УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2007 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого - Ващенко Л.Г.
суддів - Фадєєнко А.Ф., Вадовської Л.М.
при секретарі - Повар О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 02 березня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
ВСТАНОВИЛА:
07.09.2006 року ОСОБА_1., звернулась із позовом про стягнення з відповідачки 1107 грн. матеріальної і 1500 грн. моральної шкоди.
Позов обгрунтувала тим, що вона разом із ОСОБА_3. є співвласницею квартири НОМЕР_1 по АДРЕСА_1, а відповідачка власниця квартири НОМЕР_2 у цьому ж будинку, яка розташована поверхом вище.
Протягом 2002-2006 років з вини відповідачки неодноразово мало місце залиття квартири позивачки, внаслідок чого завдана матеріальна і моральна шкода.
Посилаючись на те, що шкода завдана з вини відповідачки, просила позов задовольнити.
Відповідачка позов не визнала.
Рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 02.03.2007 року у позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивачка просить рішення суду скасувати, справу повернути на новий розгляд, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість.
У засіданні колегії суддів апелянтка і її представник скаргу підтримали, відповідачка скаргу не визнала.
Рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін на підставі ст. 308 ЦПК України.
Відмовляючи у позові суд виходив з того, що позивачка не довела своїх вимог, оскільки залиття квартири позивачки у 2002 році сталося внаслідок незадовільного технічного стану систем водопроводу та каналізації. Позивачка також не надала суду доказів про те, що після 2002 року з вини відповідачки мало місце залиття її квартири.
Висновки суду у цій частині відповідають обставинам справи, доказам, що є у матеріалах справи та вимогам закону - ст. ст. 440, 441-1 ЦК України у редакції 1963 року.
Вирішуючи спір, суд також зазначив, що позивачка пропустила строк позовної давності, встановлений ст. 71 УК України у редакції 1963 року.
Між тим, виходячи із загальних засад цивільного процесу, при необґрунтованості вимог, суд відмовляє у позові саме з цих підстав без посилання на строки звернення до
1 Головуючий у першій інстанції Горбань Ю.О. Справа № 22ц-2525\07
Доповідач Ващенко Л.Г. Категорія 23 ЦП
сулу .оскільки вони стосуються захисту порушеного права.
Доводи позивачки про те, що суд першої інстанції необгрунтовано виносив ухвали про повернення позовної заяви, які у подальшому скасовувались, не є підставою для скасування рішення по справі.
Не заслуговують не увагу твердження позивачки про те, що у вересні 2006 року мало місце залиття квартири з вини відповідачки, оскільки такі докази у справі відсутні.
Суд навів належну оцінку доказам у справі, зокрема калькуляції від 20.09.2006 року на ремонт квартири позивачки.
Твердження ОСОБА_1. про те, що суд мав з власної ініціативи будівельно-технічну та товарознавчу експертизи, безпідставні, оскільки цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, при цьому, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказівДх дослідження та доведення перед судом їх переконливості ( ст. 10 ЦПК України).
Інших, правових доводів, апеляційна скарга на містить.
Підстави для зміни або скасування рішення суду відсутні.
Керуючись ст. 303, 307 ч.1п. 1, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1- відхилити.
Рішення Тарутинського районного суду Одеської області від 02 березня 2007 року - залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту її проголошення.