Справа №1-314/11

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2011 року                                                                                                         м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира

в складі:

головуючого – судді                    Костенко С.М.

при секретарі судового

засідання                              Боровицької Т.О.

з участю:

прокурора                                       Лотуга Л.В.                              

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Житомира, громадянина України, освіта середня, розлученого, проживаючого в АДРЕСА_1,  працюючого не офіційно, раніше не судимого,

за ст. 164 ч.1 КК України,

                                                                                  в с т а н о в и в :

          ОСОБА_2 згідно з рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 23.03.2006 року зобов’язаний сплачувати аліменти на користь ОСОБА_3 на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 15.02.2006 року і до її повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

          Однак, з дня винесення рішення ОСОБА_2 ухилявся від сплати аліментів, яке виразилось в тому, що будучи неодноразово попередженим, аліменти сплачував не щомісячно та не в повному обсязі, а саме в період часу з 01.09.2007 року по 31.12.2007 року включно злісно ухилявся від сплати аліментів і допустив заборгованість в сумі 1169,43 грн.; з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року допустив заборгованість в сумі 4227,35 грн.; з 01.01.2009 року по 31.10.2009 року допустив заборгованість в сумі 1812,07 грн.; з 01.03.2010 року по 30.11.2010 року допустив заборгованість в сумі 3640,60 грн., а всього допустив заборгованість в сумі 9411,65 грн.

          Підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину не визнав та пояснив, що після розлучення з дружиною ще проживав з нею до початку 2009 року. В цей період часу зароблені гроші та продукти харчування віддавав в сім’ю. Після того, як він пішов з сім’ї аліменти не сплачував, оскільки не мав роботи, а зароблені ним кошти в цей період витрачав на свої потреби, оскільки їх кількість була недостатньою. Вважає, що придбане майно в період шлюбу, повинно бути зарахованим в сплату аліментів, оскільки він  майно залишив дружині.  

          Незважаючи на невизнання своєї вини підсудним, його вина знайшла своє підтвердження показами потерпілої, свідків та дослідженими письмовими доказами.

          Так, потерпіла ОСОБА_3 пояснила, що короткий проміжок часу після розлучення, вони проживали разом. Підсудний зароблені гроші приносив, але потім вимагав їх повернення та витрачав на спиртні напої. Аліменти підсудний платив лише тоді, коли отримував виклик до державного виконавця. Будь-яких дорогоцінних подарунків дитині не дарував і в останнє вітав доньку з днем народження ще в 2008 році. Також пояснила, що в рахунок того, що в неї залишилися пральна машинка та мікрохвильова піч, вона написала розписку ще в 2007 році, про те, що їх вартість враховується в рахунок сплати аліментів. Зазначила, що з грудня 2010 року по даний час підсудний сплачує аліменти щомісячно по 300 грн., в рахунок заборгованості коштів не надавав.

          Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона працює старшим державним виконавцем і у неї на виконанні знаходився виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_2 Однак боржник, аліменти не сплачував, хоча був попереджений про кримінальну відповідальність, на виклики останній не з’являвся. І лише після внесення подання про порушення кримінальної справи ОСОБА_2 вніс декілька платежів.     

          Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила, що вона працює старшим державним виконавцем і періодично в неї знаходився на виконанні виконавчий лист про стягнення аліментів з ОСОБА_2 Боржник на виклики не з’являвся  і аліменти не сплачував.

          Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснила, що вона являється матір’ю підсудного і їй було відомо, що син повинен сплачувати аліменти. Пояснила, що після розлучення син періодично проживав з дружиною. Аліменти сплачував тоді, коли мав кошти і вона також періодично намагалася допомагати коштами та дарувала онучці подарунки.

          Свідок ОСОБА_8 пояснила, що вона являється рідною сестрою підсудного і її брат з 2008 року з сім’єю не проживав. Аліменти сплачував періодично, оскільки не мав постійної роботи. Жив він на тимчасові заробітки. Які суми аліментів він сплачував вона не знає.

          Свідок ОСОБА_9 пояснив, що підсудний являється рідним братом його дружини. Підсудний проживав з родиною в 2007 році, а потім вони розійшлися. Він декілька разів на прохання підсудного відправляв аліменти, а також знає, що теща теж іноді сплачувала аліменти. Зазначив, що підсудний сплачував аліменти періодично, але вказати в якій сумі не може.

          Свідок ОСОБА_10 пояснила, що вона проживає по-сусідству з потерпілою. Більше двох років сім’я ОСОБА_6 не проживають разом і підсудний взагалі не приймає участі у вихованні дитини, навіть не вітає її з днем народження. Всі матеріальні витрати по утриманню дитини несе лише потерпіла.

