Справа №2-696/11

Рішення

Іменем України

03 червня 2011 року                                                             м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й  р а й о н н и й    с у д   м і с т а  Ч е р н і г о в а

в складі:  головуючого - судді          Цибенко   І. В.

              при секретарі                            Боргамин   К.  Є.

          за участю представника позивача, відповідача ОСОБА_1,

відповідача, представника відповідача ОСОБА_2, ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Чернігівоблбуд» до ОСОБА_2, ОСОБА_4, Закритого акціонерного товариства «Чернігівоблбуд», Комунального підприємства «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації»,

про визнання приватизації незаконною, визнання недійсним свідоцтва про право власності на житло, зобов’язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

          ЗАТ «Чернігівоблбуд» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_4,   ЗАТ «Чернігівоблбуд» в якому просить поновити строк для подачі позовної заяви, визнати незаконною приватизацію ОСОБА_2, ОСОБА_4, квартири АДРЕСА_1,  визнати недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на квартиру за адресою АДРЕСА_1. Позивач обґрунтовує свої вимоги тим, що приватизація квартири за адресою АДРЕСА_1, що здійснена на підставі розпорядження № 4 від 04.12.1997 року Чернігівської житлово-експлуатаційної дільниці ЗАТ «Чернігівоблбуд», є  незаконною, оскільки спірна квартира на час приватизації була власністю Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства «Чернігівоблбуд», правонаступником якого є ЗАТ  «Чернігівоблбуд» і не належала до державного житлового фонду. В результаті проведеної приватизації, Чернігівською житлово-експлуатаційною дільницею ЗАТ «Чернігівоблбуд» 04.12.1997 року було видано свідоцтво про право власності на житло в рівних частинах  на квартиру АДРЕСА_1, ОСОБА_2 та  ОСОБА_5, яке також підлягає визнанню недійсним. В обгрунтування вимог про поновлення строку звернення до суду позивач зазначає, що акціонери ЗАТ «Чернігівоблбуд», які є власниками майна ЗАТ, дізнались про незаконну приватизацію квартири на загальних зборах акціонерів 27.03.2008 року, після чого зобов»язали керівництво ЗАТ звернутись до суду для вирішення питання повернення майна товариству.

У судовому засіданні представник позивача уточнила і збільшила позовні вимоги (а.с.84-85), просила: залучити в якості співвідповідача КП «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентарізації»; поновити строк звернення до суду; визнати незаконною приватизацію ОСОБА_2, ОСОБА_4, квартири АДРЕСА_1,  визнати недійсним свідоцтво про право власності ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на квартиру за адресою АДРЕСА_1, зобов»язати КП  «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентарізації» скасувати реєстрацію права власності ОСОБА_2, ОСОБА_4 на квартиру АДРЕСА_1.

В судовому засіданні представник позивача збільшені і уточнені позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та в заяві про збільшення позовних вимог, просила позов задовольнити.  

Відповідач ОСОБА_2 та її представник у судовому засіданні позов не визнали, вказали, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 на законних підставах за згодою позивача отримали у власність квартиру АДРЕСА_1. Заявили про відмову у позові з підстав пропуску строку позовної давності.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з»явилась, подала заяву про розгляд справи без її участі.

Представник КП  «Чернігівське міжміське бюро технічної інвентарізації», що залучене в якості співвідповідача ухвалою суду від 24.05.2011 року, в судове засідання не з»явився, будучи повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши надані сторонами докази, якими обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, відповідно до Акту державної приймальної комісії, будинк АДРЕСА_1 введено в експлуатацію 31.03.1993 року. Враховуючи, що вказаний будинок був збудований за кошти орендного підприємства тресту «Чернігівоблбуд», виконавчий комітет Чернігівської міської Ради народних депутатів рішенням від 28.12.1993 року № 285 зобов»язав бюро технічної інвентаризації видати тресту свідоцтво про право власності, і зокрема на АДРЕСА_1  У вказану квартиру вселились відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_5 відповідно до ордера на жиле приміщення № 618 від 10.09.1993 року, виданого на підставі рішення міськвиконкому № 160 від 19.07.1993 року.

На підставі рішення виконавчий комітет Чернігівської міської Ради народних депутатів рішенням від 28.12.1993 року № 285,  16.02.1994 року виконком Ново заводської районної ради народних депутатів видав Тресту «Чернігівоблбуд»  свідоцтво про право власності на будинок АДРЕСА_1.

