Справа № 22-ц-775/2007р. Головуючий у 1-й інстанції Риков В.В.
Категорія № 44 суддя-доповідач Попруга С. В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2007 року червня 12 дня колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Сумської області в складі:
Головуючого - Попруги С. В.
суддів - Сибільової Л.О., Хвостика С. Г.
з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.
та осіб, які приймали участь у справі представників позивача Управління праці та соціального захисту населення Поліської райдержадміністрації: Горецького А.Г., Томченко О.В., Кордун Т.В., відповідачки ОСОБА_1. , розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщені апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Поліської райдержадміністрації на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми Сумської області від 07 березня 2007 року у цивільній справі за позовом Управління праці та соціального захисту населення Поліської райдержадміністрації до ОСОБА_1про стягнення безпідставно набутих грошових коштів в сумі 8 731 грн.,
ВСТАНОВИЛА:
Управління праці та соціального захисту населення Поліської райдержадміністрації (далі - Управління), звернулось до суду з названим позовом обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідно до чинного законодавства здійснює виплату компенсацій громадянам за втрачене нерухоме майно на радіоактивно забрудненій території в період 1992 - 1996 років. В число населених пунктів, які були віднесені до зони безумовного (обов'язкового) відселення відноситься і смт. Поліське.
В АДРЕСА_1 проживала громадянка ОСОБА_2 (її спадкоємницею стала відповідачка по справі ОСОБА_1 ). Згідно акту оцінки будівель вартість вищезгаданого будинку становить 9 347 грн. (про цей розмір знала і сама ОСОБА_2. і відповідачка по справі, яка особисто здавала всі документи в місцеве відділення БТІ і у відділ з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи).
При формуванні пакету документів по справі за відшкодування компенсації за втрачене нерухоме майно, внаслідок ненавмисної помилки попали документи, а саме зведений акт вартості будівель і споруд „форма №5" підготовлені на ОСОБА_3, яка проживала за адресою - АДРЕСА_2 - оціночна вартість будівель на суму 21 048 грн.
Внаслідок великого обсягу робіт вищевказана помилка не була вчасно виявлена, і громадянці ОСОБА_2. була проведена оплата платіжним дорученням № 163/5880 від 27 квітня 2006 року на зазначену суму, яка включала в себе помилково нараховану їй суму компенсації в розмірі 11 701 грн., компенсацію в розмірі 9 347 грн., а всього їй було виплачено 21 048 грн.
Таким чином, виникла переплата по компенсації в сумі 11 701 грн., як різниця між оціночними актами: 21 048 грн. (АДРЕСА_2) - 9347 грн. (АДРЕСА_1) = 11 701 грн.
Всі вказані кошти одержала, в зв'язку зі смертю ОСОБА_2., її спадкоємниця ОСОБА_1 , відповідачка по справі.
ОСОБА_1 , достовірно знала про те, що розмір компенсації за здане громадянкою ОСОБА_2. майно складає 9 347 грн., однак понад вищезгадану суму безпідставно отримала 11 701 грн.
Після письмового звернення позивача, ОСОБА_1 визнала факт переплати компенсації, і добровільно 13 жовтня 2006 року повернула на рахунок УДК в Київській області 2 970 грн., решту коштів відповідачка у добровільному порядку не повертає. Сума позову складає різницю між переплатою 11 701 - часткове повернення 2 970 = 8731 грн. (вісім тисяч сімсот тридцять одна гривня).
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми Сумської області від 07 березня 2007 року в задоволенні позову Управління відмовлено.
В апеляційній скарзі Управління просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Узагальнені доводи апеляційної скарги: невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права.
В судовому засіданні представники Управління: Горецький А.Г., Томченко О.В., Кордун Т.В., підтримали доводи апеляційної скарги, а відповідачка ОСОБА_1 заперечувала проти них.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову Управління, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 одержала спірну суму грошових коштів на законних підставах, отже не зобов'язана повертати Управлінню 8 731 грн.
Проте з таким висновком суду погодитись неможливо, оскільки він суперечить обставинам справи та вимогам закону.
Так, згідно ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Статтею 1213 ЦК України встановлено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Як убачається з наявних у справі письмових доказів, і цих обставин фактично не спростовує відповідачка, вона мала отримати в порядку спадкування після смерті ОСОБА_2 компенсацію за втрачене нерухоме майно (будівлі та споруди) в смт. Поліське, АДРЕСА_1 вартістю 9 347 грн. Фактично, в результаті помилки працівників Управління, відповідачка отримала названу компенсацію на 11 701 грн. більше від належної суми. 2 970 грн. відповідачка добровільно повернула позивачу. Решту - 8 731 грн. добровільно не повертає, отже зазначена сума підлягає стягненню з відповідачки в судовому порядку.
Ці обставини підтверджуються письмовими доказами, фотокопіями: платіжного доручення №163 від 25 квітня 2006 року; акту визначення перерахунку розміру компенсації на втрачене нерухоме майно; зведеного акту вартості будівель та споруд домоволодіння ОСОБА_2.; зведеного акту вартості будівель та споруд домоволодіння ОСОБА_3.; повідомлення про помилково нараховану Управлінням суму компенсації ОСОБА_2. (а.с. 20 -24).
За таких обставин, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про стягнення з ОСОБА_1. на користь Управління безпідставно набутих грошових коштів в розмірі 8 731 грн., та на повернення судових витрат 87, 31 грн. + 43, 65 грн. = 130, 96 грн. судового збору, 60 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, 100 грн. за правову допомогу, а всього 290, 96 грн.
На підставі викладено, керуючись ст. ст. 303, 307 п.п.3, 4 ст. 309 ст. ст. 313, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Поліської райдержадміністрації задовольнити.
Скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми Сумської області від 07 березня 2007 року.
Стягнути з ОСОБА_1на користь Управління праці та соціального захисту населення Поліської райдержадміністрації безпідставно набуті грошові кошти в розмірі 8 731 грн. (вісім тисяч сімсот тридцять одна гривня).
Стягнути з ОСОБА_1на користь Управління праці та соціального захисту населення Поліської райдержадміністрації на повернення судових витрат: 130, 96 грн. судового збору, 60 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи та 100 грн. за правову допомогу, а всього 290, 96 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку протягом двох місяців безпосередньо до Верховного Суду України.