12.01.2011                                                                                           Суддя: Зайченко  С.  В.

Справа №  2-а-2184/11  

П О С Т А Н О В А

І м е н е м   У к р а ї н и

12 січня   2011 року   Суддя Центрально-Міського районного суду м. Горлівки Донецької області Зайченко С.В.,розглянувши у скороченому провадженні  адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки про стягнення допомоги дітям війни,

                                                                ВСТАНОВИВ:   

     01 грудня 2010 року позивач  звернувся з адміністративним  позовом до Управління Пенсійного фонду України в Ц-Міському районі м. Горлівки  Донецької області про неправомірними дій   , про  зобов’язання здійснити  виплату  щомісячної державної  допомоги,зазначивши, що позивач має статус «дитини війни»у зв’язку з чим, у відповідності до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана позивачу     пенсія  повинна виплачуватись в розмірі  30% мінімальної пенсії за віком, відповідачем зазначена допомога виплачується  в розмірі 10 % мінімальної пенсії за віком . Позивач  просить суд визнати неправомірними дії відповідача, зобов’язати  відповідача здійснити  нарахування та виплату   позивачу недоплаченої як дитині війни, щомісячної державної допомоги за  період з  01.01. 2009 р. по 30.11.2010р..  відповідно до  статті 6 Закону України  «Про соціальний захист  дітей війни»у розмірі 30 відсотків  мінімальної  пенсії за  віком, зобов’язати  відповідача у подальшому нараховувати  позивачу доплату до пенсії як дитині війни відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

           Ухвалою Ц-Міського районного суду м. Горлівки  від 07 грудня 2010 р. адміністративний позов позивача до Управління Пенсійного Фонду України в Ц-Міському районі м. Горлівки  про визнання неправомірними дій та зобов’язання провести нарахування та виплату доплати до пенсії в частині вимог за період з 01.01.2009 р. по 30.11. 2009 р. залишено без розгляду у зв’язку з закінченням строку звернення до адміністративного суду . Також поновлено строк звернення до суду за період з 01.12.2009р. по 01.06.2010р.    

    Відповідач Управління Пенсійного Фонду України  в Центрально-Міському районі м. Горлівки  Донецької області заперечення проти позову  не надав.

    Оцінивши  повідомлені позивачем обставини , дослідивши  докази по справі у їх сукупності, приходжу до висновку , що позовні вимоги позивача  підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

           Відповідно до наданих доказів встановлено, що позивач має правовий статус «дитини війни», що підтверджується  посвідченням.

    Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 р., що набрав чинності 01.01.2006р., дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 %   мінімальної пенсії за віком.   

Відповідно до положень ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії  за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок –20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,  які втратили  працездатність, визначеного законом.

Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень, дає Закон України «Про прожитковий мінімум»від 15 липня 1999 року № 966-14, а також Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»від 5 жовтня 2000 року № 2017-III, згідно статті 1 якого прожитковий мінімум використовується для визначення,  у тому числі мінімального розміру пенсії за віком, який  відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

28.05.2008 року Кабінетом Міністрів України була прийнята Постанова № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», відповідно до пункту 8 якої встановлено, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у  твердих розмірах: з 22 травня –48,10 грн., з 01 липня –48,20 грн., з  01 жовтня –49,80 грн.

          Відповідно до ст. 96 Конституції України  Державний  бюджет України  затверджується щорічно Верховною Радою України  на період з 1 січня по 31 грудня.

          Відповідно до ст. 46 Бюджетного Кодексу України   якщо  до початку бюджетного періоду не набрав чинності закон про Державний бюджет України  , Кабінет Міністрів України  має право здійснювати витрати Державного бюджету України, базуючись на показниках  попереднього  бюджетного періоду по доходах та видатках Державного бюджету України  , тобто щомісячні видатки Державного бюджету України не можуть  перевищувати 1/12 обсягу видатків , визначених  законом про Державний бюджет України  на попередній  бюджетний період  , крім  випадків , передбачених ч.4 ст. 15 Кодексу.   

        Відповідно до ст.. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік »від 27.04.2010 р. № 2154-VI, опублікований у газеті «Голос України»від 30.04.2010 р.. № 80, прожитковий мінімум у 2010 р.  на одну  особу для осіб,які втратили працездатність  встановлений у розмірах : з 01 січня -695 грн., з 01 квітня -706 грн., з 01 липня –709 грн., з 01 жовтня -723 грн., з 01 грудня –734 грн. та визначено , що розміри  соціальних  гарантій на 2010 рік , що  визначаються залежно  від прожиткового мінімуму , встановлюються відповідними законами України , цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України .

         З урахуванням вимог   Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 р.»від 27.04.2010 р. № 2154-VI ,   з 01.01.2010 р.  відповідач  виплачує позивачу , як дитині  війни, підвищення  у  твердих розмірах у розмірі 49,80 грн.  в порушення  вимог ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», тобто у розмірах менших за 30 % мінімальної пенсії за віком.

        На підставі викладеного ,приходжу до висновку, що відповідач повинен був нараховувати позичу державну соціальну допомогу як дитині війни   в наступних розмірах: з 01.01.2010 р.- 695 грн. х 30 % = 208,50 грн.,, з 01.04.2010 р. –706 грн. х 30%=211,80 грн., з 01.07.2010 р. 709 грн.х 30 % = 212,70 грн.

        За період з  01.01.2008р. відповідачем нарахована та виплачена  позивачу щомісячна державна допомога  по 47,00 грн.щомісячно, з 01.04.2008р. –по 48,10грн., з 01.07.2008р. –по 48,20 грн., з 01.10.2008р. –по 49,80грн., з 01.01.2009р.-по 27.09.2010р.  по 49,80 грн.щомісячно.

          Згідно ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства  є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

          Враховуючи, що  відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний суд може лише визнавати дії суб’єктів владних повноважень незаконними та покласти обов’язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік , і не є уповноваженим органом провадити розрахунок суми заборгованості по виплатам підвищення пенсії як дитині війни.

        В межах  Кодексу адміністративного судочинства  України захисту підлягає порушене право позивача, внаслідок чого зобов’язання відповідача   перерахувати  позивачу  щомісячну державну  допомогу, як дитині війни , без обмеження строком є безпідставним, оскільки встановлює обов’язки на майбутнє без врахування змін чинного законодавства, яке може мати місце та без наявності спірних правовідносин.

         Керуючись ст. ст. 2-154, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167,183-2, 185-186,  Кодексу адміністративного судочинства України,  суддя-   

ПОСТАНОВИВ:

    Позовні вимоги   ОСОБА_2 задовольнити частково.

 Визнати противоправною  бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському  районі м. Горлівки   Донецької області по не нарахуванню та  невиплаті щомісячної доплати до пенсії   ОСОБА_2, як дитині війни, за період з  01 грудня  2009 р. по 30 листопада  2010 р.,виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському  районі м. Горлівки   Донецької області  здійснити нарахування  та виплату  ОСОБА_2 підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком як дитині війни  з  01 грудня  2009 р. по 30 листопада  2010 р., виходячи з розміру 30% мінімальної пенсії за віком, встановленої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з урахуванням виплачених сум допомоги як дитині війни.

          В іншій частині позову відмовити.

            Постанова за результатами скороченого провадження   може бути суду може бути оскаржена сторонами до апеляційного суду   

           Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції , який ухвалив оскаржуване рішення.             Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції  подається протягом десяти днів з дня її проголошення.    Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі , обчислюється з моменту отримання  копії постанови.

Суддя                                                                                                              С.  В.  Зайченко