „Про власність" - член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Після заселення мешканців в житловий комплекс «Олімпік-1», адміністрацією ЖК «Олімпік-1», а саме ТОВ «МСК –Сервіс»був наданий договір №15 від 09.08.2005 року про участь на обслуговування житлового будинку та при будинкової території та договір №1 від О3.04.2006 року за охорону автомобіля на прибудинковій території.

Позивач у своїй позовній заяві просить суд визнати неправомірними дії ТОВ «МСК-СЕРВІС»виражені у забороні проїзду на прибудинкову територію, порушенні цільового призначення і розмірів орендованої земельної ділянки, забороні доступу у допоміжні приміщення.

Проте в судовому засіданні встановлено, що проїзд на прибудинкову територію для всіх громадян та власників житла вільний. ТОВ «МСК-СЕРВІС»не здійснювало заходи щодо заборони проїзду на прибудинкову територію ОСОБА_1 Проїхати на територію житлового комплексу можна через автостоянку «Олімпік-1»та          кількома шляхами через житловий комплекс «Олімпік-2».

допоміжними приміщеннями житлового комплексу «Олімпік-1»є:

1.          підвал;

2.          шахта ліфта.

Доступ до підвалу вільний. Жильці побудували у підвалі комори для своїх потреб, для зберігання речей, консервації. Таким чином. ТОВ «МСК-СЕРВІС»не може перешкоджати та забороняти у доступі до допоміжних приміщень, так як, жильці використовують їх за своїми потребами.

Враховуючи вищеперераховане, суд вважає вимоги щодо неправомірних дій, які виражені у забороні проїзду на прибудинкову територію, забороні доступу у допоміжні приміщення необгрунтованими та недоведеними позивачем.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, позивач повинен довести ті обставини на які він посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Крім того, позивач просить суд стягнути з Відповідача матеріальну шкоду у розмірі 200 грн.

В якості обґрунтування позовних вимог, ОСОБА_1 зазначає: «У зв'язку з тим, що була відключена електроенергія в результаті чого зіпсувалися харчі в холодильнику на суму 200 грн.»

Згідно ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, збитками є:

1)          втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2)          доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Але, позивач повинен довести та підтвердити суму майнової шкоди письмовими доказами. А також, позивач не наводить доказів наявності харчів у холодильнику, які, на той час, зіпсувались.

Однак ОСОБА_1, не надав жодних письмових доказів, які підтверджують суму майнової шкоди, тому суд не бачить підстав для задоволення вимоги про стягнення понесених збитків.

Позивач просить суд стягнути з відповідача ТОВ «МСК-Сервіс»моральну шкоду у розмірі 20 000 грн., яка завдана неправомірними діями виражених у відключенні подачі водопостачання та електроенергії, забороні проїзду на прибудинкову територію, порушенні цільового призначення і розмірів орендованої земельної ділянки, забороні доступу у допоміжні приміщення. Даними діями відповідачі порушують його права як власника належної йому квартири. Також йому заподіяна шкода здоров'ю, порушений привичний уклад життя. Він повинен відстоювати свої права звертаючись в міліцію, прокуратуру, звертатись за допомогою до адвокатів.

Однак позивач не надав докази, що йому, діями або бездіяльністю ТОВ «МСК-СЕРВІС»була спричинення моральна шкода.

Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»від 31.03.1995р. № 4. розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Згідно до ОСОБА_2 Юстиції України методичні рекомендації «Відшкодування моральної шкоди»від 13.05.2004 р. № 35-13/797, пунктом 6.2 визначено, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Відповідно до ч.2 ст. 23 Цивільного кодексу України, моральна шкода полягає:

1)          у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;

2)          у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів;

3)          у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна;

4)          у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Позивач не надав докази щодо глибини фізичних страждань, погіршення здібностей або позбавлення можливості їх реалізації, ступеня вини ТОВ «МСК-СЕРВІС». Також, ОСОБА_1 не надав суду докази щодо погіршення стану здоров'я, не підтвердив це медичними довідками та іншими письмовими доказами. Позивач не довів тяжкість вимушених змін у життєвих і виробничих стосунках, ступеня зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, тому суд не знаходить підстав для задоволення вимоги про стягнення моральної шкоди.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню.

Керуючись           ст.ст.10, 11, 60, 61, 212, 215, 214 ЦПК України,

            ст.ст. 16, 331 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Дніпропетровський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя                                   Бойко О.М.