2-113/11

  26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

(з а о ч н е)

21 червня 2011 року Володимир-Волинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого –судді Артиша Я.Д.

при секретарі Рудись О.В.,

за участю позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Володимир-Волинський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу. Заяву мотивує тим, що відповідач 17 липня 2008 року позичив у неї грошові кошти в сумі 22870 дол. США, для викупу частини приміщення по АДРЕСА_1, які зобов’язався повернути після продажу даного приміщення, що підтверджується власноручною розпискою відповідача. 05 серпня 2008 року та 19 серпня 2008 року ОСОБА_2 повернув ОСОБА_1 частину коштів - 100 дол. США та 20000 грн., що згідно офіційного курсу НБУ становить 4132 дол. США. та станом на 02 листопада 2010 року борг відповідача з врахуванням виплачених сум становить 18638 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 147426 грн. 58 коп. 22 серпня 2010 року ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу реалізував ОСОБА_3 частину нежилого приміщення по АДРЕСА_1, однак грошей від продажу позивачу не повернув. Таким чином, зобов’язання ОСОБА_2 щодо повернення ним суми позики, залишилось невиконаним, а тому ОСОБА_1 просить суд стягнути з відповідача даний борг за офіційним курсом НБУ станом на 02 листопада 2010 року в сумі 147426 грн. 58 коп. та судові витрати по справі.

В судовому засіданні позивач позов підтримала з вищенаведених підстав, просила суд позов задовольнити, вважаючи, що після реалізації приміщення відповідач зобов'язаний був повернути кошти, однак від виконання умов розписки ухиляється, протягом майже 3 років борг не повернув.

Відповідач в судове засідання повторно не з’явився, однак про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, а повідомлені ним неодноразові причини неявки до суду слід розцінювати, як недобросовісне використання своїх прав.

За погодженням з позивачем, яка не заперечувала проти вирішення справи в такому порядку, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові докази у справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно розписки від 17 липня 2008 року ОСОБА_2 позичив грошові кошти в сумі 22870 дол. США на викуп частини приміщення по АДРЕСА_1, які зобов’язався повернути після продажу даного приміщення ОСОБА_1. 05 серпня 2008 року та 19 серпня 2008 року ОСОБА_2 повернув ОСОБА_1 частину коштів в сумі 100 дол. США та 20000 грн., що підтверджується письмовою розпискою відповідача (а.с. 5).

З пояснень позивача вбачається, що ОСОБА_2 22 серпня 2010 року нотаріально посвідчив договір купівлі - продажу приміщення, яке було предметом боргової розписки, однак після продажу цього приміщення, боргу не повернув і ухиляється від виконання зобов'язання перед позивачем щодо повернення позики в сумі 18638 дол. США.

Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов’язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Згідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із долученого до матеріалів справи договору купівлі - продажу від 22 серпня 2010 року, який нотаріально посвідчений, ОСОБА_2 продав 14/100 частки нежилого приміщення ОСОБА_3, що знаходиться в АДРЕСА_1 за ціною 85000 грн. (а.с. 6).

Із даних про офіційний курс гривні до долара США в НБУ станом на 05 серпня та 19 серпня 2008 року слідує, що 484 грн. еквівалентно 100 дол. США., 20000 грн. - 4132 дол. США., тобто суму боргу яку частково повернуто відповідачем ОСОБА_1 складає в загальній сумі 4232 дол. США. При цьому, станом на 02 листопада 2010 року борг відповідача з врахуванням виплачених вказаних сум становить 18638 дол. США, що згідно курсу НБУ складає 147426 грн. 58 коп. (а.с.7-9).

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Частиною 1 ст. 1049 ЦК України визначено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Таким чином, проаналізувавши зібрані і досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем продано майно, позивач має право вимоги суми боргу згідно розписки, тому слід стягнути з відповідача в користь позивача борг в сумі 147426 грн. 58 коп.

Також підлягають до задоволення вимоги позивача про відшкодування відповідачем судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 58, 60, 88, 215, 224-226 ЦПК України, на підставі ст. ст. 509, 524, 526, 530, 533, 1046, 1047, 1049 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 в користь ОСОБА_1 147426 (сто сорок сім тисяч чотириста двадцять шість) грн. 58 коп. боргу, судовий збір в сумі 1700 (тисяча сімсот) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 (сто двадцять) грн.

Заочне рішення може бути переглянуте Володимир-Волинським міським судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через Володимир-Волинський міський суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий:/підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя Володимир-Волинського

міського суду                                                                                        Я.Д.Артиш