УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

2007 року    12 червня дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого - Безверхого О.М.  суддів - Демченка М. О.,  Ященка В.А. з участю прокурора - Кононенка К.М.  засудженого- ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в м.  Суми кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1 та помічника прокурора Путивльського району Матеки А.В.,  який брав участь в розгляді справи судом першої інстанції,   на вирок Путивльського  районного суду від 13 лютого  2007 року,  яким :

ОСОБА_1,  1973 року народження,  відповідно до  ст.  89 КК України не судимий,  -засуджений:   за ч. 2  ст.  121 КК України до восьми років позбавлення волі,  за ч. 1  ст.  121 КК України до шести років позбавлення волі.

На підставі  ст.  70 КК України за сукупністю цих злочинів йому остаточно визначене покарання у виді позбавлення волі строком вісім років.

Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь Науково - дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Сумській області 183 грн. 06 коп.3а проведення експертиз,  на користь ОСОБА_2. 1880 грн. 22 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 5000 грн. моральної шкоди.

Відповідно до вироку суду ОСОБА_1 визнано винним і засуджено за скоєння діянь при слідуючих обставинах:

25 жовтня 2006 року близько 13 години ОСОБА_1,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у будинку АДРЕСА_1,  в ході сварки,  яка виникла на ґрунті з'ясування взаємних відносин зОСОБА_3.,  наніс останньому не менше 12 ударів руками та ногами по голові та тулубу,  завдавши тяжкі тілесні ушкодження,  що спричинило смерть потерпілого.

Крім того,  цього ж дня,  близько 21 год. 30 хв. ОСОБА_1,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння у будинку по АДРЕСА_1,  на ґрунті ревнощів,  наніс своїй співмешканці ОСОБА_4.  декілька ударів кулаком в обличчя,  від чого вона упала на підлогу. Після цього ОСОБА_1 продовжував наносити їй удари по голові та тулубу руками,  ногою,  ніжкою від табурета,  дерев'яним ящиком,  а потім умисно наніс удар кухонним ножем в грудну клітину,  спричинивши ОСОБА_4.  тяжкі тілесні ушкодження.

У поданих апеляціях:

засуджений ОСОБА_1 з вироком суду не згоден,  зазначає,  що висновки суду,  викладені у вироку,  не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає,  що суд розглянув справу неповно,  однобічно з порушенням кримінально - процесуального закону. Зокрема суд не вірно поклав в основу вироку висновки експертизи з приводу кількості та способу нанесення ударів ОСОБА_3.,  оскільки вони протиречать його показам та показам свідка ОСОБА_5 Вказує на те,  що суд не взяв до уваги той факт,  що ОСОБА_4.  нанесла йому ножове поранення в ліву руку і він був вимушений захищатися. Крім того,  відносно нього та його співмешканки ОСОБА_4.  з богу органів досудового слідства були застосовані методи фізичного та психічного впливу,  після чого вони були вимушені дати неправдиві покази. А тому,  прохає постановлений відносно нього вирок скасувати,  справу направити на додаткове розслідування.

прокурор Матека А.В.,  погоджуючись з кваліфікацією дій ОСОБА_1 за ч. 2  ст.  121КК України,  як умисне тяжке тілесне ушкодження,  що потягло смерть ОСОБА_3.,  зазначає,  що суд першої інстанції безпідставно перекваліфікував дії ОСОБА_1 з ч. 2  ст.  15,  ч. 1  ст.  115 КК

Справа № 11 - 338                                                        Головуючий у першій інстанції Толстой О.О.

Категорія ч. 2  ст.  121 КК України                                      Доповідач - Безверхий О.М.

України на ч. 1  ст.  121КК України. Так,  судом не було враховано знаряддя злочину,  кількість тілесних ушкоджень,  причину припинення злочинних дій,  стосунки між потерпілою ОСОБА_4  і ОСОБА_1,  таким чином суд першої інстанції неправильно застосував кримінальний закон. Крім того,  призначене судом покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину внаслідок неправильної кваліфікації дій засудженого і є явно несправедливим внаслідок м'якості. А тому прохає,  постановлений відносно ОСОБА_1 вирок скасувати,  постановити свій вирок,  яким визнати ОСОБА_1 винним у скоєнні злочинів,  передбачених ч.2  ст.  121 та ч. 2  ст.  15,  ч.1  ст.  115 КК України і призначити йому покарання за ч. 2  ст.  121 ККУ у вигляді позбавлення волі строком на 10 років,  за ч. 2  ст.  15,  ч. 1  ст.  115 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 8 років і на підставі ч. 1  ст.  70 ККУ остаточно призначити покарання шляхом часткового складання призначених покарань у вигляді позбавлення волі строком на 12 років. В частині цивільного позову вирок залишити без зміни.

Заслухавши доповідача,  засудженого ОСОБА_1,  який підтримав свою апеляцію,  прокурора,  який просив задовольнити апеляцію прокурора Путивльського району,  перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи вказаних апеляцій,  колегія суддів вважає,  що вони не підлягають задоволенню.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винності ОСОБА_1 у скоєнні злочинів за обставин,  описаних у вироку,  підтверджуються перевіреними в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.

Сам ОСОБА_1 при допиті в якості підсудного свою провину не визнав,  але зі змісту його показів вбачається,  що він фактично частково зізнався у вчиненні насильницьких протиправних діянь,  зазначених у обвинуваченні,  визнаному судом доведеним.  Зокрема,  він пояснив,  що вдень в будинку ОСОБА_5знаходився в стані алкогольного сп'яніння,  де виник конфлікт з ОСОБА_3,  який його образив і ударив у пах. Коли ж ОСОБА_3знов замахнувся на нього,  то він двічі ударив кулаком в обличчя,  а коли той упав,  то декілька разів наніс ногою йому удари по тулубу. Через декілька годин він знов прийшов до ОСОБА_5,  де ОСОБА_3став його ображати,  й вони удвох витягли його на вулицю,  де і залишили. Потім увечері,  перебуваючи вдома в стані алкогольного сп'яніння,  він в ході сварки побив свою співмешканку ОСОБА_4,  ударивши її декілька разів в обличчя. Коли вона ударила його,  а потім ножем завдала удар йому в ліву руку,  то він перехопив її руку,  завернув за спину і спричинив їй ножове поранення. Далі ударив коліном її в живіт,  потім декілька разів табуреткою та ніжкою від неї - по голові та тулубу. Під час цього його затримали працівники міліції.

Поряд з такими показами ОСОБА_1 факти вчинення ним вказаних злочинів підтверджуються сукупністю інших доказів,  наведених у вироку.

Так свідок ОСОБА_5. показав,  що під час виниклої сварки ОСОБА_1ударив ОСОБА_3в обличчя,  потім наніс ногою декілька ударів йому по тулубу. ОСОБА_3опору не чинив,  більше з підлоги не підводився. Під час цих подій в будинку вони були утрьох.

Свідок ОСОБА_6 пояснила,  що в означений день вона чула,  що з квартири ОСОБА_5лунали лайки,  крики,  шум падіння; зрозуміла,  що там відбувається бійка.

Свідок ОСОБА_7 показав,  що після 24 - ї години на вулиці навпроти свого будинку він побачив на землі лежачого невідомого чоловіка без ознак життя,  про що повідомив міліції та викликав швидку допомогу.

Рапортом чергового відділу внутрішніх справ та протоколом огляду місця події стверджено факт виявлення трупа ОСОБА_3. з ознаками насильницької смерті.

Висновком судово - медичного експерта встановлено наявність,  місцерозташування,  локалізацію,  чисельність,  характер,  причину виникнення,  ступінь тяжкості тілесних ушкоджень та причину смерті потерпілого ОСОБА_3.,  яка сталася внаслідок політравми голови,  грудної клітки і черевної порожнини.

Згідно висновку додаткової судово-медичної експертизи продемонстрований ОСОБА_1 при відтворенні обстановки і обставин події механізм заподіяння тілесних ушкоджень частково співпадає з механізмом їх утворення,  виявлених на тілі трупа ОСОБА_3.,  та не співпадає за характером,  кількістю пошкоджень і нанесених ударів.

Відповідно до висновків судово - імунологічних експертиз на ряді речей з будинку ОСОБА_5та одежі ОСОБА_1 виявлено кров людини,  походження якої можливе від ОСОБА_3.

Потерпіла ОСОБА_4.  показала,  що її співмешканець ОСОБА_1 повернувся додому вдень від ОСОБА_5 ,  був у стані алкогольного сп'яніння,  на його одязі була кров. З його слів вона зрозуміла,  що він когось побив. Увечері він знов повернувся додому,  вчинив сварку,  став бити її руками,  ногами та різними предметами. Вона взяла ніж,  але ОСОБА_1стиснув її руку і ніж випав на підлогу. Коли і як він ударив її ножем вона не пам'ятає.

Свідки ОСОБА_8. і ОСОБА_9. підтвердили,  що ОСОБА_1 вдома вчинив побиття ОСОБА_4. ,  тому вони викликали міліцію.

СвідокОСОБА_10 показав,  що коли він з приводу повідомлення,  про сімейну сварку,  як працівник міліції прибув на місце домівлі,  то на кухні побачив як ОСОБА_1 ніжкою від табуретки намагався вдарити жінку,  котра лежала на підлозі. На його вимогу той припинив свої дії.

Згідно висновку судово - медичного експерта у потерпілої ОСОБА_4.  виявлене тяжке тілесне ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення правої половини грудної клітки з пневмотораксом,  а також інші тілесні ушкодження.

Як вбачається з висновку додаткової судово - медичної експертизи продемонстрований ОСОБА_1 при відтворенні обстановки і обставин події механізм заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4.  частково співпадає з механізмом їх утворення,  виявлених у потерпілої,  не співпадає за характером та кількістю виявлених пошкоджень і нанесених ударів.

Також факт заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4.  винним ОСОБА_1 підтверджується протоколом огляду місця події,  висновками судово - цитологічної,  судово -імунологічної та медико - криміналістичної експертиз й речовим доказом - вилученим кухонним ножем.

Згідно висновку психолого - психіатричної експертизи ОСОБА_1 визнаний осудним,  в період часу скоєних діянь не знаходився в стані фізичного афекту.

Перевіривши усі доводи ОСОБА_1 на свій захист,  суд у вироку умотивовано спростував його твердження про те,  що начебто ОСОБА_3 першим почав його бити,  а його дії були відповідною реакцією; що ОСОБА_4.  ударила його ножем,  а він нібито діяв в стані необхідної оборони,  й щодо механізму заподіяння ним тілесних ушкоджень цим потерпілим та кількості нанесених їм ударів.

Крім того,  не погодившись з кваліфікацією діянь підсудного за  ст.   ст.  15 ч.2, 115 ч. 1 КК України,  суд дійшов обґрунтованого висновку,  що ОСОБА_1 за встановлених обставин не мав умислу на позбавлення життя потерпілої ОСОБА_4. ,  оскільки якщо б мав таке бажання,  то міг би довести такий злочин до кінця.

Таким чином,  проаналізувавши досліджені докази і давши їм належну оцінку,  перевіривши версії підсудного на свій захист,  суд першої інстанції встановив дійсні обставини справи та дав правильну юридичну кваліфікацію його злочинним діям за  ст.   ст.  121 ч. 2,  121 ч. 1 КК України.

Також суд,  керуючись  ст.  65 КК України та ч. 2  ст.  334 КПК України,  належним чином умотивував у вироку свої висновки і щодо покарання,  яке визнав за необхідне призначити ОСОБА_1 за скоєні злочини.

Колегія суддів вважає,  що доводи апеляцій як засудженого ОСОБА_1,  так і прокурора ,  що брав участь в розгляді справи судом першої інстанції,  є безпідставними,  знаходячи вирок суду законним і обґрунтованим,  який не підлягає зміні чи скасуванню.

Тому,  керуючись  ст.   ст.  362,  365,  366,  377 КПК України,  колегія суддів апеляційного суду,  -

УХВАЛИЛА:

Вирок Путивльського районного суду від 13 лютого 2007 року відносно ОСОБА_1залишити без зміни,  а апеляції засудженого ОСОБА_1 і прокурора Матеки А.В.,  який брав участь в розгляді справи в суді першої інстанції,  - без задоволення.