          Згідно з рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 23 березня 2006 року з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 по ? частині всіх видів заробітку, але не менше 30% неоподаткованого мінімуму на дитину з урахуванням певного її віку, починаючи з 15.02.2006 року і до повноліття дитини.

(а.с.47)

          Заявою ОСОБА_3 про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_2, який ухиляється від сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_4.

(а.с.6)

          Поданням начальника та старшого державного виконавця Богунського ВДВС Житомирського міського управління юстиції про притягнення ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності за ст.164 ч.1 КК України, який злісно ухиляється від сплати аліментів на утримання неповнолітньої дитини і відповідно до довідки-розрахунку за ним рахується заборгованість в сумі  9411,65 грн.

(а.с.11-14, 95)

          Згідно виконавчого листа виданого 23 березня 2006 року на підставі рішення Богунського районного суду м. Житомира з  стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3, аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5 по ? частині всіх видів заробітку, але не менше 30% неоподаткованого мінімуму на дитину з урахуванням певного її віку, починаючи з 15.02.2006 року і до повноліття дитини.

(а.с.17)

          Викликами - попередженнями державного виконавця на ім’я підсудного про несплату аліментів та про притягнення до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів.

(а.с.18-19, 22-23)

          Згідно свідоцтва про народження ОСОБА_4, народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 та ї батьком є ОСОБА_2.

(а.с.10)

Згідно довідки Житомирського міського центру зайнятості № 892 від 01.02.2011 року ОСОБА_2 з 23.03.2006 року по теперішній час на обліку, як безробітний, не перебуває.

(а.с.44)

          З матеріалів виконавчого провадження № 581/6, дослідженого в судовому засіданні оглянуто оригінали документів, зокрема попередження ОСОБА_2 про кримінальну відповідальність за ст. 164 КК України, як пояснив останній, підпис на вказаному попередженні належить йому. Крім того, судом оглянуто оригінали викликів до виконавчої служби боржника по аліментах.

          Дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме поясненнями потерпілої,  свідків ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_10, та письмовими доказами, матеріалами виконавчого провадження № 581/6, вина підсудного ОСОБА_2 доведена в повному обсязі. Свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 підтвердили ту обставину, що ОСОБА_2 лише періодично сплачував аліменти при наявності коштів, а допомогу яку вони надавали безпосередньо його донці, вони її надавали як близькі родичі.

          Посилання ОСОБА_2, про те, що судом мають враховуватися речі, які придбані в період шлюбу, подружжям, в рахунок сплати аліментів, суперечить нормам чинного законодавства України. Але не дивлячись на вказане, потерпіла за отримання нею придбаних підсудним речей, а саме пральної машини та мікрохвильової печі, написала розписку, що 01.11.2007 року вона отримала від підсудного аліменти в сумі 2910 грн. Як пояснила в судовому засіданні потерпіла, що вказані гроші фактично нею не отримані, але оскільки майно залишилося в неї, вона вирішила їх вартість врахувати в рахунок сплати аліментів.

Відповідно до вимог ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Отже законодавцем визначено, що обов’язок утримувати дитину є рівною мірою обов’язком, як матері, так і батька. Причому обов’язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

          Виходячи з наведеного, суд вважає вину підсудного доведеною повністю та кваліфікує його умисні дії за ч.1 ст.164 КК України, які виразилися в злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дитини.  

          Призначаючи підсудному ОСОБА_2 покарання, суд виходить із загальних засад призначення покарання – ст. 65 КК України, та враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який згідно з ч.2 ст.12 КК України відноситься до злочину невеликої тяжкості, дані про особу підсудного, і обставини, які пом’якшують та обтяжують покарання.

Обставин, що пом’якшують та обтяжують покарання підсудного, судом не встановлено.

При цьому суд враховує, що підсудний раніше не судимий, характеризується посередньо, за час перебування кримінальної справи почав з грудня 2010 року сплачувати поточні аліменти.

Враховуючи наведене, особу підсудного, суд вважає призначити ОСОБА_2 покарання в межах санкції ч.1 ст.164 КК України.

          Судові витрати та речові докази по справі відсутні.

Керуючись ст. ст. 323,324 КПК України, суд, -

                                                                                з а с у д и в :

          ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 164 ч.1 КК України і призначити йому покарання за цим законом 100 (сто) годин громадських робіт.

          Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишити засудженому ОСОБА_2 попередній –підписку про невиїзд.

          Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Головуючий: