ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"21" червня 2006 р. 15:00 Справа № АС-51/66-06
вх. № 4924/6-51
Суддя господарського суду Харківської області Буряк Л.В.
за участю секретаря судового засідання Мартинова В.Г.
представників сторін :
позивача - Шебаніц Н.М., дов. № 06-34/191 від 17.02.2006р.;
відповідач - Ісоєв М.Н., дов. б/н від 21.06.2006р.;
по справі за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів, м.Харків
до Золочівського районного житлово-комунального господарства, смт.Золочів
про стягнення 4210,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про стягнення з відповідача на користь Харківського обласного відділення Фонду України соціального захисту інвалідів 4210,00 грн. штрафних санкцій за нестворене робоче місце для працевлаштування інваліда, обгрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач зобов’язаний був створити у 2005 році 1 робоче місце для працевлаштування інваліда, але фактично протягом дванадцяти місяців 2005р. середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становила 0 осіб, тобто відповідач не виконав норматив 1 робоче місце.
У письмових поясненнях на позовну заяву, які були надані до суду 05.06.2006р. представник відповідача проти позову заперечує, вказує, що нарахування позивачем штрафних санкцій є незаконним. Крім того, у 2005 році відповідачем за підсумком господарської діяльності не було отримано прибутку, що підтверджується річним балансом підприємства за 2005 рік.
08.06.2006р. позивач надав до суду довідку про включення відповідача до ЄДРПОУ та копію листа Золочівського райцентру зайнятості, згідно якої відповідач не інформував центр зайнятості про наявність вільних робочих місць для інвалідів.
Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що Фонд України соціального захисту інвалідів діє відповідно затверджених на підставі ст. 10 та ст. 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” Порядку сплати підприємствами (об’єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів, акумуляції, обліку та використанню цих коштів затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 28 грудня 2001р. та Положення Про Фонд України соціальної захищеності інвалідів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 92 від 18.07.1991р.
Статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, встановлено, що для підприємств (об'єднань), установ і організацій незалежно від форми власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.
Згідно зі ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" підприємства (об’єднання), установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст.19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, а якщо на них працює від 8 до 15 осіб, розмір штрафних санкцій за робоче місце, не зайняте інвалідом, визначається у розмірі половини середньої річної плати на відповідному підприємстві (об’єднанні), у відповідній установі, організації. Згідно ч.3 ст.20 Закону сплату штрафних санкцій підприємства (об’єднання), установи і організації провадять відповідно до ч.3 ст.20 Закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів).
Щодо посилання представника відповідача на відсутність прибутку у підприємства, суд не вбачає законних підстав для звільнення від оплати штрафних санкцій відповідача за нестворені робочі місця для працевлаштування інвалідів, які нараховані відповідно до ст.20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Згідно Звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік, відповідачем було створено у 2005 році 0 робочих місць для працевлаштування інвалідів, що є невірним розрахунком, виходячи з 20 осіб середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу підприємства у 2005 році. Фактично, середньооблікова чисельність інвалідів - штатних працівників на підприємстві становила 0 осіб, тобто відповідач не виконав норматив 1 робоче місце.
Середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача на одного працівника склала у 2005р. - 4210,00 грн.
Таким чином, сума штрафних санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів у 2005 році, склала 4210,00 грн.
Відповідно до ст. 18 вищенаведеного закону, працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.
Суд зазначає, що відповідач у 2005р. не сприймав заходів щодо забезпечення певної кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів, не надсилав повідомлення до районного центру зайнятості про наявність робочих місць.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що відповідач неналежно виконав встановлений законодавством обов’язок, тому вимоги про стягнення штрафних санкцій обгрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись статтями 18, 19, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", статтями 6 - 11, 49, 51, 60, 69-71, 76, 79, 86, 104, 122, 138, 139, 159 - 163 , 185, 186, 254, 263, п. 6 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Золочівськогорайонного житлово-комунального господарства (62200, Харківська область, смт.Золочів, вул.Комсомольська, 19/1, код ЄДРПОУ: 32449112, р/р 26003052296521 у ПРУ КБ Приватбанк, МФО 351533) на користь Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (61022, м.Харків, Держпром, 1 під., 1 пов., кімн. 16, код ЄДРПОУ: 24134567, р/р 31212230600003 у відділенні Держказначейства у Дзержинському районі, МФО 851011 УДК у Харківській області) 4210,00 грн. штрафу.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, якщо протягом цього строку не буде подано заяву про апеляційне оскарження. Якщо буде подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не буде подана у строк протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.
Суддя Буряк Л.В.