Справа № 2-699/07
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про визнання права власності на спадщину
13 квітня 2007 року Фастівський міськрайонний суд в складі головуючого судді: Березовенко Р.В., при секретарі Омельчук С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання права власності на спадщину, -
встановив:
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадщину посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина на будинок АДРЕСА_1 та на грошові вклади, що знаходяться в Фастівському відділенні № 2877 Ощадного банку України. Спадщину після смерті баби фактично прийняв батько позивача ОСОБА_5(являвся спадкоємцем першої черги як син померлої),що підтверджується записами в будинковій книзі про постійну прописку в спадковому будинку. ІНФОРМАЦІЯ_2 батько позивача ОСОБА_5 помер, після смерті якого відкрилась спадщина на жилий будинок АДРЕСА_1. Мати позивача ОСОБА_6 прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_5, так як являлася спадкоємицею першої черги як дружина померлого та фактично вступила в управління і володіння спадковим майном, у неї знаходились всі документи померлого, вона була постійно прописана в спадковому будинку, що підтверджується записами в будинковій книзі. ІНФОРМАЦІЯ_3 мати ОСОБА_6 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на жилий будинок АДРЕСА_1. Спадкоємцем першої черги спадкування після смерті матері являється позивач, як єдиний син померлої, другої черги спадкування за законом після її смерті являються відповідачі - рідні брат та сестра матері. На час відкриття спадщини після смерті матері ОСОБА_6, позивач постійно проживав разом із спадкодавицею, що підтверджується довідкою з місця проживання № 194 від 19.03.2007 року, і відповідно до ст. 1268 ЦК України (в ред. 2003 p.) є таким, що спадщину прийняв. Відповідачі не вчиняли жодної з дій, які свідчили би про прийняття ними спадщини, тому вважаються такими, що спадщину не прийняли( ст. 1272 ЦК України). Документи на будинок бабою та батьками не були належним чином оформлені і вони в свій час не отримали свідоцтва про право власності на будинок. Про той факт, що спадковий будинок АДРЕСА_1 належав спочатку бабі ОСОБА_4, а потім батькові ОСОБА_5 і матері ОСОБА_6 свідчить та обставина, що згідно протоколу № 3 загальних зборів колгоспу ім.Ворошилова від 30.03.1954 року бабі ОСОБА_4 було наділено земельну ділянку розміром 010 га для будівництва будинку, де і був побудований будинок. Все своє життя баба, батьки позивача прожили в ньому і всі вони беззаперечно вважали його своєю власністю. В червні 1962 року спадковий будинок було проінвентаризовано Фастівським МБТІ на ім'я баби ОСОБА_4, а потім 07.02.2007 року оновлено технічну документацію і визначена його дійсна вартість - 20 379 грн. Нотконторою у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу відмовлено і рекомендовано звернутись до суду, оскільки право власності на спадковий будинок належним чином не оформлено. Відповідачі по справі на спадщину не претендують і не заперечують проти прийняття позивачем цієї спадщини. Позивач фактично спадщину прийняв, тому просить суд визнати за ним право власності на спадщину після смерті матері. Відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3 - позовну заяву визнають, від своєї частини спадщини відмовляються на користь позивача, і не заперечують проти прийняття ним спадщини після смерті його матері ОСОБА_6, що підтверджується їхніми заявами та просять розглядати справу без їхньої участі. Вислухавши пояснення позивача, вивчивши матеріали справи, суд вважає вимоги обгрунтованими і підлягаючими задоволенню з наступних підстав. Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_4, після смерті якої відкрилася спадщина на будинок АДРЕСА_1 та на грошові вклади, що знаходяться в Фастівському відділенні № 2877 Ощадного банку України на рахунку НОМЕР_1 у філії 016 на рахунку НОМЕР_2. Спадщину після смерті баби ОСОБА_4 фактично прийняв батько позивача ОСОБА_5, оскільки він являвся спадкоємцем першої черги як син померлої і постійно проживав разом із своєю матір'ю ОСОБА_4 в спадковому будинку. Той факт, що батько ОСОБА_5 вступив в фактичне володіння і управління спадковим майном після смерті своєї матері ОСОБА_4 підтверджується записами в будинковій книзі про постійну прописку в спадковому будинку. ІНФОРМАЦІЯ_2
2
батько позивача ОСОБА_5 помер. Після його смерті відкрилась спадщина на жилий будинок АДРЕСА_1. Спадкоємцями за законом першої черги після смерті ОСОБА_5 являлись позивач, як єдиний син померлого, та його мати ОСОБА_6, як дружина померлого. Мати ОСОБА_6 і прийняла спадщину після смерті свого чоловіка ОСОБА_5., оскільки відповідно до ст. 549 ЦК України (в редакції 1963 року) вона фактично вступила в управління і володіння спадковим майном: продовжувала проживати в будинку, обробляла город, доглядала за садом, і була постійно прописана в спадковому будинку, що підтверджується записами в будинковій книзі. При необхідності, це також можуть підтвердити свідки. Крім того, у неї знаходились всі документи померлого. Позивач спадщину після смерті батька не приймав і не претендував на неї. ІНФОРМАЦІЯ_3 мати ОСОБА_6 померла. Після її смерті відкрилась спадщина на жилий будинок АДРЕСА_1. Спадкоємцем першої черги спадкування після смерті матері являється позивач, як єдиний син померлої. Відповідачі - рідні брат та сестра матері являються спадкоємцями другої черги спадкування за законом після її смерті. На час відкриття спадщини після смерті матері ОСОБА_6 позивач постійно проживав разом із спадкодавицею, що підтверджується довідкою з місця проживання № 194 від 19.03.2007 року, і відповідно до ст. 1268 ЦК України (в ред. 2003 p.) вважаюсь таким, що спадщину прийняв. Відповідачі не вчиняли жодної з дій, які свідчили би про прийняття ними спадщини (на час відкриття спадщини разом із матір'ю не проживали і не подавали заяв про прийняття цієї спадщини), тому відповідно до ст. 1272 ЦК України вважаються такими, що спадщину не прийняли. Після смерті матері, коли позивач почав переглядати документи, йому стало відомо, що документи на будинок бабою та батьками не були належним чином оформлені і вони в свій час не отримали свідоцтва про право власності на будинок. Про той факт, що спадковий будинок АДРЕСА_1 належав спочатку бабі ОСОБА_4, а потім батькові ОСОБА_5 і матері ОСОБА_6 свідчить та обставина, що згідно протоколу № 3 загальних зборів колгоспу ім.Ворошилова від 30.03.1954 року бабі ОСОБА_4 було наділено земельну ділянку розміром 010 га для будівництва будинку. Бабусею було побудовано на цій земельній ділянці будинок, все своє життя вона прожила в ньому, батьки також все життя прожили в цьому будинку і всі вони беззаперечно вважали його своєю власністю. В червні 1962 року спадковий будинок було проінвентаризовано Фастівським МБТІ на ім'я баби ОСОБА_4, а потім 07.02.2007 року оновлено технічну документацію і визначена його дійсна вартість - 20 379 грн. Нотаріальною конторою у видачі свідоцтва про право на спадщину позивачу відмовлено і рекомендовано звернутись до суду, оскільки у свій час спадкодавці не оформили право власності на спадковий будинок належним чином. Відповідачі по справі - його дядько та тітка на спадщину після смерті своєї сестри, а матері позивача, не претендують і не заперечують проти прийняття ним цієї спадщини. Суд вважає, що оскільки позивач фактично прийняв спадщину після смерті матері, то за ним повинно бути визнане право власності на спадкове майно. Керуючись ст.ст. 10, 60, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. 6, 527, 529, 548, 549 ЦК України (в редакції 1963 року), п.4 Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 24.06.83 р. "Про практику розгляду судами України справ про спадкування" (із змінами, внесеними згідно з Постановами Пленуму ВСУ № 13 від 25.12.92, № 15 від 25.05.98), та ст.ст. 1225, 1261, 1268 ЦК України ( в ред.2003 року),-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_1, зареєстрованого на ім'я ОСОБА_4, як спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на грошові вклади, що знаходяться в Фастівському відділенні № 2877 Ощадного банку України на рахунку НОМЕР_1 у філії 016 на рахунку НОМЕР_2, як спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_6, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3.
Звільнити сторони від сплати державного мита.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк, з дня його проголошення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.