Справа №2-719/07
РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
про визнання права власності на спадщину
29 березня 2007 року Фастівський міськрайонний суд в складі головуючого судді: Березовенко Р.В., при секретарі Омельчук С.А., розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Мотслобідської сільської ради про визнання права власності на спадщину, -
встановив:
Позивачі звернулися до суду з позовною заявою про визнання права власності на спадщину посилаючись на те, що після смерті їх батька, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1 їхня мати ОСОБА_4 померла ще в 1999 році. Позивачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являються спадкоємцями першої черги як діти померлого. З батьком ОСОБА_5 вони постійно проживали разом однією сім'єю, вели спільне господарство, у них був спільний бюджет, вони піклувалися один за одного. Після смерті батька позивач, ОСОБА_1, поховав його за власні кошти. Позивачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на час відкриття спадщини були неповнолітніми. Нотконторою у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їм відмовлено та рекомендовано звернутись до суду, оскільки вони не подавали заяв про прийняття спадщини. Відповідно до вимог ЦК України, в редакції за 1963 рік, позивачі прийняли спадщину після смерті батька, так як фактично вступили в володіння і управління спадковим будинком. Позивач, ОСОБА_1, постійно був прописаний у спадковому будинку з 1994 року по 2005 рік, а позивачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - з дня їхнього народження і по 2005 рік. Вказані обставини підтверджуються записами про реєстрацію в їхніх паспортах та довідками Мотовилівськослобідської сільської ради, які знаходяться в матеріалах справи. Відповідач не заперечує проти прийняття ними цієї спадщини. На підставі вищевикладеного, позивачі просять визнати за ними право власності в рівних частках на будинок після смерті батька ОСОБА_5.
Відповідач - представник Мотслобідської сільської ради - позовну заяву визнає, не претендує на спадщину після смерті ОСОБА_5 і не заперечує проти прийняття позивачами цієї спадщини, просить розглядати справу без їхньої участі.
Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.
Відповідно до ч.1, 4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст. 174 ЦПК України. Згідно з ч. 4 ст. 174 ЦПК України в разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Вислухавши пояснення позивачів, вивчивши матеріали справи, суд вважає їхні вимоги обгрунтованими і підлягаючими задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 64 років помер батько позивачів ОСОБА_5. Після смерті батька відкрилася спадщина на житловий будинок АДРЕСА_1. Позивачі, ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являються спадкоємцями першої черги як діти померлого. їхня мати ОСОБА_4 померла раніше за батька - ІНФОРМАЦІЯ_2. З батьком ОСОБА_5 вони постійно проживали разом однією сім'єю, вели спільне господарство, у них був спільний бюджет, вони піклувалися один за одного. Після смерті батька позивач, ОСОБА_1, поховав його за власні кошти. Позивачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, на час
2
відкриття спадщини були неповнолітніми. Нотаріальною конторою у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом їм відмовлено і рекомендовано звернутись до суду, оскільки вони не подавали заяв про прийняття спадщини. Відповідно до вимог ст. 549 ЦК України (в ред. 1963 р) позивачі прийняли спадщину після смерті батька, оскільки фактично вступили в володіння і управління спадковим будинком: вони продовжували постійно проживати в цьому будинку, доглядали за ним, працювали в городі та в садку, у них знаходяться всі документи батька. Також, позивач, ОСОБА_1, постійно був прописаний у спадковому будинку з 1994 року по 2005 рік, а позивачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, були постійно прописані в батьківському будинку з дня їхнього народження і по 2005 рік. Вказані обставини підтверджуються записами про реєстрацію в їхніх паспортах та довідками Мотовилівськослобідської сільської ради №№243, 244, 245 від 27.03.2007 року. Таким чином, відповідно до вимог ст. 549 ЦК України (в ред. 1963 р), позивачі фактично прийняли спадщину, і відповідач - Мотслобідська сільська рада не заперечує проти прийняття ними цієї спадщини, тому тільки за позивачами повинно бути визнане право власності на спадщину після смерті батька ОСОБА_5.
Керуючись ст..ст.10,60, 130, 174, 212, 215 ЦПК України, ст. ст. 529, 548, 549 ЦК України (в ред. 1963 року),-
ВИРІШИВ:
Позовну заяву задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частину
будинку АДРЕСА_1, як спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/3
частину будинку АДРЕСА_1, як спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/3 частину будинку АДРЕСА_1, як спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк, з дня його проголошення, заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій до апеляційної інстанції або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.