Справа № 2-174/11

                                                               РІШЕННЯ

                                                          Іменем України

30 травня 2011 року                      Вінницький районний суд Вінницької області

В складі судді Ганкіної І.А.

При секретарі:Морозовському А.С.

позивачі ОСОБА_2

Адвокаті ОСОБА_3

Пред-ві відповідача ОСОБА_4

Третій особи ОСОБА_5

       Розглянувши у відкритому  судовому засіданні в м.Вінниця цивільну справу за позовом ОСОБА_2, за участю третьої особи на стороні позивача ОСОБА_6 до ОСОБА_7, Сосонської сільської ради, за участю третьої особи на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання рішення виконкому частково недійсним, визнання свідоцтва про право власності частково недійсним, забов»язання усунути перешкоди, -

                                                     Встановив:

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2  суду пояснила, що їй на праві власності належала земельна ділянка площею 0,24 га що розташована на території в АДРЕСА_1. На вказану земельну ділянку позивачка отримала державний акт серії ЯА №815243 виданого 26.12.1995р. 29.10.2007р. позивач подарувала належну їй земельну ділянку своїй дочці ОСОБА_6 відповідно до договору дарування вчиненого приватним нотаріусом ОСОБА_8 Земельна ділянка площею 0,12 га була виділена позивачці рішенням виконкому Вінницької районної ради від 05.09.1984р. для будівництва будинку. В зв»язку з вказаним рішенням позивачкою було отримано будівельний паспорт на дошлюбне призвище «ОСОБА_12». Земельна ділянка, що була виділена позивачу для будівництва будинку межувала з земельною ділянкою та будинковолодінням її матері, ОСОБА_7, а з іншої сторони межувала з земельною ділянкою ОСОБА_9 Будівництво житлового будинку було розпчато, але за браком коштів на тривалий час було зупинено. Скориставшись тим, що позивач не проживала у недобудованому будинку і зупинила будівництво, відповідачка ОСОБА_7 оформила на себе свідоцтво про право власності в яке включила належний позивачці недобудований житловий будинок означившись його як «майстерню». Відповідачка дозволила без відому позивачки використовувати належну їй будівлю ОСОБА_5, який використовує приміщення як майстерню та тримає у приміщеннях будинку станки та піломатеріали. Свій позов позов підтримала та просить його задоволити.

Представник ОСОБА_7 –ОСОБА_10 позов не визнав та суду показав, що спірна будівля майстерні була побудована ОСОБА_7 Позивач по справі участі у будівництві не приймала, проживала за іншою адресою і ніколи будівництвом не цікавилася. Тому, враховуючи вищевказане, представник відповідача просить в задоволенні позову відмовити.

Відповідач - Сосонська сільська рада в особі свого представника позов не визнала. Представник сільської ради суду показав, що рішення було прийнято на підставі технічного паспорта  та даних про те, що вказана будівля була побудована саме ОСОБА_7, тому в задоволенні позову представник просить відмовити.

ОСОБА_5 позов не визнав та суду показав, що будівля майстерні була розпочата будівництвом ще його батьками. Позивач у будівництві будівлі участі не приймала, біля батьків тривалий час не проживала, і до спірної будівлі відношення не має. Тому, при отриманні   свідоцтва про право власності його мати ОСОБА_7 оформила будівлю, яку використовували як майстреню. на себе визначивши. Враховуючи вказане, суд вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення, вивчивши матеріали справи, суд встановив наступне:

ОСОБА_2 на праві власності належала земельна ділянка площею 0,24 га що розташована на території в АДРЕСА_1.

На вказану земельну ділянку розміром 0,2481 га позивачка отримала державний акт серії ЯА №815243 виданий 26.12.1995р. (а.с.9).

Відповідно до плану земельної ділянки, що є невід»ємною частиною державного акту земельна ділянка, що належала  позивачці межує по лінії від А до Б –з земельною ділянкою ОСОБА_9 від Б до В з землями сільської ради,  від В до Г з земельною ділянкою ОСОБА_7 та від Г до А з земельною ділянкою ОСОБА_11

Інших земельних ділянок в с.Сосонка, Вінницького району та області відповідно до довідки ДП «Центр державного земельного кадастру»в особі Вінницької регіональної філії ОСОБА_2 не має. (а.с.10).  

Рішення про надання земельної ділянки ОСОБА_2 було видано на підставі наявніості попереднього рішення про надання земельної ділянки ОСОБА_12 (до шлюбне призвище позивача) від 05.09.1984р.

Вказана земельна ділянка була надана позивачці для будівництва житлового будинку (а.с.13).

На підставі вказаного рішення від 05.09.1984р. ОСОБА_12 було видано будівельний паспорт за НОМЕР_1 (а.с.12).

За будівельним паспортом позивачці було надано дозвіл на  будівництво житлового будинку, льоху та туалету (а.с.14).

Відповідно до акту винесення в натурі меж ділянки та розбивки будівель від 31.08.1984р. земельна ділянка ОСОБА_2 ( до шл. приз. ОСОБА_12) межує з північної сторони –садиба ОСОБА_9 з південної –садиба ОСОБА_7, з західної –город, з східної –вулиця (а.с.15 зворіт).

 29.10.2007р. позивач подарувала належну їй земельну ділянку своїй дочці ОСОБА_6 відповідно до договору дарування вчиненого приватним нотаріусом ОСОБА_8 (а.с.19).

25 вересня 2008р. рішенням виконавчого комітету Сосонської сільської ради за №86 було постановлено оформити право власності ОСОБА_7 на житловий будинок під літерою «А», прибудову - «а1», гараж –«Б», літню кухню «Б-1», погріб - «п/Б», сарай - «б», сарай - «б-1», вбиральню - «В», майстерню - «Г», огорожу, криницю та жомову яму (а.с.26).

Відповідно до вказаного рішення відповідачці ОСОБА_7 було видано свідоцтво про право власності від 22.10.2008р. за №174 за яким оформлено право власності на вказану особу на : житловий будинок під літерою «А», прибудову - «а1», гараж –«Б», літню кухню «Б-1», погріб - «п/Б», сарай - «б», сарай - «б-1», вбиральню - «В», майстерню - «Г», огорожу -1-4, криницю -5, та жомову яму –6 (а.с.27).

Виїздом судового засідання на місце знаходження спірного об»єкту нерухомості судом було виявлено, що предметом огляду є будівля, яка розташована між будинковолодіннями ОСОБА_7 та ОСОБА_9  Будівля є недобудованою, було проведено її огляд, що відображено у окремому протоколі виїздного засідання.

Будівля визначена як майстерня –«Г», використовується для виготовлення столярних виробів сім»єю ОСОБА_7.

Дане рішення ради було прийнято на підставі технічного паспорта виданого КП ВОБТІ (а.с.31-35).

Визначаючись  щодо заявлених вимог суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не встановлено законом, або незаконність набуття права власності не встановлена судом.    

В силу ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором чи законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів є власником цієї речі.

Забудовником будівлі незавершної будівництвом по АДРЕСА_1 відповідно до будівельного паспорта є ОСОБА_2

Судом з»ясовано, що право на забудову позивачкою ніколи ОСОБА_7 не передавалось. Будівельний паспорт на ОСОБА_7 як на самостійного забудовника на будівлю «Г»не видавався. Доказів зворотнього суду не надано.

Право власності на недобудовану будівлю «Г»за ОСОБА_7 у судовому порядку не визнавалося, право власності на спірну будівлю було оформлено на відповідачку лише на підставі даних технічного паспорту, без врахування того, що забудовником даної споруди відповідно до будівельного паспорта є позивач.

За ст.316 ЦК України право власності є непорушним. Відповідно до  ст.319 ЦК України власник на власний розсуд розпоряджається належою йому власністю.

За ст.393 ЦК України правовий акт органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування, який не відповідає законові та порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Визначаючись щодо заперечення сторони відповідача щодо того, що будівля була побудована відповідачкою ОСОБА_7, а тому належить лише їй, суд виходить з того, що право на забудову мала лише позивач по справі, відповідно до будівельного паспорта за НОМЕР_1, за даними даного паспорта споруда знаходиться на земельній ділянці, що знаходиться між земельними ділянками ОСОБА_7 та ОСОБА_9 Між вказаними земельними ділянками  знаходиться лише одна капітальна споруда, яка згідно будівельного паспорта є будівлею під літерою «Г». Вказана споруда відповідно до даних будівельного паспорта є житловим будинком. Інших земельних ділянок з місцем розташування між землею  ОСОБА_7 та ОСОБА_9 в с.Сосонка, Вінницького району та області у позивача не має.

Право на забудову на ОСОБА_7 позивач не переводила, доказу домовленості між забудовником та відповідачкою щодо створення спільного об»єкта власності, чи переходу права власності від позивачки до ОСОБА_7  суду не надано.

        Тому, враховуючи вищевказане, суд вважає, що позов в частині визнання недійсним рішення виконкому Сосонської сільської ради за №86 від 25.09.2008р.»Про реєстрацію відповідно до закону об»єктів нерухомого майна»в частині оформлення права власності на ім»я ОСОБА_7 в частині майстерні під літерою «Г», що розташована по АДРЕСА_1є доведеними та  підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.215 ЦК України підставою для визнання недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3,5 та 6 ст.203 ЦК України.

За ст. 216  ЦК України правочини, що визнані недійсними не тягнуть настання правових наслідків, що мають законну силу, а тому, враховуючи вказане нормативне положення, а також визнання частково незаконним рішення виконкому Сосонської сільської ради за №86 від 25.09.2008р.»в частині будівлі майстрені «Г», суд вважає таким, що підлягає до визнання частково недійсним і свідоцтво про право власності від 22.10.2008р. за №174 в частині будівлі майстерні під літерою «Г».

Щодо усунення перешкод в користуванні вказаним об»єктом, суд виходить з того, що відповідно до суті ст.ст.316-ст.321 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод в користуванні належною йому власністю.

Судом було встановлено, що позивач позбавлена можливості викорситовувати належну їій на правах забудовника будівлю під літерою «Г», яка використовується ОСОБА_7, як майстреня для виготовлення виробів з дедевини.

       Судом під час виїздного судового засідання було виявлено, що будівля «Г»є недобудованою, не має стелі, підлоги, внутрінші роботи не проведено, частина приміщень не має дверей, не засклено вікна, інжинерні мережи підведено лише до частини приміщень. В приміщеннях будівлі знаходяться  дерев»яні дошки, брусків (піломатеріалів), станок «Вайм», деревообробний станок,  б/в холодильник, труби керамічної в кількості 2 шт., столярних виробів –віконні рами, дверні полотна, дверний блок, відходи деревообробки (тирса), дерев»яне риштування, драбина дюралюмінева, електрокамін. Ключи від вхідних дверей у позивача є відсутні.

Судом проведено зафіксування виявленого у будівлі та проведено фотографування внутрішніх приміщень та самої будівлі.

Факт знаходження вище зазначеного в будівлі під літерою «Г»сторони не оспарюють.

        Тому, враховуючи вказане, суд вважає, що відновити порушене право позивачки на вільне користування належною їй будівлею слід шляхом забов»язання ОСОБА_7, ОСОБА_5 усунути чинимі позивачу перешкоди в користуванні незакінчним будівництвом житловим будинком, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 та зазначений під літерою «Г»шляхом звільнення внутрішніх приміщень від дерев»яних дошок, брусків (піломатеріалів), станку «Вайм», деревообробного станку, б/в холодильника, труби керамічної в кількості 2 шт., столярних виробів –віконних рам, дверних полотен, дверного блоку, відходів деревообробки (тирси), дерев»яного риштування, драбини дюралюміневої, електрокаміну та передати ОСОБА_2 ключи від вхідних дверей.

За ст.88 ЦПК України слід стягнути з  ОСОБА_7, Сосонської сільської ради на користь ОСОБА_2  судові витрати в сумі 45 грн.50 коп. в рівних частках по 22 грн.75 коп.

        Керуючись ст.ст.216,217, 316,321, 375, 331,386, 393ЦК України,  ст.ст. 15,30,60,61,88, 214,218,223 ЦПК України, суд, -

                                                              Вирішив:

       Позов задоволити.

       Визнати частково недійсним рішення виконкому Сосонської сільської ради за №86 від 25.09.2008р.»Про реєстрацію відповідно до закону об»єктів нерухомого майна»в частині оформлення права власності на ім»я ОСОБА_7 в частині майстерні під літерою «Г», що розташована по АДРЕСА_1.

       Визнати частково недійсним свідоцтво про право власності за №174  від 22.10.2008р. на житловий будинок з прибудовою, господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_1 на ім»я   ОСОБА_7 в частині майстерні під літерою «Г».

       Забов»язати ОСОБА_7, ОСОБА_5 усунути чинимі   ОСОБА_2 перешкоди в користуванні незакінчним будівництвом житловим будинком, що знаходиться за адресою по АДРЕСА_1 та зазначений під літерою «Г»шляхом звільнення внутрішніх приміщень від дерев»яних дошок, брусків (піломатеріалів), станку «Вайм», деревообробного станку, б/в холодильника, труби керамічної в кількості 2 шт., столярних виробів –віконних рам, дверних полотен, дверного блоку, відходів деревообробки (тирси), дерев»яного риштування, драбини дюралюміневої, електрокаміну та передати ОСОБА_2 ключи від вхідних дверей.

Стягнути з  ОСОБА_7, Сосонської сільської ради на користь ОСОБА_2  судові витрати в сумі 45 грн.50 коп. в рівних частках по 22 грн.75 коп.

         Рішення суду може бути оскаржено  до  Вінницького апеляційного суду через Вінницький районний суд  шляхом подачі в 10-денний строк з дня винесення  рішення апеляційної скарги.

Суддя: