Справа №2-320/1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

16 січня 2008 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді              Федосєєва С. В.

при секретарі               Мохонько О.А.,  Кузьміній О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання  шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить шлюб з відповідачем ОСОБА_2 розірвати.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що сумісне життя з відповідачем не склалося в зв'язку з тим, що вони мають різні характери та погляди на життя. Позивач прийшов до категоричного висновку, що подальше збереження сім'ї неможливе. Вони з дружиною проживають окремо один від одного, спільного господарства не ведуть. Позивач вважає, що шлюб фактично розпався, а тому наполягає на розірванні шлюбу і стверджує, що примирення між ними неможливе.

В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач в судовому засіданні проти розірвання шлюбу не заперечувала.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Сторони шлюб зареєстрували 14 червня 1997 року /а.с.4/.

Від шлюбу  мають двох неповнолітніх доньок: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та  ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. 

Судом встановлено, що сторони з січня 2004 року не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх відносин, проживають окремо, не мають спільного бюджету, втратили почуття любові один до одного.

Судом надавався строк для примирення терміном два місяці.

Відповідно до ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.

Згідно з вимогами ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.

Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу та інші обставини життя подружжя.

Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей,  що має істотне значення.

За таких обставин суд вважає, що збереження сім'ї є неможливим, оскільки її існування носить формальний характер протягом тривалого часу і позов підлягає задоволенню. Діти залишаться проживати з матір'ю, відповідачем по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 104, 105, 112 СК України, ст.ст. 10, 209, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Шлюб, зареєстрований 14 червня 1997 року у Відділі реєстрації актів цивільного стану Дніпровського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 658, між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_1 при реєстрації розірвання шлюбу в органах РАЦС на користь держави державне мито в розмірі 17 /сімнадцять/ гривень, звільнивши від сплати державного мита ОСОБА_2.

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання заяви про апеляційне оскарження рішення суду та апеляційної скарги. Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження рішення. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений законодавством України, рішення набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Апеляційним судом м. Києва.

Суддя: