Судове рішення #16265590

                                                                   УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

                     

            

Справа  № 11/0690/390/11

Стаття  

                                                      У Х В А Л А

                   ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ


14 червня 2011 року колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:



головуючого – судді                    Крижанівського В.В.,

          суддів:                                  Велидчука В.М., Ткача С.О.,

з участю:   прокурора   Сидоренка О.П.,

адвоката ОСОБА_1,

потерпілого ОСОБА_2,       

                   

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі  справу  за  апеляцією  захисника ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_3  на  вирок Малинського районного  суду   Житомирської області від 14 березня 2011 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та жителя АДРЕСА_1, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, з середньою освітою, раніше не судимого,  

засуджено за  ч.3 ст. 185 КК України  на три роки позбавлення волі.

          Строк відбування покарання постановлено рахувати з 23 січня 2011 року.

          Цим же вироком

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та житель АДРЕСА_1, не працюючий, з середньою освітою, судимий 13 квітня 2010 року Малинським районним судом за ч.1 ст.122 КК України на три роки позбавлення волі, звільнений від відбування покарання з випробуванням, встановлено три роки іспитового строку,

засуджений           за ч.3 ст. 185 КК України  на три роки позбавлення волі.

          Строк відбування покарання постановлено рахувати з 23 січня 2011 року.   Вирок щодо нього не оспорюється.

          ОСОБА_3 і ОСОБА_4 визнані винними і засуджений за те, що близько 23 години 22 січня 2011 року, перебуваючи в стані алкогольного сп?яніння, за попередньою змовою між собою, проникли на територію ПП ”Гермакс”, яке розташоване по АДРЕСА_2 Підійшли до приміщення пилорами, яке орендує ОСОБА_2 Розподілили між собою ролі. ОСОБА_3 залишився біля приміщення спостерігати за новколишньою обстановкою, а ОСОБА_4 витягнувши з вікна скло проник у середину приміщення. Звідки викрали електрозварювальний апарат ”FORTE BX1-250C” вартістю 666 грн., металеву каністру вартістю 42 грн. в якій знаходилося 10 літрів дизельного пального по ціні 7,90 грн. за 1л. на суму 79 грн. Завдали ОСОБА_2  787 грн. шкоди.

                            

В апеляції  адвокат ОСОБА_1 просить вирок суду змінити. Звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням. Як на підставу посилається на те, що міра покарання призначена ОСОБА_3 не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого. ОСОБА_3 злочин вчинив вперше, визнав вину у вчиненому, щиро розкаюється, шкода потерпілому відшкодована,  має постійне місце проживання, по місцю проживання характеризується позитивно, на утриманні має непрацездатних батьків. Засуджений закінчив вище професійне училище, має будівельні професії, працює на будівництві без укладання трудового договору, допомагає батькам утримувати господарство. Раніше звертався за допомогою до нарколога позбавитися алкогольної залежності. Має бажання лікуватися алкогольної від залежності. Потерпілий  ОСОБА_2 просив суд не позбавляти його волі.

          

          Заслухавши доповідь судді, захисника, який апеляцію підтримав з наведених в ній підстав, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції, потерпілого про призначення засудженому покарання не пов?язаного з позбавленням волі, перевіривши вирок суду в межах апеляції, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція підлягає задоволенню.

          

          Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного у вироку злочину, по суті ним та його захисником не оспорюється і підтверджується  сукупністю доказів, зібраних у встановленому законом порядку і досліджених судом, яким дана належна оцінка. Ці докази детально викладені  у вироку суду першої інстанції.

          

          Дії засудженого ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України правильно, що також не оспорюється в апеляції.

          

          Разом з тим призначаючи покарання, суд першої інстанції відповідно до ст.65 КК України, не в повній мірі врахував обставини, що пом?якшують покарання та дані про особу засудженого.

          Зокрема, що ОСОБА_3 злочин вчинив вперше, визнав вину, у вчиненому розкаюється, позитивно характеризується, має постійне місце проживання. Потерпілий  ОСОБА_2 не настоював на суровому покаранню засуджених. Від злочину тяжких наслідків не настало.

          Суд безпідставно послався у вироку, що ОСОБА_3 повторно вчинив умисний, корисливий тяжкий злочин проти власності, оскільки в справі відсутні будь-які дані про вчинення ОСОБА_3 інших злочинів.

          За наведених обставин засуджений  ОСОБА_3 може бути виправлений без відбування покарання та звільнений від відбування покарання з випробуванням.


Керуючись ст.  365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

          Апеляцію адвоката ОСОБА_1 задовільнити.

Вирок Малинського районного суду Житомирської області від 14 березня 2011 року, щодо ОСОБА_3 змінити.

Вважати ОСОБА_3 засудженим за ч.3 ст.185 КК України до міри покарання визначеної судом першої інстанції – трьох років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання визначеного судом першої інстанції з випробуванням та встановити йому два роки іспитового строку.

Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 обов?язок – періодично з?являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

В решті цей вирок залишити без зміни.

Судді:

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація