Справа №2-358/07
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про визнання права власності на спадщину
09 лютого 2007 року Фастівський міськрайонний суд в складі головуючого судді: Березовенко Р.В., при секретарі Омельчук С.А., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на спадщину, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовною заявою посилаючись на те, що після смерті, ІНФОРМАЦІЯ_1, батька ОСОБА_3, відкрилась спадщина на грошовий вклад в Ощадному банку, на сертифікат акцій ВАТ "Мотовилівський деревообробний комбінат". Вона являється спадкоємицею за законом першої черги як єдина дочка померлого. Відповідач ОСОБА_2 являється її сином і онуком померлого. У видачі свідоцтва про право на спадщину за законом нотконторою їй відмовлено і рекомендовано звернутись до суду для встановлення факту родинних стосунків та факту належності грошового вкладу спадкодавцеві, оскільки в документах в написанні прізвища батька були допущені помилки. Починаючи із самих перших документів, що збереглися, є різні написання прізвища батька - і "ОСОБА_4", і "ОСОБА_3". В атестаті 1939 року про присвоєння батькові звання командира відділення його прізвище записано як "ОСОБА_3", а в грамоті за 1944 рік - як "ОСОБА_4". В паспорті батька прізвище було записане як "ОСОБА_4". В свідоцтві про шлюб від 1946 року прізвище батька записано "ОСОБА_4" (російською мовою). В свідоцтві про народження позивачки від 1946 року, яке виписане російською мовою, її прізвище записане як "ОСОБА_4". Батько був неодноразово нагороджений орденами та медалями, які виписувались то на прізвище "ОСОБА_4", то на - "ОСОБА_3". Коли батько помер, в свідоцтві про його смерть прізвище батька було помилково записане як "ОСОБА_3", замість "ОСОБА_4", згідно його паспорта. При отриманні паспорта позивачкою її прізвище було записано як "ОСОБА_3", замість вірного "ОСОБА_4" згідно свідоцтва про її народження. В 2005 році батько подарував позивачці належний йому житловий будинок, але в договорі дарування батько записаний як "ОСОБА_4", згідно його паспорта, а позивачка - як "ОСОБА_3", згідного свого паспорта. Тому і змушена звернутись до суду із заявою про встановлення того факту, що вона, ОСОБА_3 Л.Ф. (в свідоцтві про народження записана як "ОСОБА_4" і батько записаний як "ОСОБА_4" (російською мовою), являється дочкою померлого. ОСОБА_3 Також, в Ощадному банку і рахунок було відкрито на ОСОБА_4, тому, їй необхідно встановити факт належності померлому ОСОБА_3 грошових вкладів, що знаходяться на зберіганні в Ощадному банку на рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_4. Вищенаведені обставини підтверджуються ксерокопіями документів, які знаходяться в матеріалах справи. Позивачка просить суд визнати за нею право власності на грошовий вклад, що знаходиться в Фастівському відділенні Ощадного банку.
Відповідач - ОСОБА_2 - позовну заяву визнає, від своєї частини спадщини відмовляється на користь позивачки, і не заперечує проти прийняття спадщини позивачкою, що підтверджується його заявою та просить розглядати справу без його участі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.1, 4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вислухавши пояснення позивачки, вивчивши матеріали справи, суд вважає вимоги позивачки обгрунтованими і підлягаючими задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 88 років помер батько позивачки ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина на грошовий вклад в Ощадному банку та на сертифікат акцій ВАТ "Мотовилівський деревообробний комбінат". Позивачка являється спадкоємицею за законом першої черги як єдина дочка померлого. Відповідач ОСОБА_2 являється її сином і онуком померлого. В передбачений законом строк позивачка подала заяву до нотаріальної контори про прийняття спадщини, проте у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їй
2
відмовлено і рекомендовано звернутись до суду для встановлення факту родинних стосунків та факту належності грошового вкладу спадкодавцеві, оскільки в документах були допущені помилки в написанні прізвища батька. В зв'язку із історичними обставинами життя батька, враховуючи його національність і пов'язані із цим особливості вимови його прізвища, а також ту обставину, що протягом життя документи батькові виписувались і російською мовою, і українською, починаючи із самих перших документів, що збереглися, є різні написання прізвища батька - і "ОСОБА_4", і "ОСОБА_3". Так, у виданому в 1939 році атестаті про присвоєння батькові звання командиру відділення його прізвище записано як "ОСОБА_3", а в грамоті, виданій в 1944 році - як "ОСОБА_4". В паспорті батька його прізвище було записане як "ОСОБА_4". В 1946 році батьки позивачки заключили шлюб і в свідоцтві про шлюб прізвище батька записано як "ОСОБА_4" (російською мовою). В тому ж, 1946 році, народилась позивачка і в свідоцтві про її народження, що також виписане російською мовою, і її прізвище записане як "ОСОБА_4". Протягом свого життя батько був неодноразово нагороджений орденами та медалями, частина посвідчень про нагородження виписані на прізвище "ОСОБА_4", а частина - на прізвище "ОСОБА_3" (копії посвідчень додаються). Коли батько помер, в свідоцтві про його смерть прізвище батька було помилково записане як "ОСОБА_3", замість "ОСОБА_4", згідно його паспорта. Крім цього, коли позивачка отримала свій паспорт, то українською мовою її прізвище було записано як "ОСОБА_3", а на сторінці 2 цього документу, де особисті дані записуються російською мовою, її прізвище також було записане як "ОСОБА_3", замість вірного "ОСОБА_4" згідно свідоцтва про народження позивачки. В 2005 році, коли батько подарував їй належний йому житловий будинок, в договорі дарування, посвідченого приватним нотаріусом Фастівського районного нотаріального округу ОСОБА_5, батько записаний як "ОСОБА_4", згідно його паспорта, позивачка записана як "ОСОБА_1", згідного свого паспорта. В зв'язку із вищевикладеними обставинами позивачка змушена звернутись до суду із заявою про встановлення того факту, що вона, ОСОБА_1 (в свідоцтві про народження записана як "ОСОБА_4" і батько записаний як "ОСОБА_4" (російською мовою), являється дочкою померлого ОСОБА_3. Крім цього, оскільки в своєму паспорті батько був записаний як "ОСОБА_4", то в Ощадному банку і рахунок було відкрито на ОСОБА_4. В зв'язку із цією обставиною їй необхідно встановити факт належності померлому ОСОБА_3 грошових вкладів, що знаходяться на зберіганні в Ощадному банку на рахунках, відкритих на ім'я ОСОБА_4 Дані факти підтверджується копіями свідоцтва про народження позивачки, свідоцтва про шлюб батьків, копією договору дарування житлового будинку від 26.10.2005 року, довідкою Червономотовилівської сільської ради № 1264 від 08.06.2006 року. Відповідно до ст. 235 ЦПК України та враховуючи те, що відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України, позивачка фактично прийняла спадщину, а відповідач ОСОБА_2 не вчинив жодної з дій які свідчили би про прийняття ним спадщини, за позивачкою повинно бути визнане право власності на спадковий грошовий вклад.
Керуючись CT..CT. 10, 60, 212, 215, п.6 ст.235 ЦПК України, ст.ст.1258, 1261, 1268 ЦК України та п.4 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 24.06.83 р. "Про практику розгляду судами України справ про спадкування" (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму ВСУ № 13 від 25.12.92, № 15 від 25.05.98), п.16 ст. 4 Декрету KM України "Про державне мито", -
ВИРІШИВ:
Позовну заяву задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на грошовий вклад з
відповідними відсотками, компенсаційними виплатами та нарахуваннями, що знаходяться в Фастівському відділенні № 2877 Ощадбанку України (філія № 2 в сел.Борова) на рахунку НОМЕР_1, відкритому на ім'я ОСОБА_4, як спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк, з дня його проголошення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції.