Справа № 2-5003/11

    Р І Ш Е Н Н Я
    І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

29 квітня 2011 року. Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:   головуючого, судді -                  Єлісєєвої Т.Ю.

     при секретарі -               Кузьминій С.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпропетровську справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати договір  купівлі-продажу нерухомого майна –будинку, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Київська, буд. 46 та земельної ділянки, яка розташована за адресою: Херсонська область, Генічеський район, c. Стрілкове, вул. 50 років Перемоги, 21/1.

В обґрунтування позову, позивач зазначив, що 10 березня 2007 року між ним та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке складається з будинку, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Київська, буд. 46 та земельної ділянки, яка розташована за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Стрілкове, вул. 50 років Перемоги, 21/1. Згідно з умовами договору купівлі-продажу ОСОБА_1 продає, а ОСОБА_2 купує вищезазначене нерухоме майно. На підтвердження свого права власності на зазначені споруди відповідач надав рішення третейського суду. Згідно умов договору позивач повинен сплатити вартість нерухомого майна у момент нотаріального посвідчення договору. Сторони повинні провести нотаріальне посвідчення договору у 90 денний термін від дня його підписання. На  теперішній час нотаріального посвідчення договору не було здійснено. Незважаючи на запрошення позивача відповідач відмовляється від відвідування нотаріуса, усі спроби щодо запрошення відповідача для нотаріального посвідчення договору  залишаються марними. У зв'язку з цим позивач вимушений звернутися до суду.

В судовому засіданні представник позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі і просив позов задовольнити посилаючись на підстави зазначені у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову заперечувала.

Заслухавши осіб, які приймають участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до п. З ст. 334 ЦК України право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально дійсним.

Згідно п. 10 переліку правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться державна реєстрація права власності на нерухоме майно додатку 2 Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно, таким є рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.

Як встановлено в судовому засіданні, та підтверджується матеріалами справи ОСОБА_1І є власником нерухомого майна, яке складається з будинку, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Київська, буд. 46 та земельної ділянки, яка розташована за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Стрілкове, вул. 50 років Перемоги, 21/1.

Право власності на зазначене нерухоме майно позивач набув на підставі рішення міжрегіонального третейського суду Української третейської організації підприємств та фінансових установ м. Дніпропетровська від 27 лютого 2007 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання дійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та земельної ділянки про визнання права власності.  Рішенням суду було визнано дійсним договір купівлі-продажу будинку № 46 по вул. Київська у м. Дніпропетровську, та земельної ділянки. Яка знаходиться по вул. 50 років Перемоги 21/1 в с. Стрілкове, Генічеського району, Херсонської області, укладений 18 січня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та визнано за ОСОБА_1 право власності на зазначене нерухоме майно.

Тобто, ОСОБА_1  є власником спірного майна, яке складається з будинку, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Київська, буд. 46 та земельної ділянки, яка розташована за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Стрілкове, вул. 50 років Перемоги, 21/1,  з моменту набрання чинності рішенням Міжрегіонального третейського суду Української третейської організації підприємств та фінансових установ у м. Дніпропетровську від 27 лютого 2007 року, а саме з 27.02.2007 року. Також, Представником Позивача були надані докази того, що на момент звернення до суду вищезазначене рішення не оскаржувалось та набрало законної сили, а саме був надан лист Міжрегіонального третейського суду Української третейської організації підприємств та фінансових установ м. Дніпропетровська від 19 квітня 2011 року, вих. № 97/04.

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. ч. 2 ст. 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

10 березня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, яке складається з будинку, розташованого за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Київська, буд. 46 та земельної ділянки, яка розташована за адресою: Херсонська область, Генічеський район, с. Стрілкове, вул. 50 років Перемоги, 21/1. Згідно з умовами договору купівлі-продажу ОСОБА_1 продає, а ОСОБА_2 купує вищезазначене нерухоме майно. На підтвердження свого права власності на зазначені споруди відповідач надав рішення третейського суду. Згідно умов договору позивач повинен сплатити вартість нерухомого майна у момент нотаріального посвідчення договору.

Пунктами 3.2., 3.3. договору визначена ціна нерухомого майна в розмірі 180 000, доларів США. Згідно з умовами договору Відповідач зобов’язаний сплатити вищезазначену вартість нерухомого майна в момент нотаріального посвідчення договору.

Також, згідно з умовами договору нотаріальне посвідчення договору повинно було відбутися у термін 90 календарних днів з моменту підписання договору.

У ч. 4 статті 203 ЦК України визначено, що правочин має вчинятися у формі, встановленій Законом.

Згідно ч. 1 ст. 209 ЦК України, правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному  посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

Ст. 215 ЦК України передбачено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до ч. 1 ст. 219 ЦК України у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним.

Стаття 657 ЦК України визначає, що договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

Як встановлено в судовому засіданні договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10 березня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено в простій письмовій формі без нотаріального посвідчення.

Таким чином, договір купівлі-продажу нерухомого майна від 10 березня 2007 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є нікчемним, у зв'язку з чим не може бути визнаний дійсним  на вимогу сторони даної угоди, оскільки недійсність такого правочину прямо встановлена законом та він не породжує будь-яких прав та обов'язків для сторін.

Сторони не надали суду доказів нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна.

За змістом ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона    посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Встановивши вказані обставини на підставі зібраних по справі доказів, суд приходить до висновку, що в задоволенні вимог позивачу необхідно відмовити.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 203,209,215, 509, 526, 657 ЦК України, ст. ст. 10, 57-61, ст. ст.    209,212-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2  про визнання договору дійсним - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги.

Суддя                     (підпис)                 Т.Ю. Єлісєєва

З оригіналом згідно. Рішення набрало законної сили 11 травня 2011

Суддя Бабушкінського районного

суду м. Дніпропетровська                                                                                                          ОСОБА_4