Справа № 2-а-520/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 квітня 2011 р. Суддя Червоноградського міського суду Львівської області Кріль М. Д.  розглянув у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління пенсійного фонду України в м. Червонограді про визнання неправомірними дій і виплату соціальної допомоги як дитині війни,-

в с т а н о в и в:

          ОСОБА_1 звернулася 22.03.2011 року в Червоноградський міський суд Львівської області з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України у м. Червонограді Львівської області про визнання дій неправомірними і виплату соціальної допомоги як дитині війни з січня 2006 року по березень 2011 року та зобов’язати з 01.03.2011 року нараховувати та виплачувати дану допомогу.  

          В позовній заяві вказала, що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в даний час перебуває в управлінні Пенсійного фонду України у м. Червонограді на обліку як одержувач пенсії по віку та щомісячно отримує підвищення до пенсії як дитина війни. Відповідно до ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», з 01 січня 2006р. їй має виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком. У 2006 році їй така допомога не виплачувалась, а у 2007-2010 роках виплачується не в повному обсязі. Верховна Рада України, своїм Законом «Про Державний бюджет України на 2006 рік», ст. 77, 110, та Законом «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст. 71 п.12, призупинила дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни».  Конституційний Суд України, рішенням  № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року визнано таким, що не відповідає Конституції України і є неконституційним положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»,п.12 ст. 71, яким призупинено дію ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», такими, що не відповідають Конституції України. Відповідно до ч.2 ст. 3 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами. Розмір соціальної допомоги відповідно до ст. 6 Закону, становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Просить визнати дії управління Пенсійного фонду України у м. Червонограді неправомірними та зобов’язати нарахувати та виплатити на її користь недоплачену як дитині війни щомісячну державну допомогу з 01.01.2006 рік відповідно до ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»з компенсацією, а також зобов’язати в подальшому нараховувати та виплачувати дану допомогу.

          Ухвалою від 04.04.2011 року залишено без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог про визнання протиправними дій, зобов’язання зробити перерахунок та виплатити недоплачену надбавку до пенсії передбачену ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.01.2006 року по 22.09.2010 року.

          У запереченні на позовну заяву, яке надійшло до суду 18.04.2011 року, представник відповідача управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області вказав, що дітям війни, згідно із ст. 6  Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Проте, законодавством України не визначено поняття «мінімальна пенсія за віком»як розрахункової величини для підвищення пенсії згідно із ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни», оскільки ст. 28 ЗУ «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування»передбачає, що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. В частині 3 ст. 28 даного Закону встановлено, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. Стаття 7 ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»передбачає, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України. Проте, законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог даного Закону, не визначено які органи повинні виплачувати підвищення пенсії, за рахунок яких коштів і джерел, в якому порядку та яким чином обчислювати вказаний розмір. ЗУ «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансування виплати за цим Законом проводиться із державного бюджету України, а не із бюджету Пенсійного фонду України. Просив у задоволення адміністративного позову відмовити.

          Дослідивши повідомлені позивачем та представником відповідача обставини, а також матеріали справи, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

          Відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 року, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

          Судом встановлено, що позивачка наділена правовим статусом дитини війни, знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Червонограді. За період 2010-2011 роки їй нараховувалася та виплачувалася пенсія за віком та доплата як дитині війни в значно меншому розмірі, чим передбачено законодавством.

          Згідно із ст. 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 р., прожитковий мінімум у 2010 р. на одну особу для осіб, які втратили працездатність встановлений у розмірах: з 01 січня -695 грн., з 01 квітня -706 грн., з 01 липня –709 грн., з 01 жовтня -723 грн., з 01 грудня –734 грн. та визначено, що розміри  соціальних гарантій на 2010 рік, що  визначаються залежно  від прожиткового мінімуму, встановлюються відповідними законами України, цим Законом та нормативно-правовими актами Кабінету Міністрів України.

          Відповідно до ст. 21 Закону України «Про державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2010 р., прожитковий мінімум у 2011 р. на одну особу для осіб, які втратили працездатність встановлений у розмірах: з  1 січня - 750 гривень, з 1 квітня - 764 гривні,  з 1 жовтня - 784  гривні,  з  1  грудня  - 800 гривень. 

          В свою чергу, дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в редакції, яка передбачає виплату дітям війни підвищення у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, є чинною станом на день розгляду справи.  

          З наведених підстав, суд визнає протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в м. Червонограді щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 22.09.2010 року по 21.04.2011 року.

          Разом з тим, відповідно до підпункту 6 пункту 2.2 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 30.04.2002 року № 80-2, у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 25.02.2008 року №5-5 (зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.03.2008 року), управління Пенсійного фонду України в місті (районі) відповідно до покладених на нього завдань призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до чинного законодавства.

          Таким чином, суд приходить до висновку, що саме відповідач зобов'язаний провести нарахування та виплату позивачеві державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 22.09.2010 року по день ухвалення постанови у розмірі, визначеному ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»(в редакції станом на 09.07.2007 року).

          Також, з наведених вище підстав, суд вважає, що підлягає до задовлення позовна вимога про зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати позивачці надалі щомісячно соціальну допомогу як дитині війни у вигляді надбавки до пенсії в розмірі, визначеному діючим на той час законодавством.

          Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. З урахуванням вимог  ст. 7 Закону  України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», якою передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється  за рахунок коштів державного бюджету України, приходжу до висновку, що з Державного Бюджету України слід стягнути половину судових витрат сплачених позивачкою при подачі позовної заяви.

          На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 6, 17, 94, 104, 158, 160, 161,162,163, 183 2, 256 КАС України, суд –

п о с т а н о в и в :

          Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.

          Визнати протиправними дії управління Пенсійного Фонду України в м. Червонограді Львівської області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 22.09.2010 року по 21.04.2011 року.

          Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни за період з 22.09.2010 року по 21.04.2011 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

          Зобов’язати управління Пенсійного фонду України в м. Червонограді Львівської області нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 надалі щомісячно соціальну допомогу як дитині війни у вигляді надбавки до пенсії в розмірі, 30% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», до зменшення даного розміру в законодавстві.

          У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

          Стягнути з Державного Бюджету України в користь ОСОБА_1 частину судових витрат сплачених нею при подачі позовної заяви в сумі 1 (одна) грн. 70 коп.

          Постанова підлягає до негайного виконання.

          Постанова може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Червоноградський міський суд Львівської області шляхом подання в 10-денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.   

          Суддя:                                                                                  М.  Д.  Кріль