Відповідно до статуту позивача, ЗАТ «Чернігівоблбуд» засновано в результаті викупу майна і шляхом реорганізації суб»акта підприємницької діяльності Чернігівського обласного проектного ремонтно-будівельного орендного підприємства «Чернігівоблбуд» за рішенням засновників від 13.04.1995.  Згідно Статуту від 13.04.1995 року до складу підприємства позивача входило рід структурних підрозділів, в тому числі Житлово-експлуатаційна дільниця, що не являлись юридичними особами (а.с. 77-78).   

Розпорядженням № 4 від 04.12.1997 року Чернігівської житлово-експлуатаційної дільниці ЗАТ «Чернігівоблбуд» квартира АДРЕСА_1 передана у приватну власність ОСОБА_2 та членам її сім’ї, відповідно до   Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» (а.с. 24). На цій підставі було видане свідоцтво про право власності на житло від 04.12.1997 року ОСОБА_2 та ОСОБА_5 в рівних частинах. Станом на 10.05.11. право власності на зазначену квартиру по Ѕ частині зареєстровано за ОСОБА_2 та ОСОБА_5 (а.с. 72).

Згідно свідоцтва про одруження ОСОБА_5 змінила прізвище на «Холявко» (а.с. 64)

Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» від 19.06.1992 року визначає  правові  основи  приватизації  житла,  що знаходиться в державній власності, його подальшого використання  і утримання. В статті 1 вказаного Закону дано поняття державний житловий фонд  -  це  житловий  фонд  місцевих  Рад народних депутатів  та житловий фонд, який знаходиться  у  повному господарському  віданні  чи  оперативному  управлінні    державних підприємств,  організацій,  установ.

Таким чином, квартира за адресою АДРЕСА_1 на  момент приватизації відповідачами не відносилась до державного житлового фонду, а являлась колективною власністю ЗАТ «Чернігівоблбуд», тому були відсутні підстави для  приватизації відповідно до  Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Проте, право власності на спірну квартиру відповідачами було набуто згідно розпорядження органу приватизації від 04.12.1997 року, тобто в період дії Цивільного кодексу України в редакції 1963 року, відповідно до норм якого (ст.ст.. 71, 75, 80 ЦК України) встановлювався трирічний строк для захисту за позовом особи, права якої порушено. Вказаний строк застосовується судом незалежно від заяви сторони.

Відповідно до п. 4, 6, 7 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України в редакції 2003 року – Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов»язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правила ЦК України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред»явлення яких встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом. До позовів про визнання запере чуваного правочину недійсним і про застосування наслідківа недійсності нікчемного правочину, право на пред»явлення якого виникло до 1 січня 2004 року, застосовується позовна давність, встановлена для відповідних позовів законодавством, що діяло раніше.

Строк позовної давності для звернення до суду з вимогами про визнання приватизації незаконною, визнання недійсним свідоцтва про право власності на квартиру АДРЕСА_1 від 04.12.1997 року, закінчився, а отже відповідно до ст.80 ЦК України в редакції 1963 року це є самостійною підставою для відмові в позові.

Суд не приймає доводи позивача щодо того, що він дізнався про порушення його прав лише на зборах акціонерів 27.03.2008 року. Так, відчуження квартири було здійснено уповноваженим структурним підрозділом позивача – Чернігівською житлово-експлуатаційною дільницею ЗАТ «Чернігівоблбуд», а отже позивач знав і повинен був знати про приватизацію квартири АДРЕСА_1 та мав можливість в установлені законом строки звернутись до суду, якщо вважав, що його права та законні інтереси порушені.

За таких обставин суд приходить до висновку, що в позові слід відмовити з підстав спливу строку позовної давності.

Керуючись ст..ст. 71, 75, 80 Цивільного кодексу України в редакції 1963 року, ст.. ст.. 257, 261, 266, 267 ЦК України в редакції 2004 року, п. 6, 7 прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції 2004 року, ст..ст. 10, 11, 60, 213-215, 218 ЦПК України, суд  

Вирішив:

          Закритому акціонерному товариству «Чернігівоблбуд» в задоволенні позову - відмовити.

        Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Чернігівської області, через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Новозаводського

районного суду міста Чернігова І. В.   Цибенко