Справа 2-187/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

30 травня 2011   року  Ленінський  районний суд Автономної Республіки Крим у складі:

судді                    Буйлової С.Л.,

при секретарі      Муследіновій Е.А.,  

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Леніне  цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 як законного представника неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням, треті особи –Комунальне підприємство «Ленком», Відділ громадянства та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ГУ МВС України в Криму,

                                                   ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до суду з позовною заявою до відповідачів ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 як законного представника неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 (далі відповідачі) про визнання осіб такими, що втратили право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1, треті особи –Комунальне підприємство «Ленком», Відділ громадянства та реєстрації фізичних осіб Ленінського РВ ГУ МВС України в Криму.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення виконавчого комітету Ленінської селищної ради  № 199 від 25.12.1996 року позивачу та його сім’ї був виданий ордер № 179 на вселення в квартиру АДРЕСА_2, АР Крим. У спірній квартирі з моменту вселення, крім позивача, були зареєстровані усі відповідачі, а саме: дружина позивача ОСОБА_1 –ОСОБА_2, його дочка ОСОБА_7, та діти його дружини - ОСОБА_3, ОСОБА_4 На даний час відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та її неповнолітні діти ОСОБА_5  та ОСОБА_6 в даній квартирі не проживають протягом тривалого часу. У зв’язку з тим, що  відповідачі тривалий час в спірній квартирі не проживають, позивач  просить визнати їх такими, що втратили право користування жилим приміщенням в квартирі АДРЕСА_2, АР Крим.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_8, яка діє на підставі договору про надання правової допомоги, позовні вимоги підтримали в повному обсязі по тих же підставах.

   Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в  судове засідання не з'явилися, місце їх знаходження невідоме, про час та місце розгляду справи повідомлені відповідно до вимог ч. 9 ст. 74 ЦПК України.

Відповідач ОСОБА_4 та ОСОБА_4 як законного представника неповнолітніх ОСОБА_5, ОСОБА_6 в судове засідання  не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлена належно, причини неявки суду не сповістила.

Зі згоди представника позивача, суд, ухвалив провести заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст. 224  ЦПК України.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_1 –ОСОБА_8, показання свідка ОСОБА_9 дослідивши надані позивачем письмові докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити з наступних підстав.

Частиною 1 ст.3 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно з частиною 1 статті 11 ЦПК України, якою встановлений принцип диспозитивності цивільного судочинства, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

За ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог  і заперечень, крім випадків, установлених ст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, що мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких між сторонами ті іншими особами, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

По справі встановлені такі обставини та відповідні ним правовідносини.

Згідно ордеру № 719 від 24.01.1997 року, виданого виконавчим комітетом Ленінської селищної ради АР Крим на підставі рішення виконкому за № 199 від 25.12.1996 року, ОСОБА_1 та його сім’ї складом 5 осіб надана трьохкімнатна квартира  АДРЕСА_3 АР Крим, жилою площею 41,5 кв.м.(а.с.5)

Як вбачається з довідки № 25, виданої 20.01.2011 року Комунальним підприємством «Ленком»до складу сім’ї ОСОБА_1 входять ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7 та які зареєстровані в спірній квартирі (а.с.12).

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу серії 1-АП № 079509 від 24.11.2010 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірваний (а.с.11).

Як убачається з пояснень позивача ОСОБА_1, його колишня дружина відповідач ОСОБА_2, два роки тому виїхала із квартири, забрав свої особисті речі, та утворила нову сім’ю.

Як убачається з пояснень позивача ОСОБА_1, відповідач ОСОБА_3 не проживає в спірній квартирі більш п’яти років, також   виїхав із квартири, забрав свої особисті речі, та утворив свою  сім’ю.

Згідно акту  від 21.01.2011 року, позивач ОСОБА_1 в АДРЕСА_4 фактично проживає один, хоча в квартирі прописані колишня дружина та троє повнолітніх та працездатних дітей Зі слів сусідів дружина ОСОБА_2 позивача не проживає в спірній квартирі  приблизно 7 років, ОСОБА_3  –5 років, ОСОБА_4 –16 років. Неповнолітні онуки в квартирі ніколи не проживали, лише зареєстровані ( а.с. 8,13).    .

   З показань свідка ОСОБА_9, яка є сусідкою позивача ОСОБА_1 та проживає з ним в одному будинку № 1 по вул. Лісній Ленінського району АР Крим,  вбачається, що відповідачі тривалий час не проживають в спірній квартирі, їх речей в квартирі не має, перешкод в проживанні позивач ОСОБА_1 їм ніколи не чинив.

Як убачається з матеріалів цивільної справи № 2-1012/10 відповідач ОСОБА_4 з неповнолітніми дітьми ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5  та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7  проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8.

   Згідно ч.1 ст. 71 ЖК України при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім’ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.

   Відповідно до ст.72 ЖК України визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.   

Згідно ч. 2 ст. 107 ЖК у разі вибуття наймача та членів його сім’ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо  з жилого приміщенням вибуває не все сім’я, то договір  найму жилого приміщення не розривається, а член сім’ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

    Оскільки відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3  не проживають в спірній квартирі більше 6 місяців без поважних причин, вони на підставі ст. ст.  71, 72 ЖК України повинні бути визнані такими, що втратили право користування даним житловим приміщенням|помешканням|.

Оскільки відповідач ОСОБА_4 з неповнолітніми дітьми ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5  та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7  вибула на інше місце проживання та постійно проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8, вони на підставі ст. 107 ЖК України повинні бути визнані такими, що втратили право користування даним житловим приміщенням|помешканням|.

   За таких обставин, позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст.ст. 71, 72, 107 ЖК України, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 60, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226, 294  ЦПК України, суд

                                                                ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, неповнолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_7   такими, що втратили право користування жилим приміщенням за адресою: АДРЕСА_1.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії через Ленінський районний суд АР Крим шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення  судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя: