Справа №1-138

ВИРОК

 ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

15 травня 2007 року

Корольовський районний суд м.  Житомира в складі:

головуючого - судді     Галасюка Р.А.,

при секретарях                            Кузнєцовій А.В,  Світко Т.І.,

з участю прокурора     Юхимчука М. В.,

захисника                                     ОСОБА_1,

представника

потерпілої адвоката      ОСОБА_2,

представників

цивільного відповідача ОСОБА_3,  ОСОБА_4,  розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.  Житомирі кримінальну справу по обвину­ваченню

ОСОБА_5,  ІНФОРМАЦІЯ_1 наро­дження,  уродженця с Білокоровичі,  Олевського району,  Житомирської області,  українця,  громадянина України,  з повною загальною середньою освітою,  не працюючого,  одруженого,  що має на утриманні та вихованні неповно­літню дитину,  проживаючого по АДРЕСА_1,  не судимого,

в скоєнні злочину,  передбаченого ч.2  ст. 286 КК України,  -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_5,  12 грудня 2005 року о 18 годині 20 хвилин,  здійснюючи керування ав­томобілем «Hyundai»,  д.н.НОМЕР_1,  що належить МСКП «Техніка» і рухаючись із швидкіс­тю в межах 15-20 км/год.,  в темну пору доби,  по вул.  В. Бердичівській в напрямку центра міста Житомира,  виконуючи маневр правого повороту з вказаної вулиці на вулицю Івана Франка на зелений сигнал світлофору,  своїми необережними діями створив небезпеку для руху,  що загрожувала життю і здоров'ю громадян,  в порушення вимог п.п.1.5; 2.36; 12.3,  16.2 Правил дорожнього руху України,  не був уважним,  не стежив за дорожньою обстанов­кою,  відповідно не реагував на її зміну,  не переконався,  що його маневр буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху,  і при виникненні перешкоди для руху,  яку він об'єктивно спроможний був виявити,  негайно не вжив заходів для зменшення швидкості до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди,  повертаючи праворуч,  не дав дорогу пішоходам,  які перетинали проїзну частину дороги на яку він повертав,  внаслідок чого вчинив наїзд на пішохода ОСОБА_6,  що пе­ретинала в цей час проїзну частину по пішохідному переходу на зелений сигнал світлофору. Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди,  пішохід ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми на лівій гомілці,  яка відноситься до легкого тіле­сного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я,  а також закритої черепно-мозкової травми у формі синця в потиличній ділянці справа,  перелому потиличної кістки справа,  за­бою головного мозку важкого ступеня та субарахноїдального крововиливу в передню і задню черепні ямки справа і зліва,  що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень,  за ознакою не­безпеки для життя в момент спричинення.

Будучи допитаним у судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчи­ненні інкримінованого йому діяння визнав повністю,  розкаявся і показав,  що дійсно 12 груд-

ня 2005 року о 18 годині 20 хвилин,  рухаючись на автомобілі «Hyundai»,  д.н.НОМЕР_1,  що належить МСКП «Техніка» по вул.  В. Бердичівській в напрямку центра міста Житомира і виконуючи маневр правого повороту з вказаної вулиці на вулицю Івана Франка на зелений сигнал світлофору,  він допустив неуважність і вчинив наїзд на жінку,  що перетинала дорогу,  внаслідок чого остання отримала тілесні ушкодження.

Окрім визнання вини підсудним,  його вина також знайшла своє повне підтвер­дження у наступних досліджених в судовому засіданні доказах.

Допитана потерпіла ОСОБА_6 показала,  що 12.12.2005 року у вечірній час ко­ли вона перетинала дорогу на розі вулиць Велика Бердичівська та Івана Франка,  її збив ав­томобіль. Як це відбулось вона не пам'ятає,  оскільки дізналась про подію у реанімації коли прийшла до свідомості 01.01.2006 року,  однак з впевненістю може стверджувати,  що завжди переходить дорогу у встановленому місці на дозволений сигнал світлофора.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди (а.с. 7-13) зафіксовано розташування автомобілю «Hyundai»,  д.н.НОМЕР_1,  стан дорожнього покриття та міського електроосвітлення.

З висновку судово-технічної експертизи (а.с. 49-52) вбачається,  що гальмівна сис­тема,  рульове керування,  ходова частина,  а також інші системи активної та пасивної безпеки автомобіля «Hyundai»,  д.н.НОМЕР_1 на момент огляду знаходяться в технічно працездатно­му стані. Під час дослідження технічного стану даного авто не встановлено будь-яких харак­терних ознак раптової відмови або технічних несправностей,  які б могли стати причиною ви­никнення аварійної обстановки і даної дорожньо-транспортної пригоди. При цьому виявлено механічні пошкодження у вигляді деформації в передній лівій частині панелі передка у ви­гляді вм'ятини,  розміром 47x25 та глибиною 40 мм.  на висоті 155 см.  та на відстані 38 см.  від крайнього лівого краю крила.

Вина підсудного ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину також до­водиться протоколом відтворення обстановки та обставин події (а.с. 59, 60),  з якого видно,  як під час проведення даної слідчої дії за участю підсудного було встановлено об'єктивну види­мість елементів дороги та пішохода в світлі фар автомобіля в даному відрізку дороги,  оскіль­ки відповідно висновку судово-автотехнічної експертизи (а.с. 66-68) стверджується,  що дії під­судного ОСОБА_5,  що передували зазначеній ДТП,  не відповідали вимогам п.п.12.3,  16.2 Правил дорожнього руху України,  і з технічної точки зору мають прямий причинний зв'язок із створенням аварійної обстановки та виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи (а.с. 25-27, 31, 32),  ОСОБА_6 отримала тілесні ушкодження у вигляді підшкірної гематоми на лівій гомілці,  яка відно­ситься до легкого тілесного ушкодження без короткочасного розладу здоров'я,  а також за­критої черепно-мозкової травми у формі синця в потиличній ділянці справа,  перелому поти­личної кістки справа,  забою головного мозку важкого ступеня,  та субарахноїдального крово­виливу в передню і задню черепні ямки справа і зліва,  які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень,  за ознакою небезпеки для життя в момент спричинення.

Оцінивши зазначені докази в їх сукупності,  суд,  приходить до висновку про дове­деність вини підсудного в скоєнні інкримінованого йому злочину. В зв'язку з чим дії підсуд­ного ОСОБА_5,  які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху під час ке­рування транспортним засобом,  що спричинило потерпілій тяжке тілесне ушкодження,  судом кваліфікуються за ч.2  ст. 286 КК України.

Обираючи підсудному вид та міру покарання,  суд враховує ступінь тяжкості вчи­неного ним злочину,  особу підсудного та обставини,  що пом'якшують і обтяжують покаран­ня.

Підсудний скоїв злочин тяжкого ступеню класифікації тяжкості.

Обставиною,  що пом'якшує покарання підсудного є щире каяття.

Обставин,  що обтяжують покарання підсудного судом не встановлено.

Визначаючи покарання,  суд також враховує те,  що підсудний вперше притягується док кримінальної відповідальності,  характеризується позитивно,  і хоча потерпіла наполягає на суворому покаранні,  суд приймаючи до уваги,  що підсудний страждає тяжким захворю­ванням,  має на утриманні та вихованню неповнолітню дитину,  вважає що виправлення та перевиховання підсудного не потребує його ізоляції від суспільства,  а тому,  призначає йому міру покарання в межах санкції передбаченої ч.2  ст. 286 КК України із застосуванням правил  ст.  ст. 75, 76 КК України.

Розв'язуючи цивільні позовні вимоги заявлені у даній кримінальній справі суд дій­шов наступних висновків.

Цивільні позовні вимоги,  заявлені потерпілою в частині стягнення матеріальних збитків,  з врахуванням зменшення вимог,  на залишок суми в розмірі 7080 гривень 81 копі­йок (а.с. 189, 220зв.) - підлягають задоволенню у повному обсязі,  оскільки повністю підтвер­джуються відповідними фінансовими документами,  а обставини,  що були підставами для ви­мог,  знайшли своє повне підтвердження в ході судового слідства.

Цивільні позовні вимоги,  заявлені потерпілою в частині стягнення моральних збит­ків на суму 50000 гривень (а.с.  189),  з врахуванням встановлених судом обставин,  виходячи з засад розумності,  виваженості та справедливості,  приймаючи до уваги характер й обсяг страждань,  яких зазнала позивачка,  характер немайнових втрат,  шкоду здоров'ю потерпілої,  тяжкість негативних наслідків,  обсяг вимушених змін у життєвих стосунках,  зусилля необ­хідні для можливого відновлення попереднього стану та ступінь фактично отриманої родиною потерпілої шкоди у моральному контексті,  що не містить матеріального еквіваленту,  - підля­гають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про покладення відповідальності за завдану шкоду,  суд,  засто­совує вимоги ч.2  ст. 1167 ЦК України де зазначається,  що моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи,  якщо шкоди завдано внаслідок дії джере­ла підвищеної небезпеки,  а також приймає до уваги керівні роз'яснення п.8 постанови Пле­нуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. №4 (зі змінами,  внесеними постановою від 25.05.2001 р. №5) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайно-вої) шкоди» про те,  що за таку шкоду,  заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків,  відповідальність несе організація,  з якою цей працівник перебуває в трудових від­носинах,  а останній відповідає перед нею в порядку регресу (статті 130,  132-134 КЗпП Укра­їни).

З огляду на викладене,  суд вважає за необхідне покласти зобов'язання по відшко­дуванню як матеріальних так і моральних збитків на відповідача в справі МСКП «Техніка».

Цивільний позов прокурора Корольовського району м.  Житомира (а.с. 123) про від­шкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілої від злочину,  в сумі 2280 грн. 36 коп. - підлягає задоволенню у повному обсязі.

Цивільний позов Житомирської міської виконавчої дирекції обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності до МСКП «Техніка» на суму 6222 гривень 91 копійки витрат на оплату лікарняних листків потерпілої ОСОБА_6 (а.с. 176, 177),  що було розглянуто судом в порядку ч.2  ст. 291 КПК України - підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно п.8 ч.1  ст. 324 КПК України,  суд також вирішує питання щодо майна,  опи­саного органом досудового слідства для забезпечення цивільного позову і можливої конфіс­кації майна (а.с. 106, 107) - і відповідно звертає стягнення,  в межах задоволених вимог циві­льного характеру з МСКП «Техніка»,  на належний останньому транспортний засіб «Hyun­dai»,  д.н.НОМЕР_1.

Судових витрат по справі не має.

Речові докази відсутні.

Керуючись  ст.  ст. 323, 324 КПК України,  суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину,  передбаченого ч.2  ст. 286 КК України та призначити йому за цим Законом покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі без позбавлення права керувати ним транспортними засобами.

На підставі  ст.  ст. 75, 76 КК України звільнити засудженого ОСОБА_5 від відбування обраної йому міри покарання,  якщо він на протязі 1 (одного) року ше­сти місяців іспитового строку не вчинить нових злочинів,  не буде без дозволу органу кримі­нально-виконавчої системи виїжджати за межі України на постійне проживання,  буде повід­омляти зазначений орган про зміну місця проживання і роботи,  періодично з'являтись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Стягнути з Малого спільного комерційного підприємства «Техніка» на користь по­терпілої ОСОБА_6 - 7080 (сім тисяч вісімдесят) гривень 81 копійку на відшкодування матеріальних збитків.

Стягнути з Малого спільного комерційного підприємства «Техніка» на користь по­терпілої ОСОБА_6 - 50000 (п'ятдесят тисяч) гривень на відшкодування моральних збитків.

Стягнути з Малого спільного комерційного підприємства «Техніка» на користь Жи­томирської міської виконавчої дирекції обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності - 6222 (шість тисяч двісті двадцять дві) гривні 91 копійку витрат на оплату лікарняних листків потерпілої ОСОБА_6.

Стягнути з засудженого ОСОБА_5 на користь Житомирського міського фінансового відділу - 2280 (дві тисячі двісті вісімдесят) гривень 36 копійок на від­шкодування витрат за стаціонарне лікування потерпілої від злочину,  які перерахувати на р/р 25427320130,  МФО 311670,  коди 02313430 та 21080000 ЖФ КБ «Західінкомбанку».

На виконання вимог п.8 ч.1  ст. 324 КПК України,  звернути стягнення,  в межах за­доволених вимог цивільного характеру з МСКП «Техніка»,  на належний підприємству транс­портний засіб «Hyundai»,  д.н.НОМЕР_1.,  якого було описаного органом досудового слідства 26.06.2006 року для забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна (а.с.  107).

До набрання вироком законної сили запобіжний захід засудженому ОСОБА_6 залишити попередній - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м.  Житомира протягом п'ятнадцяти діб з моменту його прого­лошення.